У п’ятдесят вісім років Тетяна несподівано вирішила влаштувати особисте життя та розпочала стосунки з Олегом. Вони познайомилися на сайті знайомств і якось одразу зійшлися. Після розлучення жінка вже десять років була одна, на перше місце ставила роботу та турботу про дітей. Але тепер вони були самостійними і зовсім не заперечували змін у житті матері, ось вона і зважилася.
– У мене дорослий син, який зі своєю родиною живе у столиці, – розповідав Олег. – Я багато років працював на будівництві, грошей на життя вистачає, тільки від самотності останнім часом дуже переживаю.
– А що сталося з колишньою дружиною? – цікавилася Тетяна.
– Не хочу зараз про це розповідати, вибач, – якось одразу засмучувався Олег. – Сподіваюся, у нас із тобою складуться стосунки і все буде добре.
Тетяна теж на це дуже сподівалася, бо втомилася від самотності. Поки діти були поряд, вона не так важко відчувалося, а тепер прямо тиснула з усіх боків. Вона одразу відчула себе спокійно та легко поряд з Олегом, забувши про сумні моменти минулого. Вони не поспішали з’їжджатися, часто зустрічалися та проводили час за спільними захопленнями.
– Я вже виходжу на пенсію, багато часу буде вільного, почну на рибалку часто їздити, – розповідав Олег.
– Прекрасно, а я можу складати тобі компанію або потім готувати улов, – раділа ще одному спільному захопленню Тетяна.
– На рибалку з собою взяти не можу, у нас чисто чоловіча компанія, а готувати тобі у будь-якому разі доведеться, – сміявся Олег.
Тетяна почувала себе поруч із ним цілком щасливою та безтурботною, чого вже давно не було. Вона все чекала від обранця пропозиції щодо спільного проживання, а він чомусь не поспішав її робити.
– Ви вже майже два роки разом, давно дорослі люди, а поводитеся дивно, – казала їй дочка Яна. – У тебе хороша квартира, Олег Петрович теж має своє житло. Вам тільки залишається вибрати, де саме жити, а другу квартиру можна здавати, і додаткові гроші будуть.
– Я з тобою, звичайно, згодна, тільки Олег жодного разу не заводив розмову про спільне проживання, – засмучено відповіла Тетяна. – І взагалі, я й досі не знаю історію його минулого шлюбу. Підозрюю, що вона була сумною і тепер він просто не хоче наступити на ті самі граблі.
– А ти взагалі була в нього вдома? – не розуміла Яна. – Може Олег щось від тебе приховує, а ти й не здогадуєшся?
– Звичайно, була і багато разів, – відповіла Тетяна. – Якщо ти натякаєш на сліди присутності у квартирі іншої жінки, то нічого такого я не помітила. Там тільки його речі і в принципі непомітно жіночу руку, окрім моєї.
– Значить, сама зі своїм принцом поговори, – пропонувала Яна. – Наступного року в тебе ювілей, уже не дівчинка по побаченнях бігати. Та йому вже шістдесят три роки, настав час якось організовувати спільний побут.
Тетяна спробувала розпочати непросту розмову, тільки Олег на неї якось важко відреагував і почав вигадувати безглузді відмовки.
– Мені здавалося нам і так нормально живеться, до чого ці зміни? – не розумів чоловік.
– Звичайно, нам нормально живеться, тільки ми вже два роки бігаємо туди-сюди, і немає жодної певності, – намагалася донести свою правду Тетяна. – Я пропоную жити у моїй квартирі, а твою можна здавати в оренду, чи просто закрити поки що.
– Не розумію твою наполегливість, але обіцяю подумати про це, – неохоче погоджувався Олег.
Тетяна зрозуміла, що пропозиція та розмова на цю тему чоловікові неприємна і вирішила більше не ставити його в незручне становище. Просто чекала на ухвалення рішення і не сумнівалася, що воно буде позитивним, адже у них справді добре складалися стосунки, і залишалося лише правильно організувати спільний побут. Але Олег мовчав, будь-які натяки з цього приводу ігнорував і навіть якось починав переживати, якщо йшлося про плани спільного життя на одній території.
– Послухай, – не став він далі тягнути. – Ми з тобою обидва дорослі та самостійні люди, які вже мають досвід сімейного життя. Зараз все складається добре, між нами є розуміння та гармонія, давай не будемо все псувати.
– Я просто хочу постійно бути поряд з тобою і не збираюся нічого псувати, – виправдовувалася Тетяна. – Не бачу нічого в цьому дивного та поганого. По суті, тобі потрібно лише особисті речі перевезти до мене і все.
– Я звик до свого побуту, у нас можуть бути різні звички і взагалі побутова рутина руйнує взаєморозуміння, – наводив свої аргументи Олег. – Ти ж не дівчинка, яка мріє про білу сукню і шикарне весілля, так що давай просто жити і радіти.
З одного боку, Тетяні було прикро від міркувань Олега, але з іншого, вона вже не уявляла власне існування без нього і переживала відштовхнути своєю наполегливістю. Він справді допомагав із покупками, сам міг купити продукти і дбав у разі недуг, тільки разом жити не хотів. Але жінка знаходила виправдання такому рішенню і сама їх вигадувала, а потім дізналася про справжні причини і якось згасла.
– Я знаю про ваші стосунки з Олегом і не вважала за потрібне в них втручатися до певного моменту, – говорила їй приваблива і доглянута жінка в дорогому костюмі. – Але останнім часом я помітила зміни у його настрої та вирішила дізнатися правду. Хочу попередити вас, що він не переносить тиску чи втручання в особистий простір, а якщо ви й далі наполягатимете на спільному проживання, тільки гірше зробите.
– Ви його сестра чи подруга, що так сильно переживаєте? – намагалася зрозуміти значення непроханої гості у житті Олега Тетяна.
– Я його дружина та мати нашого спільного сина, – не була збентежена ситуацією гостя. – Бачу ваш подив і прошу взяти себе в руки.
– Але яка вам справа до життя колишнього чоловіка чи ви настільки дружні, що й досі знаєте про всі події? – не розуміла Тетяна.
– До життя колишнього чоловіка може і не було б справи, тільки ми з Олегом офіційно одружені і не збираємося розлучатися, – оглядалася жінка. – Так, ми люди сучасні та давно живемо гостьовим шлюбом, підтримуючи вільні стосунки.
– Це як? – намагалася вгамувати переживання Тетяна.
– У нього своя квартира, у мене своя, ми одружені понад тридцять років і вже довгий час живемо окремо, зустрічаючись на моїй території, – розповідала пані. – Кожен сам організовує побут, дозволяє собі інтрижки на стороні, але про наше розлучення не йдеться. Я не втручалася у вашу історію, поки мені чоловік не поскаржився. Довелося витрачати час на візит, щоб трохи заспокоїти ваш натиск.
Потім вона ще щось говорила і пішла, залишивши за собою шлейф дорогих і терпких парфумів. А Тетяна залишилася сидіти на стільці, почуваючи себе обманутою. Виявилося, що поки вона будувала спільні плани та мрії на майбутнє з Олегом, він просто скаржився на неї законній дружині і навіть не збирався з нею розлучатися.
– У нашому форматі стосунків з Іриною немає нічого дивного, – говорив потім Олег. – Гостьовий шлюб дозволяє нам знаходити в інших партнерах те, що не вдається знайти одне в одному. При цьому ми постійно на зв’язку, беремо участь у житті сина і, швидше за все, старітимемо разом.
– А яка мені роль дістається у цій чудовій історії? – намагалася зрозуміти Тетяна.
– Роль коханої жінки, що теж не мало, – спокійно відповів Олег. – Ти тільки не влаштовуй концерти на рівному місці, і все буде як раніше.
Тільки Тетяна тепер не могла собі дозволити, щоб усе було, як і раніше. Вона не визнавала поняття другої дружини, коханої жінки чи музи, розуміючи, що, по суті, є коханкою одруженої людини. Сварок влаштовувати не стала, просто сама поставила крапку у цих відносинах і спробувала якось жити далі. Навіть дітям правду не розповіла, щоб зайвий раз не обговорювати важку тему. Можливо, в суспільстві такі явища і були нормою, тільки Тетяна себе не хотіла асоціювати себе з цим. Їй все, що трапилося, здавалося комедією абсурду, в якій вона не збиралася брати участь.