Інна мила посуд після вечері. Раптом в коридорі пролунав дзвінок телефону її чоловіка Андрія, який вже спав у спальні. Жінка підійшла до тумбочки, взяла телефон, глянула не екран – номер був не знайомий. – Раптом щось термінове по роботі? – подумала Інна і взяла слухавку. – Слухаю вас! – сказала вона. – Ви хто така? Де мій чоловік? – Інна почула у слухавці молодий, жіночий голос. – Де ваш чоловік вам має бути видніше. Сюди ви навіщо дзвоните? – запитала Інна. – Я дзвоню своєму чоловіку Андрію, – пояснила співрозмовниця. – Ви помилилися! Андрій мій чоловік! – здивувалася Інна, не розуміючи, що відбувається

Батько Андрія займався торгівлею будматеріалами. Коли син відслужив і повернувся додому, батько прилаштував сина до себе, почав вводити в курс справи. Батько не хотів, щоб син байдикував і тинявся клубами, він хотів, щоб той знав ціну грошам, розумів, що таке праця. 

Через кілька років батьки наполягли на тому, щоб Андрій одружився з дочкою їхніх добрих друзів. Це допомогло покращити і без того гарне фінансове становище сім’ї. Інна була дівчиною освіченою, інтелігентною, дуже доглянутою. Андрію з нею було цікаво. Не можна було сказати, що в цьому шлюбі з боку Андрія було кохання. Їм було комфортно разом, вони дивилися в одному напрямку, а ще між ними була пристрасть, а це вже не мало.

У шлюбі народилися дві дочки. Інна займалася будинком та вихованням дітей. Найімовірніше, у житті Андрія періодично з’являлися інші жінки. Але він не допускав того, щоб про це колись дізналася Інна. Можливо вона здогадувалася про те, що у житті її чоловіка були жінки, але в її плани не входило залишитися однією.

Коли Андрію виповнилося 40 років, йому запропонували зайняти хорошу посаду в міській адміністрації. Батько Андрія на той час відійшов від справ. На цій посаді Андрій міг би лобіювати інтереси своєї компанії, сприяти, щоб саме його компанія отримувала необхідні замовлення, перемагала у тендерах. У Андрія було достатньо грошей, він захотів щось інше – захотів влади. Але Андрій розумів, що як держслужбовець він не міг займатися бізнесом і було вирішено переоформити все на Інну і розлучитися, щоб було менше питань. Так і вчинили.

Андрій все частіше пропадав у відрядженнях, то нібито на конференціях, то на форумах чи звітах. Доньки здобули вищу освіту, старша займалася сімейним бізнесом, молодша працювала перекладачем у міжнародній компанії. Свого часу батьки купили їм квартири і зараз, закінчивши навчання та влаштувавшись на роботу, доньки роз’їхалися своїми будинками.

Все частіше Інна не знала чим себе зайняти, зробивши всі справи по дому, вона тинялася з кута в кут. Вона поговорила по телефону з однією дочкою, потім з іншою, подивилася на годинник, час пізній, Андрія знову немає вдома. Набрала йому на мобільний, той скинувши, надіславши слідом смс, що він на нараді. 

– Яка наради о 10-й вечора? І так майже щовечора, – подумала Інна.

Андрій повернувся з чергової поїздки та ліг відпочити. Зазвичай свій мобільний телефон він клав завжди поруч із ліжком на тумбочку. Але цього разу він чомусь забув його у коридорі. Йому на мобільний телефон хтось зателефонував. Інна подивилася, що номер не визначено, вимкнула звук. чоловіка будити не стала. На екрані знову засвітився цей номер телефону, і знову, і знову. Інна подумала – раптом термінове по роботі і взяла слухавку.

-Слухаю вас.

Інна почула у слухавці молодий, жіночий голос:

-Ви хто така? Де мій чоловік?

-Де Ваш чоловік Вам має бути виднішим. Сюди Ви навіщо дзвоните?

-Я дзвоню чоловікові.

-Номером помилилися.

Інна поклала слухавку, але стояла і дивилася на телефон, у неї виникло почуття, що дівчина дзвонила саме Андрію. Але чому вона називала його чоловіком?

На екрані телефону Андрія знову висвітлився невизначений номер. Інна взяла телефон, розбудила Андрія словами:

-Прокидайся, дкоханий, дружина дзвонить!

Виявилося, Андрій на роботі закрутив роман із дівчиною з бухгалтерії. Роман переріс у щось більше, дівчина завагітніла та народила Андрію сина. Але і це ще не все, Андрій справді в неї закохався і переживав, що втратить її, тому, як порядний чоловік одружився з нею.

Природно була сварка, Інна заявила “чоловіку”, що він нічого не отримає. Все майно переписано неї. Такого розвитку подій Андрій, очевидно, не очікував. Але залишитися ні з чим він теж не готовий. Інна могла вибачити інтрижку, але не позашлюбної дитини та не офіційний шлюб із іншою жінкою. Вона виставила речі Андрія за двері. Їй було дуже соромно розповісти про все це дочкам, і вона мовчала. Але при цьому місця собі не знаходила від думки, що він зараз з іншого.

Через тиждень Андрій прийшов додому, вибачався, казав, що помилився. Інна не одразу, але вибачила. Вона не готова залишитися одна в 45 років. Андрій обіцяв розлучитися найближчим часом. Також він повідомив Інні, що піде з роботи і хотів би знову зайнятися бізнесом. Андрій наполягав на укладенні договору купівлі-продажу всього бізнесу, який він раніше переписав на колишню дружину. Вона зробила все, як він хотів. Вона йому повірила попри все. Після цього він пішов, він пішов від Інни до законної дружини. Тесть, дізнавшись про те, що сталося, обіцяв Андрію великі проблеми, перевірки законності раніше отриманих тендерів та замовлень.

У Андрія справді почалися проблеми. Андрій прибіг до Інни, не тому, що скучив, а тому що тільки вона могла допомогти йому вирішити питання з тестем.

Коли подруги говорять з нею про Андрія, вони просять викинути його з голови, що він мізинця її не вартий, вона каже, що любить, а ще, що переживає залишитися одна. Діти живуть своїм життям, зрідка відвідуючи матір, переважно все спілкування по телефону.

Андрій живе з дружиною та сином, яких по-справжньому любить, принаймні він так говорить. Варто йому посваритися з дружиною Андрій приходить до Інни і вона дозволяє йому залишитися, годує його, напуває, розповідає, як сумує за ним. Андрій, як собака на сіні, і сам не живе по-людськи та й Інні не дає жити…