Марію почала турбувати поведінка її сусідки Каті. Вона шкодувала дівчину, яка недавно втратила матір. Вона цілими днями перебуває у них. Правда Катя допомагала. То грядки прополе, то підлогу помиє. Але стала вона помічати, що чоловік її Коля почав задивлятися на дівчину

Марію останнім часом почала турбувати поведінка її сусідки Каті. Вона шкодувала дівчину, яка недавно втратила матір. З Зіною вони дружили з молодості. Але раз Бог вирішив забрати її, значить настав час. Спочатку вона подумала, що Каті вдома моторошно, тому і не була проти, що вона цілими днями перебуває у них. Правда Катя допомагала. То грядки прополе, то підлогу помиє, якщо у Марії немає часу. Але стала вона помічати, що чоловік її Коля почав задивлятися на дівчину. Та й та, коли дізнається що того вдома немає, спішить до себе.

І навіть сьогодні. Сходили вони в ліс за грибами. Так він від Каті і не відходив, нібито показував, які гриби можна брати, які ні. У Марії навіть серце кольнуло від передчуття. Невже ця малявка, яку вона на руках тримала, зібралася у неї чоловіка відвести?

Прийшли додому, гриби відразу в ванні замочили. Сама нудна робота, чистити їх. Потрібно кожну смітинку прибрати. Катя весело сказала – тітко Марія, може вам допомогти? А то у вас цілий день на них піде. А вдвох швидше буде. Чоловік раптово обурився – а чого удвох? Я теж допоможу – Марію, аж перекосило. Зроду він до грибів не підходив. Назбирає, а чистити їй. А тут?

Але стрималася і майже спокійно сказала – Дякую, Катю, я сама впораюсь. А ти йди свої перебирай – Катя здивовано знизала плечима. Тітка Марія завжди брала її допомогу. Але розвернулася і з кошиком пішла додому. Чоловік проводив її поглядом і повернувся до дружини – Навіщо ти так? Дівчинка ж хотіла допомогти – Марія сказала, як виплюнула – Яка вона тобі дівчинка, вона вже баба. А ти дивлюся з неї очей не зводиш. І не соромно, вона тобі в дочки годиться – Микола вирячив очі – Ти що, жінко? Того? Перегрілася чи що? У мене навіть в думках не було. – сплюнув він і пішов в дім. – А гриби? – крикнула вона. – Та йди ти з ними знаєш куди? Блін, навіть слів знайти не можу. Треба ж таке придумати – відповів він і грюкнув дверима.

З тиждень з нею не розмовляв. Добре син Артем з дружиною приїхав погостювати. Тільки завдяки цьому відтанув. Марія на радощах стіл накрила і Катю покликала. І не помітила, як дівчина зачервоніла щоками. Дружину сина Марія якщо чесно побоювалася. А що? Міська. Ходить по двору і все захоплюється – Ах, які курочки, ах які кізоньки. А ви їх доїте? Я чула, що їх молоко корисне – Марія з подивом на неї дивилася. Начебто не в перший раз приїхала. Але раніше такого інтересу до живності не відчувала.

За стіл сіли і стала Марія помічати, що між подружжям щось не так. У минулі приїзди все перешіптувалися і з кімнати майже не виходили. А тут, на начебто і поруч сидять, алк десь далеко один від одного. Ну і як завжди Коля прийняв на груди і завів свою лінію – Артеме, Надя, чорт вас забирай. Ви коли нам онуків подаруйте. Я поняньчити хочу продовження свого роду. Три роки разом, пора вже – Раніше син посміхаючись відповідав – Не журись, батьку, потерпи трохи – А сьогодні тільки покосився на дружину і промовчав.

Катя з тугою подивилась на Артема. Вона серцем чула, що у нього щось недобре в сім’ї. Вона любила Артема, здавалося ще з дитинства. Але він був старший за неї на п’ять років і не сприймав її боязкі погляди. А після apмiї поїхав і через два роки одружився. Коли вони приїздили в гості до батьків, Катя підглядала за ними через паркан. Одного разу її за цим заняттям зловила матір, тоді ще жива і відтягнула її пару раз кропивою – На чужого чоловіка не задивляйся. Щастя це не принесе.

Вже ввечері, Марія прибрала зі столу, чоловік хропів щосили на дивані. Надія в кімнату пішла, а Артем вийшов на вулицю. Вона тихо вийшла з дому і присіла до нього на ганок. – Синку, що в тебе з дружиною? І не бреши мені, я серцем бачу, що не гаразд у вас – Артем виплюнув соломинку і ліниво сказав – Не вигадуй, мамо. Все у нас добре – Вона встала – Не хочеш говорити, не треба. У Надії все розпитаю.

Він потягнув її за руку вниз – Зачекай, мамо. Не гарячкуй. Вона все одно тобі правди не скаже. Бeзплiднa вона, мамo. Так що не чекайте ні онукa, ні внучку. Я сам недавно дізнався. Вона до нашого одруження сильно гуляла. Кілька разів в лікарню забігала. А як за мене вийшла, ніяк. Пішли ми на обстеження і мені прямо сказали, хочеш дітей або розлучайся або в дитячий будинок йди. І я зараз про це думаю. Раніше, коли про це не знав і дітей не сильно хотілося. А зараз прям уві сні сина бачу. Я його на руки беру, він мені посміхається, а потім зникає – і він уткнувся матері в плече, схлипуючи.

На наступний день вони поїхали. Марія шепнула синові – Ти тільки не гарячкуй. Обдумай все гарненько – Той кивнув. А Микола засмутився – Ну ось навіть не погостювали. А я вже на риболовлю все підготував – Артем обійняв його – Наступного разу, тату, обов’язково. Катю, бувай, як заміж зберешся, не забудь покликати – невесело пожартував він.

Життя повернулося в своє русло. Катя так само забігала в гості, тільки рідше. Марія вже й забула ті ревнощі до неї і засмучувалася, що та рідко приходить. – Ось вийде заміж і вже взагалі не заходитеме наша Катя – говорила вона чоловікові.- А може не наша, а моя? – жартував Микола, нагадуючи їй її слова. Вона сором’язливо плескала його полотенцем – Перестань. Просто ми потім одні зовсім залишимося – сумувала вона.

А якось вночі в двері постукали. Марія з побоюванням відкрила двері і в будинок майже ввалився захмілілий син. – Все, мамо, я пішов від Наді. Мало того що порожня, так ще й чоловіка собі на стороні завела – Марія ахнула – Та ти що? Давай лягай, завтра все розкажеш – Він плюхнувся на диван і в півсні сказав – Мамо, ти там сходи за таксі заплати. А то я без копійки – і захропів. Марія мовчки дістала гаманець і вийшла.

Коли Артем відійшов, нічого говорити не став, як мати не допитувалася. Весь час пропадав на річці з батьком або лагодив щось по господарству. Катя стала частіше приходити. Вони з Марією пили чай на веранді і та скаржилася – Прям, як кам’яний став. Мовчить весь час. Ось Надька, що ж з сином зробила – А Катя просто милувалася Артемом. Хоч просто дивитися на нього і то щастя.

Одного разу він зайшов до ней. – Катю, у тебе молоток є? Я свій зламав – Вона заметушилася і полізла на шафу – Десь був. А ось він. Я ним і не користуюся майже – І різко повернулася. У стільця підломилася ніжка і вона б точно впала, якби не Артем. Він дбайливо підхопив її на руки. Так вони і застигли, дивлячись один одному в очі.

Через місяць Артем привів Катю в будинок. – Мамо, тату, я на Каті одружуся – Марія так і сіла. А Микола обійняв сина і сказав – Добре, сину – Катя червоніючи, ховала щасливе обличчя в букеті ромашок. Марія нарешті прийшла в себе – Ну раз вирішили, що я зроблю? Видно доля у вас така. Все дитинство разом, а ніякого натяку – Артем засміявся – Ні, мама, помиляєшся. Це я сліпим був, а Катя виявляється всі ці роки любила мене. Так, мила? – Катя кивнула і очі її зволожились. Все таки не дарма вона себе берегла, знала, що разом будуть.

А через рік, дід Микола сюсюкав над ліжечком, а онук агукав йому щось у відповідь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.