Марія, я не впізнаю твій будинок і двір – ахнула Ольга, і дуже здивувалася, коли зайшла до сусідки. – Подобається? Мені теж – задоволена Марійка повела Ольгу в будинок. – Дивись. Ось під туалет місце обгороджено. Рами у вікнах поміняли – хвалилася господиня. – І це ти все сама?- здивувалася Ольга. – Так прям я. Це все Толік, мій кишеньковий чоловік

-Марія, я не впізнаю твій будинок і двір – ахнула Ольга, яка місяць гостювала у матері. І дуже здивувалася, коли зайшла до сусідки. 

– А то, ми теж дещо можемо. Подобається? Мені теж – задоволена Марійка повела Ольгу в будинок. 

– Дивись. Ось під туалет місце обгороджено. Рами у вікнах поміняли – хвалилася господиня. 

– І це ти все сама? Сама ж скаржилася, що грошей немає – здивувалася Ольга. 

– Так прям я. Я цвях правильно прибити не можу. Це все Толік, мій кишеньковий чоловік.

Ольга розсміялася: – Як це, кишеньковий? 

Марія пояснила: – А так. Якщо мені щось потрібно, дістаю телефон і дзвоню. Толік у мене там з дахом щось або дров наколоти треба. Він і приходить. Руки у нього золоті. 

Ольга прищулилася: – І що? Все за просто так робить? Без грошей або ще чогось? 

Марія фиркнула: – Він у мене закоханий. Тому і старається. Все думає, що я за нього заміж піду. 

Ольга запитала: – А ти, що не хочеш? Сама кажеш, що мужик золотий? Тобі он постійно якісь білоручки діставалися. Лови шанс, подруга і не думай.

Марія округлила очі: – Він старший за мене на років двадцять, яке заміж? Та й по виду він непоказний. Мені з ним соромно буде по селу пройти. Ну ні. Мені всього тридцять п’ять, я ще знайду собі красивішого.  

Ольга хмикнула: – Дочекаєшся, інша прочухає, що мужик не з лівими руками і собі забере. Потім залишишся ні з чим. Про дітей не забувай, їх у тебе четверо. Два пацана підростають, їм чоловіче виховання потрібно.

Марійка психанула: – Хватить мене вчити. Якщо тобі він сподобався, забирай. Плакати не буду.

Ольга єхидно зауважила: – Це ти сказала. Потім щоб не ображалася.

Ольга тягнути не стала, на наступний день пішла. Зайшла в доглянутий дворик і відразу побачила господаря. Той під навісом, на верстаті стругав дошки. 

– Привіт, ви Анатолій? – запитала вона. 

Він повернувся і вона побачила статного чоловіка. 

– Так, це я – підтвердив він. 

Оля продовжила: – Просто я вас раніше не знала, та й в гості їздила. У мене до вас прохання. У мене на городі паркан завалився, ви б не могли поправити його?

Він відповів: – Чому б і ні. Кажіть адресу, після обіду підійду 

Ольга махнула рукою в бік: – Та я сусідка Марії, поруч живу. 

Він кивнув: – Я зрозумів.

Толік не обдурив, підійшов після обіду. Походив, подивився і назвав ціну. 

Ольга обурилася: – Цікаво. Моїй сусідці все безкоштовно зробили, а мені плати? 

Толік засміявся: – А ти думала, що я все задарма всім роблю? 

Ольга кивнула: – Ну так. Ні не правильно. Я подумала, що ви одиноким і красивим безкоштовно допомагаєте.

Він не втримався від усмішки: – А з чого такі висновки? 

Ольга зовсім заплуталася і з роздратуванням сказала: – Але ось Марія мені сказала, що ви в неї закохані, тому просто так їй все робите.

Толік присів на лавку: – У цьому вона має рацію. Я її люблю. Але не як жінку, а як свою дочку. Так. Вона моя дочка і не знає про це. Ми з її матір’ю недовго разом прожили. Вона завагітніла від мене, але все одно пішла до іншого. Його і записала батьком. А я знаю, що вона моя, але говорити не хочу. Незручно, та й соромно. Стільки років не згадував, а тут приїхав, здрастє. Так вона і не повірить. Тому нехай все залишається так як є. Ну надумаєш, приходь – і важкою ходою пішов по вулиці.

Ольга терпіла до вечора. Знала, що їй довірили секрет, але втриматися не змогла. Прийшла до Марії і з порога приголомшила: – Знаєш чому тобі Толік безкоштовно допомагає? – і зробила паузу – Тому що він твій рідний батько. А ти, закохався…

Марія зблідла: – Брешеш? 

Ольга образилася: – Ось ще, він мені сам все розповів 

Марія притиснула долоні до обличчя: – Мені мама говорила щось, але я їй не вірила. Думала, що вона перед кончиною заговорюється. Зараз піду і все йому висловлю – Вона рішуче накинула хустку і побігла по дорозі.

Ольга за нею. Подивитися таке, це крутіше серіалу. Але по дорозі її як на зло затримала баба Галя. Про матір питала. Коли Ольга нарешті дійшла до будинку Анатолія, відразу зрозуміла, що все пропустила. Анатолій обіймав Марію, яка плакала, і примовляв: – Вибач, дочко. Вибач.

Ольга і пішла ні з чим. Все пропустила. Але нічого, завтра у Марії все розпитає. Так, довга у неї ніч буде, як би не луснути від цікавості.

А в цей час батько і дочка розмовляли. Він про себе розповідав, вона про себе. І заново знайомилися один з одним.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.