Олена затримала подих щоб вгамувати сильне биття серця.-Фух, напевно червона як буряк, що за звичка червоніти.. Ніяк неможливо від цього …
Автор: narodnadumka
Катя прокинулася раніше свого чоловіка Ігора. -“Господи, – подумала вона, – двадцять років разом, і весь цей час ми чужі”. Ігор відкрив очі і запитав: “Чому ти не спиш? Неділя ж? Відпочивай! “… “Справ багато, – огpизнyлacя Катя – все ж в одні руки!”. Катя випрасувала гору білизни, приготувала багато їжі, пропилососила, сходила за покупками. Вона присіла і подумала: “Ось я і відпочила!”…
Катя прокинулася раніше свого чоловіка Ігора, присіла на ліжку і подивилася на нього. – “Господи, – подумала вона, – двадцять …
Того дня я пішла в магазин купити кавуна. Вибрала найменшого, але все одно дуже вже важкий. Тягну його потихеньку, аж тут зустріла знайомих чоловіка з дружиною. – Допоможи Ользі кавуна донести, – каже та до чоловіка. – Давай сюди, – згодився той і провів аж до під’їзду. Я навіть і уявити такого не могла, що сталося потім
У магазині що поближче – кавуни маленькі і безтолкові. А в магазині подалі – великі і майже без кісточок. Я …
– Добрий вечір – Добрий … А ви до кого? – Мені потрібен В’ячеслав Іванович…- Це мій чоловік, а навіщо він вам..Дівчина не встигла відповісти, як з кімнати пролунав чоловічий голос. – Зіна, хто там? – Славко, а це до тебе … Молода особа якась, ось ти мені і скажи хто це у нас тут …
– Добрий вечір – Добрий … А ви до кого? – Мені потрібен В’ячеслав Іванович… – Це мій чоловік, а …
Тамара їхала в маршрутці. 40 років, кажуть, не відзначають, але Тамарі хотілося свята. Ще більше хотілося заміж.. Раптом до Тамари підсів молодий чоловік: – Здрастуйте, я вас давно хотів побачити. – Га-а-а! Що ви сказали? Хлопець подивився на Тамару, відвів очі і продовжив: – Мене звуть Артем. Розумієте, я хотів би оселитися з вами
Тамара їхала в маршрутці. Сорок років, кажуть, не відзначають, але Тамарі хотілося свята, хотілося великий компанії. Ще більше хотілося заміж. …
– Мамо, ти знайшла золото? – Іра заклопотано порпалася в шафах. З чого ж почати? Стінка була невелика, але всяких шкатулочок і коробочок – як в сувенірній крамниці. Любила Наталка всі ці штучки. – Ні, Іринко, яке золото… Я всю ніч не спала. Як я тепер? Як без неї?..
-Мамо, ти знайшла золото? – Іра заклопотано порпалася в шафах. З чого ж почати? Стінка була невелика, але всяких шкатулочок …
Люба зайшла в сільський магазин і стала в чергу. Перед нею було людини три. Погляд впав на молодого чоловіка, що набирає банки з тушонкою, макарони і хліб. Обличчя чоловіка виявилося дуже знайомим. Люба придивилася. Точно… Це ж він…
Люба зайшла в сільський магазин і стала в чергу. Перед нею було людини три. Вона стояла та дивилася на полиці …
– Мені 57 років, але я ще працюю. Все по хазяйству на мені. Чоловік на пенсії вже сидить – не працює. Я тоді заслабла була трохи і тут чоловік приїжджає від брата із села і заявляє: – Приїдеш, навіть поїсти нічого! Лежиш? Вже курку зготувати і макарони відварити, невеликий труд!..
-Дочка мене не зрозуміла, син теж досить різко висловився, але я все одно вирішила: розлучаюся, набридло все, хоч те що …
– Оленко, Оленко! Це я, Марія! Ну ти що, не впізнала чи що? – дуже знайомий голос пролунав в телефоні. Олена судорожно намагалася пригадати, що за Марія їй дзвонить в такій пізній порі, і нарешті зітхнула з полегшенням. Це була її двоюрідна сестра. Олена задумалася… Олену не полишало невиразне почуття, що тут щось не так. Як же вона мала рацію…
– Оленко, Оленко! Це я, Марія! Ну ти що, не впізнала чи що? – дуже знайомий голос пролунав в телефоні. …
– Доброго дня. Ганна обернулася – біля хвіртки стояла дівчинка, зовсім ще дитина. Привіт, – сухо привіталася. Ви… Ви Ганна Павлівна? – Я? Ну так… – Ви… Ти не впізнала мене? Це ж я, Оля… Ганна заcтиглa. Вона не могла повірити своїм очам
Ганна поралася у себе на ділянці, весна в цьому році рання, кінець березня ще тільки, а вже зійшов весь сніг. …