Коли чоловік починав говорити про те, що домашня робота дружини – це повна нісенітниця, на яку не витрачається жодних зусиль, …
Алла вибрала найкращу сукню, зробила красиву зачіску та легкий макіяж. – Я готова! Можемо їхати, – сказала вона чоловіку. Ігор сидів також вже зібраний і щось читав в телефоні. – Рано, – спокійно промовив він. – Твоя мама запросила нас на третю годину! Якраз вчасно приїдемо, – пояснила Алла. – Я кажу, що рано! – вигукнув Ігор. – Ігоре, я не хочу, щоб твоя мама вважала мене непунктуальною! – образилася Алла. – Добре! Але не кажи потім, що я не попереджав, – сказав Ігор і вони поїхали до його мами. Але Алла навіть уявити не могла, від чого її намагався вберегти чоловік
Двадцятип’ятирічна Алла сильно переживала, прискіпливо вибираючи зі свого гардеробу найскромнішу сукню. Вперше за два місяці заміжжя її було запрошено на …
Роман з дружиною Тетяною та двома доньками вечеряли за столом. Пролунав дзвінок у двері. – Ми на когось чекаємо? – запитально глянула Таня на чоловіка. – Ніхто не попереджав, що зайде. Напевно, чергові торговці, – відповів Роман. У двері продовжували наполегливо дзвонити, Роман почав хвилюватись, і сам пішов відчиняти. На порозі стояла якась жінка і одразу кинулася йому на шию. – Ну що ж ти стоїш. Знайом мене з сім’єю! – радісно вигукнула гостя, побачивши у коридорі сімʼю Романа. – Коханий, це хто?! – Тетяна здивовано подивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Проживши у шлюбі сімнадцять років Роман засумував і загуляв. Молода секретарка Людочка у сусідньому відділі виблискувала своєю посмішкою під час …
Наталя була в селі на дачі, як раптом їй подзвонила сусідка Ніна Михайлівна. – Наталю! – вигукнула вона. – Я тут днями з села повернулася, і ніяк не зрозумію… А що це за незнайомий мужик у твоїй квартирі живе?! – Який мужик?! – ахнула Наталя. – А-а-а, то це моя племінниця Ларисочка з нареченим там живе. Я повернуся з села, а вони переїдуть! – Стривай Наталю, а чи не застарий він для нареченого? – здивувалася сусідка. – Йому мабуть років шістдесят, не менше, наш ровесник! – Дивно, Ніно, може ти щось плутаєш? – здивувалася Наталя. Вона не розуміла, що відбувається
– Тітко Наталю, а ти на все літо на дачу їдеш? – Лариса зайшла провідати свою тітоньку і принесла її …
Марія вже рахувала дні до відпустки. Готель чотири зірки, все включено! Ніяких тобі ранніх підйомів, нарад і начальників, які сваряться через нісенітниці. Казка! Серед ночі на відпочинку Марія раптом прокинулася – за стіною гримів знайомий голос її начальника Євгена Петровича. – От вже насниться, – подумала вона крізь сон. Жінка знову заснула. Вранці Марія не повірила своїм вухам… Знову голос начальника! – Здалося! – заспокоювала вона себе. – Ну, не може тут бути Євгена Петровича! На сніданку Марія насолоджувалася десертом і сонечком. Раптом позаду почувся голос. Марія глянула туди і ледь не поперхнулася від побаченого
Най-най-най Марія вважала себе за замовчуванням. Красива, розумна, найкраща співробітниця. Колектив же ж бачив її зарозумілою та злою панянкою. Так, …
Люда збиралася додому з роботи, коли пролунав телефонний дзвінок від чоловіка. – Привіт! Ти ще додому не збираєшся? – поцікавився Олег. – Якраз цим і займаюся, – усміхнулася жінка. – Слухай, а ти можеш до моєї мами заїхати, завезти їй продукти? Щоб я вже не їхав? – запитав Олег. – Звісно, пришли список того, що треба купити, – погодилася Людмила. Жінка купила все необхідне, викликала таксі і поїхала до будинку свекрухи. Водій висадив її за кілька будинків. Людмила повільно побрела до потрібної хати. Раптом на горизонті з’явився город свекрухи, Люда глянула на город і застигла від побаченого
– Олег, приїжджай швидше, мені зле… Ти приїдеш? – Люда навіть із коридору чула голос свекрухи. У чоловіка був добрий …
Андрій прийшов додому пізно. Дружина Олена зустріла його несподівано весело. – Ти чого так пізно?! – запитала вона. – У мами був? А я курку в духовці запікала! Вони з апетитом їли курку, а потім Олена сьорбнула з чашки чаю й серйозно глянула на чоловіка. – Знаєш, я зрозуміла, що ти був правий, – сказала вона. – Я згодна всиновити малюка. Олена зазирнула Андрію в очі. – Оленко, просто я сьогодні дізнався одну дуже важливу й несподівану річ, – сказав Андрій. – Навіть не знаю, як це сказати… Олена застигла з чашкою в руках, не розуміючи, що відбувається
– Добре, що ти приїхав, нам треба поговорити! – Любов Михайлівна явно була схвильована. І її хвилювання передалося Андрієві. – …
Рита одягла строгий брючний костюм, наклала мало макіяжу. Жінка дуже хвилювалася. Не щодня таке буває – вона йде на зустріч із коханкою свого чоловіка Павла… В кафе сиділа дівчина в окулярах. Мила, але не красуня. – Катя? – запитала Рита. – Так, я Катя, – відповіла дівчина. – Ми з Павликом хороші друзі, але давно не бачилися. І от я випадково зустріла його в цьому місті. Він так зрадів! – Я знаю про це, – сказала Рита. – Павлик розповідав. – Чудово! – відповіла Катя. – Так ось, а потім Павлик дуже здивував мене однією річчю… Рита застигла очікуючи почути найгірше
– Рита, уявляєш, сьогодні зустрів Катю, подругу дитинства! Ми з нею більше десяти років не бачилися, якось розійшлися наші шляхи. …
– Я трохи соромлюся твоєї матері, – раптом сказала нареченому Марина. – Давай на весіллі її не буде? Скажемо, що вона заслабла? Га, Льоню?! Гості зрозуміють… – Як це заслабла? – здивувався юнак. – Ну як, так як усі можуть занедужати! – сказала Марина. – Ні, не щось серйозне, а так, температура може… – Марино, ти чого? – все дивувався Леонід. – Зрозумій мене правильно, там зберуться такі гості, – сказала наречена. – І тут твоя мама… – А що не так?! – запитав Леонід. Марина мʼялася, крутила серветку в руках і ніяк не могла сказати те, що хотіла. Леонід не розумів, що відбувається
– Я трохи соромлюся твоєї матері, давай, на весіллі її не буде, га? – сказала Марина. – Давай скажемо, що твоя …
Олена мила вікна, коли пролунав дзвінок у двері. Жінка поклала тряпку у відро, вийшла в коридор. На порозі стояв її син Ігор. – О, привіт! А ти чому не попередив, що зайдеш? – здивувалася Олена. – Мамо, нам потрібна твоя допомога! – навіть не вітаючись сказав Ігор. – Щось сталося? – захвилювалася мама. – Я зайду? – Ігор пройшов на кухню, сів за стіл. – Ну, кажи! – Олена поквапила сина. – Мамо, я маю у тебе дещо попросити, – сказав Ігор, зробив театральну паузу і на одному подиху, висловив своє прохання матері. Олена вислухала сина і аж рота відкрила від почутого
– Мамо, нам потрібна твоя допомога. Ми з Вікою не “вивозимо” цю ситуацію з іпотекою. Щомісяця велику суму віддавати доводиться, …