– Ганно, у мене до тебе прохання! – Славко прийшов з роботи дуже схвильований – у них нещодавно нового директора …
Ірина втомлено йшла супермаркетом, складаючи в кошик продукти. У руці вона тримала список, який склала ще на роботі. Вже біля каси, Ірина набрала номер свого чоловіка. – Ігорю, ти зможеш зустріти мене біля під’їзду? – запитала вона. – Взагалі-то я ще на роботі! – відповів чоловік. – Я зайнятий, давай пізніше наберу. Він поклав слухавку… Взявши три важкі пакети в руки, Ірина пішла до виходу… Вона зайшла в квартиру й застигла від здивування. Жінка не зустріла своїх синів, які завжди бігли зустрічати її в коридор. Ірина зайшла на кухню й оторопіла від побаченого
Ірина втомлено йшла по супермаркету, складаючи в кошик продукти. У руці вона тримала список, який вона склала ще на роботі. …
Аліса взялася опікуватися сусідським хлопчиком Володею. Вона сама забирала малого з садка. І ночував він у неї. Дідусь хлопця, Борис Миколайович, приходив вечорами. Він пив з ними чай з печивом. Це чаювання було більше схоже на вечерю в колі родини. А на вихідних сталося несподіване… Знову пролунав дзвінок домофона. – Хто там? – запитала Аліса. – Алісо, це я, – почувся у слухавці голос Бориса Миколайовича. – Заходь! – сказала Аліса і натиснула кнопку. Через хвилину двері відкрилися і… І він зайшов… Аліса дивилася на сусіда й не вірила своїм очам
– Миколайовичу, ти знову гульбанив? – запитали хором сусіда бабусі, які сиділи на давці біля підʼїзду. Пролунав гучний окрик. – Зараз …
Наталя готувалася до дня народження чоловіка. Жінка накришила салатів, зварила холодець, запекла соковиту курочку. З самого ранку родичі почали дзвонити і вітати Михайла з днем народження. Першою була його старша сестра. – Ну, ми як завжди ввечері у вас. Чекайте. Приїдемо з дітьми, щоб ви знали, – сказала Наталці зовиця. – Не треба приїжджати! – раптом заявила Наталка. – Цього року ми вирішили святкувати по іншому! – Як по іншому? Ти про що, Наталю? – не зрозуміла зовиця. І Наталка все їй розповіла. Зовиця вислухала її і застигла від почутого
Наталя готувалася до дня народження чоловіка та Нового року одночасно. Цього року він буде особливим. Так сталося, що народився Михайло …
У Івана й Наталки закрутився роман. Найкращий друг Івана Славко, ледь стримував цікавість. А через місяць його запросили на розпис. – Оце так швидкість, Іванку! – ахнув Славко. – Вітаю! Весілля було скромним і небагатолюдним. – Наталка не хотіла галасливого весілля, – говорив Іван. – Це ж не перший шлюб у нас обох. Чого шуміти? – Я так радий за вас, що й описати не можу! – сказав Славко молодим. – І вибачте мені, якщо зможете… Славко раптом розплакався і поцілував наречену й нареченого. – Про що це він говорить? – тихо спитала Івана Наталя. Вона не розуміла, що відбувається
Іван та Славко з дитинства були друзями. Вони росли в одному дворі, гралися в одній пісочниці, і по черзі каталися …
Андрій повернувся додому, натиснув на дзвінок. За хвилину двері відкрилися, на порозі зявилася незнайома жінка. – Доброго дня, а я до Тані, вона вдома? – усміхнувся чоловік. – То це ти з відрядження повернувся? Що мовчиш, вгадала? – не витримала Ганна Дмитрівна. – Ну можна і так сказати, – відповів Андрій. – А ви мама Тані? А де вона сама? Ганна Дмитрівна недовірливо глянула на хлопця: – То ти що, не знаєш нічого? – Чого саме не знаю? – захвилювався хлопець. – Щось з Танею? І Ганна Дмитрівна все розповіла своєму зятю. Андрій вислухав жінку і застиг від почутого
Хтось наполегливо натискав на дзвінок, і він дзвонив на весь будинок. Та хто ж це такий настирливий? Таня ледве встала …
Віра зустрілася з подругами в кафе. – Ну, розповідай! Як тобі перші дні заміжжя? – одразу почали розпитувати її подруги.- Свекруха вже встигла «дістати»? – Ви уявляєте, – із захопленням розповідала Віра. – Мама Наталка мене одразу як доньку прийняла! Дівчата, вона така класна, просто найкраща подружка! – Ой, Віро, все життя ще попереду. Свекруха вона і є свекруха. От подивишся, наплачешся ти ще від неї! – говорили їй подруги. – Та ну вас, не може бути, моя мама Наталка не така! – не погоджувалася Віра. Але жінка навіть уявити не могла, що її чекає попереду
Віра завжди вважала, що їй пощастило зі свекрухою. Вона навіть жартувала, що заміж за Романа вийшла тільки через його матір. …
Сашко увечері підробляв таксистом. Він прийняв замовлення й поїхав у приміський район. З будинку вийшла жінка із сумкою і назвала дуже знайому для Сашка адресу в його рідному селі… Їхати було десь півтори години. Жінка платили подвійну ціну. Спочатку вони їхали мовчки, а потім жінка стала якось часто поглядати на Сашка. Вона все дивилася й дивилася на нього і нарешті не витримала й запитала: – Сашко, це ти, чи що?! Я вже пів години дивлюся й не зрозумію… Сашко раптом розгубився. Він дивився на жінку й не знав, що сказати
Сашко мав величезний вибір. Високого ловеласа любило багато дівчат. Навіть Рита, перша красуня школи, дозволяла себе іноді проводжати додому. У …
Леся приїхала з міста в село на вихідні. Тітка попросила дівчину по дорозі додому заскочити в магазин по продукти. Леся знайомим маршрутом вирушила в продуктовий. Коли вона вже майже все купила, в магазин заскочила її сусідка Лариса. – О, привіт, сусідко! – сказала вона Лесі. – І тобі привіт, – озвалася та. – Новину чула? – раптом запитала Лариса. – Про нашу спільну знайому Галю? – Яку ще таку новину? – здивовано поцікавилася Леся. Лариса підійшла ближче до дівчини й зашепотіла їй на вухо. – Що-о-о? – Леся дивилася на Ларису й не вірила своїм вухам
– Будьте моєю дружиною, Галино Сергіївно, – він стоїть на одному коліні, тримаючи в руках червону оксамитову коробочку з обручкою. …
Денис повернувся з роботи, швидко відварив макарони з сосисками. Повечеряв. Раптом пролунав телефонний дзвінок. Денис глянув на екран, дзвонив його дядько. – Дядько Федір! Привіт! – привітався Денис, піднявши слухавку. – Привіт, Денис. Ти можеш до мене приїхати? – запитав дядько. – Так, на вихідних заїду, – погодився племінник. – Денисе, це терміново. Приїжджай завтра! – наполягав він. – Що за терміновість така? – здивувався Денис. – Завтра все дізнаєшся! – сказав Федір. – Добре. Завтра буду. Чекайте, – погодився Денис і закінчив виклик. Але Денис навіть уявити не міг, навіщо його так терміново викликав дядько Федір
Денис вже більше години стояв біля дверей ЗАГСу – а, а нареченої все не було, навіть її телефон, як і …