Ліза, як на крилах, літала по хаті. Вона мила, чистила, стелила свіжовипрані половички на дерев’яну підлогу. Потім почала білити грубку, …
Історії
Ігор повернувся додому з роботи, зайшов в коридор. – Валю, а це що в коридорі? Андрій не всі речі забрав? – гукнув Ігор. – Ні, – озвалася дружина. – Речі Андрія ми перевезли ще три дні тому. – А це тоді що? – запитав Ігор, відштовхнувши ногою валізу біля дверей. – Це твої речі, – Валя вийшла в коридор, витираючи руки рушником. – Ми кудись їдемо? – з усмішкою спитав Ігор. – Ігоре, я просто виконую обіцянку, яку дала тобі багато років тому, – якось підозріло додала Валентина. – Яку ще обіцянку? Ти про що? – Ігор здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
– Валю, а це що в коридорі? Андрій не всі речі забрав? – гукнув Ігор через всю квартиру. – Ні, …
Ангеліна вийшла заміж за Василя. Заради цього чоловік покинув свою сімʼю і двох дітей. Працював Василь головним інженером. Життя в Ангеліни стало суцільним святом! Величезний будинок, дорогі покупки, автомобіль і відпустки за кордоном двічі на рік. Засмучувало, звичайно, те, що частину грошей доводилося платити його дітям. Але Ангеліна розуміла, що це тимчасово, і чекала на закінчення виплат, як манни небесної. Так і прожили вони майже десять років. Аліменти були виплачені, Ангеліна народила дитину. Але Василь дедалі частіше став залишатися ночувати на роботі. А потім і зовсім сталося щось дивне
На міському святі було галасливо й весело. Ангеліна з подружками, купуючи морозиво, пропустили без черги якогось чоловіка, який зробив їм …
Тамару розбудив довгий і гучний дзвінок у двері. Була четверта години ранку! Дзвінок повторився. – Кого ж це принесло?! – подумала жінка і пішла відкривати. З-за дверей пролунав знайомий голос: – Відкривай, дружино! Чоловік прийшов! – Михайло! – ойкнула Тамара, відкрила двері і побачила чоловіка, який весь цей час був на заробітках. – Що ти тут робиш? – Привіт, кохана! Я проїздом, їдемо на інший об’єкт, – він усміхнувся. – Мене внизу машина чекає! У мене до тебе буде одне прохання! – Яке прохання? – перепитала Тамара, придивилася за спину чоловіка і заціпеніла від побаченого
Тамару влаштовувала роль дружини моряка. Щоправда, Михайло моряком не був, але тривалі відрядження чоловіка треба було пояснювати знайомим. Вони зустрілися …
В Олени раптово не стало чоловіка Ігоря. Жінка залишилася з маленьким сином на руках. Вона погано пам’ятала поминки. – Я тобі допоможу, Оленко, впораємося, – заспокоювала її матір. Свекор, Федір Іванович, тільки мовчки обійняв її і поклав у руку білий конвертик. Олена теж не знайшла слів. – От же ж байдужий мужик! – сказала мати Олени. – Ні радіти не вміє, ні журитися! А що це він тобі дав? Вона зазирнула у конверт. – Гроші? Не дуже багато, але і на цьому спасибі! Після поминок Олені довелося швидко взяти себе в руки. Отоді на неї й найшла безвихідь. Але тут їй згадалося несподіване
Олена тихо плакала, переживаючи розбудити Сергійка. А їй же ж здавалося, що запас сліз вона вичерпала пів року тому, коли …
Настя помітила, що її чоловік дуже змінився останнім часом. Михайло став затримуватися на роботі, в неділю взагалі десь пропадав весь день, грошей додому приносив менше. Жінка зважилася на серйозну розмову. – Михайле, скажи, у тебе є коханка? – несподівано запитала вона у чоловіка. – Немає в мене нікого, Настя. Я кохаю лише тебе, – відповів Михайло. – Тоді що з тобою відбувається? – не відступала дружина. – Настя, у мене немає іншої жінки! Але я тебе в дечому, справді, обманював, – раптом сказав Михайло, зібрався з думками і все розповів дружині. Настя вислухала його і ахнула від почутого
Настя вийшла заміж за Михайла три роки тому. Тоді їй було двадцять вісім. Про те, що Михайло розлучений і має …
Олексій був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила його мама. – Так, мамо, слухаю, – сказав він, піднявши слухавку. – Олексію, у мене до тебе розмова, щодо твого весілля, – сказала Лідія Петрівна. – Підготовка йде повністю за планом, якщо ти про це, – усміхнувся Олексій. – Сину, ти ж розумієш, що весілля – це хвилювання, – несподівано заявила Лідія Петрівна. – Куди ти хилиш? – промовив чоловік. – Олексію, ти просто зобов’язаний відкласти своє одруження, поки не вирішиться одна проблема, – якось підозріло сказала Лідія Петрівна. – Яка ще проблема? Мамо, ти про що? – здивовано запитав Олексій, не розуміючи, що відбувається
– Сину, я сьогодні була на огляді, і спеціаліст заборонив мені хвилюватися, – діловим тоном промовила Лідія Петрівна. – Чому …
В Ірини не стало бабусі. Після прощання жінка приїхала у її будинок, розібрати речі. Трохи прибравши у будинку, Ірина вирішила розібрати антресоль у дальній кімнаті і натрапила на металеві дверцята. – Що це? – здивувалася вона. Сейф. Старий. З хитромудрим замком. – Цікаво, що ж бабуся там зберігала? — подумала Ірина і відкрила дверцята. У сейфі лежали кілька пожовклих фотографій, старі листи та невелика дерев’яна скринька. Ірина простягла руку і дістала з сейфа скриньку. Вона була зроблена з темного дерева. Замка на ній не було. Ірина прочинила кришку і остовпіла від побаченого
За вікном шуміла злива, барабанячи краплями по даху веранди. З’являлися рідкісні відблиски блискавок. Ірина, стиснувшись у кріслі-гойдалці, дивилася у багаття, …
Жанна дивилася свій улюблений серіал, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила її подруга дитинства. – Алло, Привіт! Рада тебе чути, – вигукнула Жанна, піднявши слухавку. – Привіт, Жанно! У мене такі новини. Навіть не знаю, розповідати чи ні, – почала вона розмову. – Та давай розповідай, що за таємничість? – зітхнула Жанна. – Але пообіцяй сприйняти все спокійно, – додала подруга. – Обіцяю! – вигукнула Жанна. – Тоді спочатку подивись фото, яке я тобі зараз надішлю, а потім я все поясню, – інтригуючи додала Алла, і надіслала фото. За секунду фотографія вже була на телефонні Жанни, вона відкрила її і остовпіла від побаченого
Жанна прожила з чоловіком дев’ятнадцять років, як вона сама вважала, у мирі та злагоді. Вони одружилися в інституті, потім деякий …
Віра одягла свою найкращу сукню, зробила зачіску, легкий макіяж. Сьогодні її чоловік призначив їй побачення. – Дивно, що він міг задумати?! – думала жінка. Віра прибула до зазначеного місяця вчасно. Леонід вже стояв біля фонтану. – Привіт! – вийшла вона з-за спини і Леонід мимоволі здригнувся. – Привіт, – відповів він і додав. – Ми запізнюємося, йдемо швидше. – Але куди? – здивувалася жінка. – Що відбувається? Ти підготував якийсь сюрприз? – Ну, типу того, – знизав плечима Леонід і повів дружину за собою. Віра йшла за чоловіком у приємному передчутті. Але вона навіть уявити не могла, який «сюрприз» приготував їй чоловік
Час в цей день тривав дуже довго. Віра не могла навіть уявити, навіщо чоловік придумав це все – зустрітись на …