– Васильку, ну чому? – сумно спитала жінка. – Чому вона? Чим я гірша? Що я не так зробила? Її …
Олена якраз сіла обідати, коли пролунав дзвінок у двері. Жінка зітхнула, поклала ложку й пішла відкривати. На порозі стояла її дочка Дарина з чоловіком Євгеном. – Мамо, забери свої речі з моєї кімнати, – з порога заявила Дарина. – Ми з Євгеном вирішили переїхати сюди! – Як це?! – ахнула Олена. – Ти ж маєш свою квартиру, там і живіть. – Вона маленька. Між іншим, своїм переїздом, ми тобі робимо велику послугу… – Та невже?! – сплеснула руками Олена. – І в чому ця послуга? Дарина загадково перезирнулася з чоловіком. Олена дивилася на них, і не розуміла, що відбувається
Олена якраз сіла обідати, коли пролунав дзвінок у двері. Жінка зітхнула, поклала ложку і пішла відкривати. На порозі стояла її …
Наталя вийшла з магазину з важкою сумкою продуктів. По дорозі їй зустрілася подруга Тетяна. – Привіт, Наталко, ти що важке носиш, а де твій Миколка? – ахнула подруга. – Привіт, та він по гриби з сусідом пішов, – сказала Наталя. – Не те що мій Олексій вилежується, – сказала Тетяна. – А пам’ятаєш моє весілля? Як ти ледь не віддала мені сережки. Як Віра намагалася завадити тобі зберегти їх? До речі, давно про неї нічого не чути. Не знаєш, де вона? – Ні, не знаю і знати не хочу! – раптом сказала Наталя. Тетяна застигла від здивування
Наталя виходила з магазину з важкою сумкою продуктів у руках. Вона перекладала її з однієї руки в іншу. Назустріч їй …
– Чоловік дзвонить, – Олена вибачилася перед колегам, відповіла на дзвінок. – Так?… Знову? – вигукнула вона. – Що цього разу? А без тебе твоя Юля не може картоплю викопати? Добре…Бувай… Олена поклала телефон і спробувала вдати, що нічого не сталося. Але колеги, одразу запідозрили недобре. – Що сталося? – запитала Наталя. – Нічого, – Олена не хотіла розповідати. – І все таки? – наполягла Інна. – У нас з Віктором були плани, а тепер він поїде до Юлі копати картоплю, – видихнула Олена. – Хто така Юля? – одночасно спитали колеги. І Олена все їм розповіла. Подруги вислухали її і застигли від почутого
– Ой, чоловік дзвонить, – Олена вибачилася перед колегам, посміхнулася і відповіла на дзвінок. – Так?… Знову? – Посмішка миттєво …
В Андрія був день народження. У гості прийшли його друзі Павло та Микола. Хлопці оцінили приставку, яку Андрію подарували батьки. Вони в Андрія в кімнаті, але тут їх покликала мати: – Хлопці! Ходіть до столу! – Андрійку, тут бабуся тобі ще щось хоче подарувати, – урочисто сказала вона, а батько приніс якусь коробку з кімнати бабусі. – Андрію, онучику мій улюблений! – почала старенька. – А це тобі від мене подарунок! Дякую, що ти в мене такий добрий. Бабуся мало не розплакалася, обійняла внука, а батько відкрив коробку. Андрій глянув всередину й застиг від несподіванки
Андрій зупинився перед бабусиною кімнатою і прислухався. Тихо начебто. Бабуся чай п’є на кухні, чути, як у чашку наливає. Ахнула, …
Віра з Ігорем одружилися. Весілля було в самому розпалі. Щасливі молодята сиділи за столом і приймали вітання від гостей. – А зараз настав час, першого танцю наших молодят! – оголосив у мікрофон тамада. – Підтримаємо їх оплесками! Ігор узяв Віру за руку і вивів у центр зали. Раптом, перед тим, як пролунали перші звуки музики, Ігор нахилився до Віри і щось шепнув на вушко. Віра вислухала його і застигла від почутого. Ось чого-чого, а такого у день свого весілля вона точно не очікувала почути
Віра вже закінчувала мити посуд, коли намилена тарілка вислизнула з рук, і розлетілася на безліч дрібних шматочків. У кухні з’явилася …
Василь повернувся з роботи додому і тільки-но збирався вечеряти, як у двері подзвонили.- Мама? – здивувався він побачивши на порозі матір. – Привіт, сину, – усміхнулася жінка. – Щось сталося? – з хвилюванням запитав Василь. – Ти мене здивувала своїм приїздом. – У мене важливе доручення від бабусі. Послухай та не перебивай. Вона хоче залишити тобі у спадок квартиру, – раптом сказала Надія. – Це ж чудово! – зрадів син. – Дослухай мене! – Надія серйозно подивилася на сина. – Але вона поставила одну умову! – Яку ще умову? – не зрозумів Василь. І Надія все йому розповіла. Василь вислухав матір і застиг від почутого
Напередодні Різдва бабуся Віра Степанівна запросила до себе всю свою рідню. Не можна сказати, що в неї було багато рідних …
Тетяна прийшла на роботу раненько. Вона заварила собі каву і взялася до праці. – Ну що тут у нас сьогодні, – пробурмотіла вона, розглядаючи папери. – Так, новеньких пацієнтів трохи прибуло… Тетяна переглядала картки, як раптом застигла. Вона навіть не одразу зрозуміла, що це за прізвище! Тетяна перечитала двічі рік і дату народження, прізвище: – Наталя Борисівна… Треба ж, день народження, як у моєї колишньої подруги Наталі, але прізвище інше… А потім до Тетяні дійшло. – Господи, ну звісно, я знаю це прізвище! – ахнула жінка. Тетяна подивилася, чому занедужала жінка й оторопіла від побаченого
– Я на заробітки поїду, Тетянко, ти хоч чекатимеш на мене? – запитав Микола. – Далеко поїду… Він провів травинкою по …
Людмила помітила, що її подруга Алла зажурилася. Вирішила підійти, дізнатися, що сталося. – Привіт, чому сумна? – запитала вона. – Та не знаю. Начебто нічого такого не сталося, але забути не можу! – тихо відповіла Алла. – Розкажеш? – Люда подивилася на подругу. – Чоловік вчора вчудив! Приніс мені подаруночок, – раптом сказала Алла. – І що тут поганого? Радіти треба! – усміхнулася Людмила. – Ти дослухай спочатку! Він мені хустину приніс! – несподівано видала Алла. – Так найцікавіше навіть не те! – Розповідай! – наполягла Людмила. І Алла все розповіла подрузі. Люда вислухала її і застигла від почутого
Людмила помітила, що її подруга Алла сидить, зажурилася. Вирішила підійти та дізнатися, що сталося. Дівчата працювали разом уже більше року, …
Василь прокинувся, вмився і зайшов на кухню. Його дружина Олена стояла біля вікна, а теща Марина Петрівна сиділа за столом і пила чай. Вона щедро намазала на хліб масла і налила зверху полуничного варення. – Так от, зятьку, – почала теща. – Ми з Оленкою порадилися і вирішили. Вам треба розлучатися! Василь оторопів від несподіванки. – І чому це цікаво? – запитав він. – Як чому?! – ахнула теща. – Оленка молода, гарна, а ти… Ти давай, думай, де житимеш, а ми поки твої речі зберемо! Василь дивився на тещу і не вірив, що це відбувається насправді
Василь з подивом дивився на те, як його теща по-хазяйськи розкладала свої речі в їхню з дружиною шафу. Навряд чи …