Сергій та Олена напередодні відзначили річницю свого весілля. А лише два тижні тому Олена втішила чоловіка новиною, що у неї буде дитина. Коли вони уклали шлюб, то вирішили не поспішати з народженням дітей, адже жили вони поки що на орендованій квартирі. І все одно цю новину Сергій прийняв із великою радістю.
-Рано чи пізно це мало статися, – розмірковував Сергій.
Рік спільного життя показав, що перешкод для створення повноцінної сім’ї немає. Жили вони дружно, практично без сварок, що взагалі є рідкістю для молодих сімей. Сергій не чув душі у своїй другій половинці, а вона відповідала йому взаємністю. Сам він працював майстром у компанії одного з інтернет провайдерів.
Під час відсутності інтернету або проблем телемовленням за заявкою абонентів майстер виїжджав на місце для усунення несправності. Олена працювала інженером в одній із солідних міських компаній. Сімейна пара мала мрію – придбати свою окрему квартиру. Для якнайшвидшого здійснення цієї мрії Сергій вечорами таксував.
Олена теж намагалася зробити свій внесок у накопичення першого внеску для іпотечного кредиту. Днями вона заявила чоловіку, що її підвищують на посаді. Це підвищення обіцяло їй солідну надбавку до зарплати.
У суботній день Сергій погодився вийти на роботу. Робота була та сама, виконання заявок абонентів, але оплата у вихідні дні була подвійна. Олена теж вирушила на роботу, заявивши чоловіку, що тепер доведеться іноді виходити і у вихідні, мовляв, доведеться виправдовувати надану довіру.
Швидко розправившись із першою заявкою, Сергій вирушив на виконання другої. Цього разу він опинився у квартирі елітної багатоповерхівки. Коли Сергій закінчив роботу, і надав господареві квитанцію, в якій той мав розписатися, то в цей час із ванної кімнати у легкому халатику вийшла жінка. І коли Сергій перевір на неї погляд, то застиг. Це була його дружина Олена.
Сергій таки встояв перед бажанням влаштувати сварку в чужій квартирі. Після виконання цієї заявки він зателефонував диспетчеру і, пославшись на нездужання, вирушив додому. Після того, що сталося, він ніяк не міг прийти в себе. Уся ця сцена, що відбулася в чужій квартирі, здавалася йому поганим сном.
Сергій не дуже вірив у те, що Олена насмілиться повернутися сьогодні додому. Але незабаром на порозі орендованої квартири з’явилася і вона. Усередині Сергія перемішалося все: і образа, і ревнощі. Усього хвилину тому, перед її приходом, він не знаходив собі місця і раптом, побачивши Олену, відчув якесь спустошення і байдужість до неї.
Цієї миті Сергій усвідомив, що жодні слова та пояснення, вже не повернуть колишніх почуттів. Але, мабуть, Олена, бачила все в іншому світлі.
– Сергію, милий, впала вона на коліна перед ним, ти пробач мені. Адже я все це робила для нас. Шеф заявив, що, якщо я буду з ним іноді зустрічатися, він підвищить мене на посаді. Він своє слово дотримав, і я просто мусила з’явитися до нього. Але люблю я тільки тебе, і даю тобі слово, що більше ніколи і ні з ким не зустрічатимуся, ти тільки не кидай мене.
– Завтра, я подаю на розлучення, – холоднокровно заявив Сергій, а якщо ця дитина моя, то допомагатиму в її змісті.
– Сергію, якщо ти підеш, я не буду залишати цю дитину, хоча б заради неї залишися.
– Я не можу, ти мені неприємна, прощавай.
Опинившись у квартирі своїх батьків, Сергій ще довго переосмислював свою останню розмову з Оленою. Він розумів, що Олена справді може зробити цей вчинок, і не залишити дитини. І зупинити, її від необачного рішення міг лише він. Але в цьому випадку він повинен був пробачити її і продовжувати жити, як ні в чому не бувало. А це було вище за його сили.