Сергій та Марія були одружені лише кілька місяців, до цього вони зустрічалися близько року.
Якось чоловік помітив у дружини дивну звичку. Під час прогулянки вона діставала ручку із сумочки та робила невелику позначку на тильній стороні долоні.
– Навіщо ти поставила галочку на руці? – здивовано запитав чоловік.
– Щоб не забути, – грайливо відповіла Марія.
– Що саме не забути? Що ми сьогодні гуляли у парку? – весело промовив Сергій, вирішивши, що дружина пожартувала.
Дівчина нічого не відповіла та змінила тему. Втім, чоловік не став акцентувати на цьому увагу.
Проте протягом наступних кількох тижнів Марія продовжила робити нотатки на тильній стороні долоні.
У якісь дні вона ставила лише одну чи дві позначки, в інші — п’ять чи більше, інколи ж не ставила нічого.
Зрозуміло, Сергію було цікаво, навіщо його дружина це робить. Кілька разів він її питав про це, але вона лише жартувала.
Складалося враження, що Марія приховує від чоловіка якусь таємницю, і це почало нервувати його.
Вкотре, коли дівчина поставила собі на руку галочку, він не витримав.
– Навіщо ти поставила цю позначку? – вимогливо запитав Сергій. – Після того як ми побралися, ти постійно ставиш галочки на долоні. Я хочу знати, навіщо?
Марія глянула спочатку на свою руку, а потім подивилася на чоловіка з тією самою загадковою усмішкою.
– Це допомагає мені запам’ятовувати речі, от і все. Не розумію, чого ти так з’ївся, – незворушно сказала дружина.
– Що саме запам’ятовувати? – роздратовано поцікавився чоловік.
– Та яка різниця? – сердито відповіла дружина. – Хіба я не можу мати своїх секретів?
Сергій вирішив не доводити розмову до сварки та відстав від Марії. Проте його інтерес до цієї теми не зник.
Чоловік продовжував спостерігати за дружиною. Вона ставила позначки після перегляду фільму, чи після того, як мила посуд.
Сергій ніяк не міг зрозуміти, який між цими діями зв’язок. Одного дня він нарахував цілих сім позначок на руці Марії.
Перед сном дружина записала щось у маленьку записну книжку, яка лежала на столику.
Вона не підозрювала, що Сергій за нею спостерігає. Наступного ранку чоловік вирішив перевірити записник.
Він почекав, поки Марія піде в душ, і почав гортати сторінки. На кожній з них були акуратно зроблені позначки. Усього їх виявилося 68.
Сергій присів на ліжко і з подивом дивився на блокнот у своїх руках. Він досі не міг зрозуміти, що означають ці дивні позначки та цифри.
Тому, коли Марія вийшла з ванної кімнати, він знову причепився до неї з розпитуваннями.
– Кохана, будь ласка, скажи мені, навіщо всі ці позначки? Я вже місця собі не знаходжу, – благаюче вимовив чоловік.
– Я вже казала тобі, це для того, щоб я не забула, – роздратовано промовила дівчина.
– Я вже вкотре питаю тебе: що саме ти запам’ятовуєш? – Невдоволено промовив Сергій. – Що ти постійно фіксуєш?
– Просто забудь про це, – сердито відповіла дружина. – Ти можеш хоча б пару днів не чіплятися до мене з цими питаннями?
Чоловік здивовано замовк. Йому здавалося, що через цю таємницю між ними з Марією виникла стіна непорозуміння.
З цього моменту Сергій став буквально зациклений числом 68. Він увесь час розмірковував про те, що воно означає.
Про всяк випадок чоловік став обережнішим у спілкуванні з дружиною, ніби хвилювався, що його поведінка може стати причиною нових позначок.
Однак, незважаючи на всі його старання, Марія продовжувала ставити галочки на долоні.
Якось увечері, після невеликої сварки, чоловік помітив, як дружина додала чотири нові знаки на свою руку.
Через кілька днів Сергій поїхав у робоче відрядження. Коли він повернувся, кількість підрахованих позначок збільшилась до 78.
Коли Марія запропонувала відвідати тещу, чоловік із радістю погодився. Він вважав, що це відверне його від тяжких роздумів щодо таємничих позначок.
Ганна Миколаївна та її п’ятий чоловік жили в затишному будиночку в передмісті. Сергій із Марією іноді приїжджали до них у гості, щоб посмажити шашлики та весело провести час.
Поки теща з дружиною про щось балакали на кухні, чоловік відлучився в туалет. Проходячи повз спальню, він помітив на тумбочці знайомий блокнот.
Він був точнісінько як той, який Марія тримала біля свого ліжка. Кілька секунд Сергій вагався, але цікавість взяла гору.
Він обережно увійшов до кімнати і відкрив записник. Усередині були сторінки, заповнені відмітками, такими самими, як у Марії.
Однак, крім цього, там було ще дещо. Поруч із відмітками були написані слова: «не дав договорити», «підвищив голос», «забув подзвонити».
По спині чоловіка пробіг холодок. Дивна сімейна традиція трохи схвилювала його.
Він закрив блокнот і повернувся у вітальню, намагаючись поводитись як ні в чому не бувало.
За кілька годин подружжя зібралося додому. Попрощавшись із Ганною Миколаївною та її чоловіком, вони сіли в машину.
Дорогою додому Сергій не стримався і зізнався, що бачив тещин блокнот.
– Сьогодні я бачив записник твоєї мами. Він був дуже схожий на твій. Ви обидві рахуєте помилки? – підозріло запитав чоловік.
– Так. Я рахую твої помилки, Сергію, – незворушно відповіла Марія. – Щоразу, коли ти порушуєш одну зі своїх обіцянок, я залишаю відмітку. Коли ти перебиваєш мене, коли ти не слухаєш, коли кажеш, що зробиш щось, але не робиш… Я веду рахунок з моменту нашого весілля.
Сергій одразу ж згадав, як у день їхнього весілля він давав дружині безліч обіцянок.
Чоловік обіцяв ніколи не обманювати, завжди слухати, не перебиваючи, і бути поруч у будь-який момент, коли вона потребуватиме його, незважаючи ні на що.
Це був довгий список грандіозних та щирих обіцянок, які на той час здавалися здійсненними. Проте практично чоловікові не завжди вдавалося це.
– Навіщо ти підраховуєш мої помилки? Який у цьому сенс? – нерозумно промовив чоловік.
– Коли ти набереш 1000 позначок, я піду. Не хочу жити з тим, хто не цінує мене, – тремтячим голосом промовила Марія.
– Ти збираєшся кинути мене? Через порушення якихось обіцянок? – Чоловік не міг повірити в почуте.
– Це не просто обіцянки, – обурилася дівчина. – Це наші весільні клятви! Ти їх дав мені, і ти порушив кожну з них.
Сергій із подивом подивився на дружину і не зміг підібрати слів. У чомусь дружина, звичайно, мала рацію.
Залишок дороги подружжя провело в цілковитій тиші. Коли вони повернулися додому, він довго не міг заснути.
Зрозумівши, що Марія заснула, чоловік тихенько вийшов на кухню і зателефонував до тещі.
– Ганно Миколаївно, скажіть, будь ласка, навіщо ви навчили свою дочку знаходити в мені недоліки та рахувати мої помилки? Було б справедливо, якби вона також записувала і мої добрі вчинки, – обурено спитав зять.
– Я вже зрозуміла, що це безглуздо, але досі не можу зупинитися. Через ці записи я вже чотири рази розлучилася, – скрушно відповіла жінка.
– Тоді поясніть це своїй дочці, або ми точно розлучимося, – суворо промовив Сергій.
– Я спробую, але вона дуже вперта, – пообіцяла Ганна Миколаївна і поклала слухавку.
Наступного ранку чоловік спробував пояснити Марії, що не можна помічати лише його промахи.
Якщо вона хоче зберегти шлюб, їй потрібно шукати в ньому і хороші сторони. Однак дружина була ображена на Сергія і не стала вникати в зміст його слів.
Ганна Миколаївна зателефонувала ближче до вечора. Вони розмовляли з Марією більше години.
Після чого дівчина винувато підійшла до Сергія та вибачилася перед ним за свою поведінку.
Чоловік був неймовірно щасливий, що вони нарешті помирилися. Однак не все було так безхмарно, як він очікував.
Марія продовжувала вести свої підрахунки, але тепер вона також відзначала й добрі вчинки чоловіка.
Сергію довелося змиритися з її дивацтвами і не надавати цьому у майбутньому великого значення.