Після п’яти років сімейного життя на Олексій раптом усвідомив, що ніякого кохання з дружиною у нього немає і не було…
У студентські роки йому справді сподобалася його однокурсниця Олена.
Якийсь час вони зустрічалися, а одразу після закінчення навчання Олексій зробив дівчині пропозицію.
Через рік після початку сімейного життя у сім’ї з’явилася донька.
Сімейне життя протікало досить рівно, без серйозних сварок. Здавалося, нічого не може порушити їх спокій.
І раптом, через п’ять років цілком нормальних стосунків у сім’ї, Олексій зрозумів, що закохався у свою колежанку по роботі!
Дівчина сподобалася Олексію одразу ж, як тільки з’явилася в їхньому офісі. За дивним збігом обставин Марину було призначено у відділ, яким керував Олексій.
Завжди впевнений у собі молодий чоловік, раптом втратив цю впевненість.
Олексій мимоволі став ловити себе на думці, що червоніє перед Мариною. Разом із колишньою впевненістю Олексій втратив спокій і сон. В наявності були всі ознаки закоханості. На глибоке переконання чоловіка – це кохання було зовсім не схоже на те, що прийшло до нього у студентські роки.
Дружина не могла не помітити змін у поведінці свого чоловіка.
Вона почала виявляти занепокоєння з приводу його здоров’я. Але Олексій щоразу посилався на велику завантаженість на роботі та втому.
Марина настільки залізла йому в душу, що він буквально марив нею, хоча між ними ще не було жодних стосунків.
Все сталося само собою після корпоративного вечора, коли Олексій запропонував Марині провести її додому.
Дівчина не лише прийняла це запрошення, а й запросила Олексія до себе додому. І вже вдома зізналася йому, що постійно думає про нього і нічого не може зробити з цим. Того вечора Олексій зрозумів, що його життя більше не буде колишнім…
…Олексій повернувся додому аж під ранок. Він тихо відкрив двері своїм ключем і зайшов у коридор.
Чоловік сів на пуфик і вже зняв один черевик, як раптом застиг від несподіванки.
За пару кроків від нього, біля дверей на кухню у сутінках стояла Олена.
– Де ти був, Олексію? – просто запитала дружина.
– Господи, Олено, ти чого не спиш?! – ахнув чоловік.
– Сам здогадайся… – сказала жінка. – Так де ти був усю ніч?
Олексій важко зітхнув, встав, і підійшов до дружини.
– Нам треба розлучитися, – нічого не став вигадувати він. – Я покохав іншу жінку.
Олена дивилась на чоловіка і не вірила своїм вухам.
Олексій розумів, що вчиняє неправильно і неприйнятно, кидаючи дружину і доньку, але нічого не міг вдіяти з собою.
Донька ще спала.
Олексій, опустивши голову, почав збирати речі у дорожню валізу.
Раптом дружина міцно обійняла його і почала галасувати:
– Не пущу!
– Олено, – почав пояснювати їй Олексій. – Я зрадив тобі і тепер у нас, так як раніше, вже нічого не буде…
– Ні я тебе не відпускаю! – заявила твердо Олена. – Якщо підеш, то може статися щось погане…
Такою Олену Олексій ще ніколи не бачив. Він сів на крісло і обхопив голову руками.
– Я не знаю як так… – пробурмотів чоловік. – Якщо зможеш, вибач мені, я від тебе не піду…
На роботу Олексій вийшов збентеженим. Він намагався не дивитися в очі Марині. Адже розлучаючись з нею після тієї ночі, він запевнив дівчину, що піде від дружини.
Олексію не хотілося розповідати Марині подробиці сімейної сварки, яка стала продовженням його любовного роману.
Увечері, провівши Марину до дому, Олексій, не вдаючись у подробиці, заявив їй, що йому поки що доведеться відкласти свій відхід з родини.
– Ти зайдеш? – запитала Марина.
– Поки не буде вирішено всіх проблем з розлученням, нам не варто зустрічатися, – з сумом у голосі сказав Олексій.
Вдома на Олексія чекала знову сварка через те, що він затримався на роботі.
– Загалом так, – поставила ультиматум чоловіку Олена. – Або ти звільняєшся з роботи, або твоя спокусниця має залишити офіс, в якому ти працюєш. І запам’ятай, я цю справу так не залишу і буду змушена поговорити з вашим директором.
Причому дружина все це говорила так переконливо, що у Олексія не залишалося сумніву в тому, що вона може влаштувати сварку в офісі.
Вже наступного дня Олексій повідомив свою дружину, що подав заяву на звільнення, нагадавши, що йому доведеться відпрацювати два тижні. І щодня поки тривало його відпрацювання, дружина влаштовувала йому сцени ревнощів.
Відпрацювавши два тижні, Олексій заявив дружині:
– Олено, я, мабуть, поживу у своїх батьків. Тобі треба заспокоїтись.
– Ні, – заплакала вона.
Олексію довелося обійняти Олену. Він став давати їй обіцянки, що ніколи не покине її.
Невдовзі Олексій влаштувався на нове місце роботи. Він навіть не намагався шукати зустрічі з Мариною. Але сцени ревнощів у сім’ї не припинялися.
Як не намагався Олексій повернути колишній спокій у сімʼю, той так і не повернувся.
Олексій, зрозумівши, що дружина ніколи його не відпустить від себе, все частіше став шукати втіху в біленькій.
Привід погульбанити знаходився завжди – то зарплата, то аванс, то свято, то вихідні…
Незабаром Олексій став з веселого, товариського чоловіка, небалакучим, похмурим самітником, який завжди сидить вдома.
Якщо на колишній роботі його цінували, як грамотного фахівця, то тепер з огляду на те, що він ставився до виконання службових обов’язків з прохолодою, підвищення йому не світило…
…Минуло ще два роки сімейного життя. За цей час Олексій зовсім засумував.
Усі спроби Олени вивести чоловіка у світ були безуспішні. Його більше нічого не цікавило.
І незабаром Олена почала втомлюватися від свого чоловіка.
– Олексію, – заявила вона одного разу. – Я вирішила влаштуватися на роботу.
Але у відповідь Олексій тільки махнув рукою. Ця новина його абсолютно не цікавила.
Оживав він тільки тоді, коли проводив час із дочкою, в якій, як і раніше, душі не чув.
З виходом на роботу Олена почала стежити за собою. Її гардероб оновився. Та й сама вона змінилася до невпізнання. Тепер постійне знаходження чоловіка вдома стало дратувати її.
А через пів року, після виходу на роботу, Олена заявила Олексію, що покохала іншого і тепер переїжджає до неї разом із донькою.
Тим іншим виявився директор компанії, в якій працювала Олена.
Чоловік був розлучений і був на десять років старший за Олену. Що там було між ними, Олексія не цікавило. Його серце стрепенулося тільки в той момент, коли він поцілував на прощання доньку…
…Пройшов тиждень. Олексій, як і раніше, знаходив втіху лише в біленькій. Але одного разу вночі йому наснилася Марина. Прокинувшись, Олексій раптом зрозумів, що ця дівчина, як і раніше, дорога йому.
– Все гульбанити більше не буду, – вирішив він. – Повернуся на колишню роботу. Бо мене цінували там. А головне я тепер вільний і зможу запропонувати свою руку і серце Марині. І обов’язково зроблю її щасливою.
Але коли Олексій відвідав офіс, де він колись працював, директор несподівано заявив йому, що вакантних місць на даний момент немає.
Але й ця обставина дуже не засмутила Олексія. Він не став робити в офісі спроб зустрітися з Мариною, вирішивши зазирнути до неї увечері.
Серце Олексія стрепенулося, коли він із букетом квітів натиснув кнопку дверного дзвінка у квартиру Марини.
Відчинивши двері, Марина здивувалася.
– Ти?! – ахнула вона.
– Мариночко, мені так багато треба тобі сказати! Можна я зайду? – почав з порога свою промову Олексій.
– Вибач, – зупинила вона його. – Але я виходжу заміж.
Після цих слів двері перед носом Олексія зачинилися. Що робити далі чоловік не знав…