У девʼятому класі Марійка закохалася. Вона знала, звісно, що кохання може принести багато переживань. Але й подумати не могла, що …
Ігор, прийшовши додому з роботи, і з подивом дивився на порожній стіл. На плиті також нічого не було. У холодильнику порожньо. – Марино, а що на вечерю? Я їсти хочу, взагалі то, – вигукнув Ігор до дружини. – Я зараз не в настрої, коханий, – відповіла дружина зі спальні. – Як це розуміти? Чим ти була така зайнята, що настрій закінчився? – вигукнув у відповідь чоловік і подався до дружини. Ігор зайшов у кімнату до Марини, і застиг від побаченої картини
Ігор, прийшовши додому з роботи, з подивом дивився на порожній стіл. На плиті також нічого не було. У холодильнику порожньо. …
Олена була на роботі у своєму манікюрному салоні. Жінка малювала лінії на нігтях постійної клієнтки, як раптом почула розмову за сусіднім столиком. – Уявляєш! – захоплено щебетала дівчина років двадцяти п’яти. – Він відвіз мене на Балі! Там такий пісок білий-білий, наче цукровий, а море прозоро-синє! Ніколи такого не бачила. – Ну от і радій, що звозив, – відповіла дівчині майстриня. – А то вже третій рік нічого не робить. – Він мені ще й ланцюжок подарував на честь нашої річниці! – гордо додала клієнтка. – А синові купив машинку, таку дорогу, на радіокеруванні! Олена застигла від почутого. – Цього не може бути… – тільки й подумала вона
Прийшовши на роботу у свій манікюрний салон, Олена поставила у вазу куплений дорогою букетик тюльпанів для настрою. Незважаючи на те, …
Оля зі своїм братом вечеряли на кухні. Раптом у двері подзвонили. – Ти когось чекаєш? – поцікавився Олег у сестри. – Ні. А ти? – запитала Ольга. – Те ж ні, – відповів Олег. – Піду відкрию, гляну хто. Олег підвівся з-за столу, вийшов в коридор, відкрив двері і побачив якогось незнайомця. – Ольга тут живе? – запитав несподіваний гість. – Так. А ви вибачте, хто? – запитав Олег. – Я Андрій! Я її батько, – гордо оголосив незнайомець. – Як батько? В сенсі батько? – Олег здивовано дивився на незнайомця, не розуміючи, що відбувається
Сімейне життя Андрія та Віри не залагодилося з самого початку. Через рік після весілля вони хотіли розлучитись, але втрутилися батьки …
Марина сіла за стіл і почала шукати вакансії. Через кілька днів вона знайшла роботу і написала заяву про звільнення. Увечері того ж дня, коли її чоловік Дмитро повернувся додому, Марина зібрала речі й рішуче сказала: – Дмитре, ми з дівчатками їдемо в інше місто! – На вихідні? – запитав чоловік. – Ні, ми переїжджаємо! – сказала жінка. – Я знайшла для дівчаток хорошу школу, а для себе – роботу. Дмитро побілів від почутого. Він не очікував такого повороту подій. – Марино, почекай! – сказав чоловік, намагаючись заспокоїти її. – Але в чому причина? Він не знав, що робити далі
– Синку, ти знаєш, а нашу школу вирішили закрити, – сказала Ганна Костянтинівна, в голосі якої чути було хвилювання. – …
Павло повернувся додому з роботи. Чоловік підійшов до своєї квартири, вставив ключ в замкову щілину, спробував відкрити двері, але вони не відкрилися. – Дивно. Невже Віра закрилася з середини? – подумав чоловік і набрав номер дружини. Але Віра не взяла слухавки. – Та що ж це таке?! – обурився Павло. Раптом, чоловік помітив, що з дверей стирчить якийсь конверт. – А це ще що таке? – сказав він сам до себе. Павло дістав конверт, відкрив його і…ахнув від побаченого
Віра повернула ключ у дверному замку і з передчуттям майбутнього відпочинку відчинила двері до квартири. Після двох тижнів у відрядженні …
Іван розлучився з Іриною. Він забрав собі квартиру, машину, гроші… Пройшов час. Іван був на діловій зустрічі в ресторані, як раптом почувся знайомий сміх. Чоловік застиг на півслові. Цей сміх він впізнав би з тисячі – так сміялася тільки вона! Повернувшись, Іван побачив Ірину. Жінка сиділа за три столики від нього. Помітно погарнішала і серед солідних чоловіків… Наступного дня Іван не витримав і подзвонив їхній спільній подрузі – Марині. – Ти знаєш, чим зараз займається Ірина? – раптом запитав подругу Іван. – Ой, а ти що нічого не знаєш? – запитала Марина. – Чого не знаю? – Іван застиг від здивування
Іван стояв біля панорамного вікна своєї квартири, роздивляючись вечірнє місто. Три роки тому цей вигляд здавався йому символом тріумфу – …
Катя з чоловіком поїхали в село, треба було допомогти свекрам викопати картоплю та прибрати город – підготувати до зими. Коли вони повернулися, Катя вирішила відвідати свою подругу Валю. Жінка взяла баночку малинового варення, яку їй дала свекруха, і вирушила до подруги в готі. Катя подзвонила у двері Велентини. Через хвилину двері відкрилися і Катя побачила перед собою незнайому жінку. – Вибачте, а Валя вдома? – нерішуче запитала Катерина. – А вона тут вже не живе! – відповіла незнайомка. – В сенсі не живе? Як не живе? – Катя здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається
– Катю, ти що – знову вагітна? – зустрівши сусідку на подвір’ї будинку, здивувалася Валентина. – Так, доньку чекаємо, – …
Соня сиділа на кухні і розмовляла з своєю мамою. – Ви припините сваритися чи ні? Нічого ж не чути через вас! – Соня спробувала заспокоїти дітей, які не на жарт розшумілися. – Давайте прибирайте іграшки, скоро митися і спати! Раптом, крізь шум і вигуки дітей, Соня ледь почула дзвінок у двері. – Зараз, мамо, почекай, у двері хтось дзвонить. Це, мабуть, сусідка. Вона обіцяла мені спуститися за олією, – сказала в слухавку Соня і попрямувала у коридор. Не дивлячись у вічко, Соня однією рукою повернула замок, відкрила двері і…застигла від побаченої картини
– Що, знову? – здивовано спитала у Сергія дружина. – Ти ж лише минулого тижня їздив! – Ну, а що …
– То ти що серйозно?! – обурено вигукнула Ліза, дивлячись на свого чоловіка. – Ти думаєш, це все правильно?! – Звісно, думаю! – відповів Андрій, впевнено склавши руки на грудях. – Я подарував квартири нашим дітям. А твоїй доньці? Ну, у неї є рідний батько! Ліза нервово зітхнула, намагаючись стримати емоції. – Так, але ж ти сам казав, що вона для тебе як рідна! – вигукнула вона. – Чому тоді така різниця?! – Тому, що я не зобов’язаний забезпечувати чужих дітей, – заявив чоловік. Ліза замовкла. І тут Андрій запропонував несподіване
– То ти що серйозно?! – обурено вигукнула Ліза, дивлячись на чоловіка. – Ти думаєш, це все правильно?! – Звісно, …