Ольга прокинулася пізно вранці. Син Матвій не спав всю ніч. Розбудив Ольгу діалог чоловіка і свекрухи на кухні: – На годиннику вже 11, а твоя пані досі в ліжку ніжиться. І не думає про те, що чоловік давно прокинувся і голодний. Сумнівів не було – свекруха дійсно налаштовувала Іллю проти Ольги

Сумнівів не було – свекруха дійсно налаштовувала Іллю проти Ольги. Те, що вона почула з розмови на кухні, розставило все по місцях.

Ольга прокинулася пізно вранці. Син Матвій не спав всю ніч, чергова застуда вимотувала дитину і матір. Ольга майже всю ніч просиділа біля сина – то принести попити, то виміряти температуру. А поснули ближче до ранку. Розбудив Ольгу діалог чоловіка і свекрухи на кухні:

– На годиннику вже 11, а твоя пані досі в ліжку ніжиться. І не думає про те, що чоловік давно прокинувся і голодний. Давай хоч я тобі яєчню приготую, – свекруха хоч і говорила пошепки, але чутно це було на всю квартиру.

– Мама, вона з Матвієм поралася пів ночі, чув, як вона до нього вставала, він же нездужає, – несміливо спробував захистити дружину Ілля.

– У всіх діти нездужують! Але всі встигають і дітей лікувати і на роботу ходити, і чоловіка нагодованим тримати. Лінива твоя Ольга ось і вся розмова, – сказала свекруха.

Наші відносини зі свекрухою спочатку не були теплими. Тому що вона вважала, що невістка у неї одна – перша дружина Іллі Наталія. Вони розлучилися чотири роки тому, від шлюбу залишилася дочка Віка. Свекруха досі підтримувала стосунки з першою дружиною Іллі, при цьому скаржилася на мене.

Як то кажуть: чужа душа – темний ліс, я не прагнула лізти зі шкіри геть, щоб заслужити звання улюбленої невістки. Намагалася бути ввічливою, але на дистанції. Все змінилося, коли народився і підріс Матвій. Коли синові виповнилося два рочки, ми віддали його в дитячий сад. Але Матвій почав xвopiти в саду, мені постійно доводилося брати лікарняний з роботи. Кому потрібен працівник, який більше сидить на лікарняному, ніж знаходиться на робочому місці. Після року таких випробувань ми з чоловіком вирішили, що я звільняюся, буду сидіти з Матвієм вдома, поки його організм не зміцніє.

Після цього свекруха ще більше розсердилася на мене, наче це я винна і просто не хочу працювати.

– Як це так Оля виходить – у всіх дітки хворіють, але ні хто не сидить вдома. А ти що – особлива, – свекруха не приховувала свого невдоволення.

– Ми з вашим сином прийняли таке рішення. Матвій не готовий до дитячого садка, а роботодавці не готові тримати співробітника, який може знаходитися на робочому місці один тиждень на місяць, а решта – на лікарняному, – намагалася пояснити я.

– Тому що ти сама ледащо! І знайшла причину сісти моєму синові на шию. А прикидаєшся бідолахою! – свекруха говорила вже на підвищених тонах.

Я перестала сперечатися зі свекрухою, сподіваючись тільки на підтримку чоловіка. Зрештою, з ним у нас сім’я і це наша спільна дитина. І нам вирішувати, як ми будемо жити. Рішення про моє звільнення ми прийняли обидва. Але з часом Ілля все частіше став висловлювати своє невдоволення. Так як я була зайнята здоров’ям свого сина, часу не вистачало. Нескінченні походи по лікарях, оздоровлюючі процедури, басейни. Іноді ми цілими днями не знаходилися вдома. Ілля повертався з роботи і докоряв мене відсутністю ідеального порядку вдома:

– Ти ж вдома сидиш … Чому немає вечері? Чому підлоги не помиті?

– Ми весь день були на процедурах, а після гуляли. Зараз я швидко все зроблю, – намагалася виправдатися я.

Але Ілля продовжував звинувачувати мене, причому говорив він ніби не своїми словами, в його промові я почала чути слова його матері:

– На те ти і дружина, щоб все встигати! Інші все встигають, при цьому ще й працюють … – невдоволено гудів Ілля, розігріваючи вчорашній суп.

Не скажу, що я не виконувала свої жіночі обов’язки, завжди намагалася зробити все добре, але, як і у будь-якої людини, не все виходило ідеально. Причіпки чоловіка ставали все більше і частіше. Одного разу він зовсім перегнув палицю:

– Що ти за мати, якщо дитина постійно хворіє! Моя дочка від першого шлюбу так не xвopiла, напевно, моя колишня дружина краще дбала про неї, – сказав, як відрізав мій чоловік.

Це було останньою краплею мого терпіння. В його словах я чітко почула голос своєї свекрухи. Вона не раз порівнювала мене з першою невісткою. Не в мою користь звичайно.

– Значить, ось як ти вважаєш! Тобто я, по-твоєму, винна, що наш син xвopiє? Раз твоя колишня дружина краще за мене у всьому, то і повертайся до неї! Тим більше твоя мама від неї до сих пір в захваті, – я була дуже зла і не вибирала вирази.

Ілля зрозумів, що перегнув і почав виправдовуватися, вибачатися. У цей момент я почала розуміти, що чіпляється він до мене тому, що свекруха постійно йому наговорює на мене. Ми помирилися і вирішили, що будемо разом працювати над нашим шлюбом.

В один із днів я з ранку приготувала борщ на вечерю, тому як до вечора у нас з сином були заняття в басейні. Попередила чоловіка, що вечеря в холодильнику, потрібно буде тільки розігріти. По поверненню додому я виявила цікаву картину: чоловік сидів на кухні зі свекрухою і наминав котлети, яка вона дбайливо принесла йому ще гарячими. Борщ в холодильнику був не чіпаним.

– О, ось і дружина твоя з’явилася, – зміряла мене поглядом свекруха з посмішкою переможця, – а я ось Іллю прийшла погодувати котлетками, бачиш, як охоче їсть.

– У холодильнику стоїть вечеря, Іллі є, що поїсти вдома, – невдоволено відповіла я.

– Є то є, та тільки чоловікові потрібно розігріти і подати, щоб він любов відчував, – Не вгамовувалася свекруха, як ніби веде зі мною змагання.

Змагатися зі свекрухою я не збиралася, тому відразу повела сина в ванну мити руки. У ванній на мотузці красувалися тільки що випрані колготки сина, які я збиралася прати ввечері.

– Ах так, Оля, я там Матвійкові колготочки випрала, а то припадають пилом у кутку невідомо скільки часу з такою – то матір’ю, – злорадно повідомила свекруха.

Такої образи я вже не змогла стерпіти і попрямувала в спальню збирати речі свої і сина.

– Ти куди?? – здивовано кліпав очима Ілля.

– До батьків, поживу там. Раз в своєму будинку я не господиня! Тому як твоя мати не може змиритися з тим, що зараз я твоя дружина, а не Наталія.

В той момент Ілля дійсно злякався, що може втратити сім’ю. Начебто він тільки що протверезів і усвідомив, який вплив на нього чинила свекруха. Адже він дійсно, наслідуючи матір, звинувачував Ольгу в усьому, що тільки можна. Навіть примудрився порівняти її з колишньою дружиною.

– Ілля, ти тільки уяви на хвилину – якби ти повернувся додому, а в нашій квартирі б господарював мій батько, роблячи за тебе твої справи, і виставляв би тебе нікчемним. Як би було тобі?

– Оля, вибач мене. І маму. Я зараз. Оля, – Ілля попрямував на кухню з тим, щоб по-швидкому проводити маму.

Того вечора ми довго розмовляли про все. Про те, як не просто часом впоратися з життєвими труднощами. Про те, як потрібна підтримка близької людини. Про батьків і межі дозволеного.

Ілля поговорив зі своєю мамою і розставив всі крапки. Свекруха, звичайно, була незадоволена тим, що чоловік прийняв мою сторону і тільки хмикнула:

– Ой, розбирайтеся самі! Потім мені не скаржся!

Висновок такий: сім’я дітей – це чужа сім’я. І не варто туди лізти зі своїми порядками.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.