Олена Захарівна з розумним виглядом сиділа на кухні й дивилася у щоденник своєї внучки Аліни.
Так уже сталося, що кілька місяців син із дружиною та донькою жили разом із нею.
Сьогодні дівчинка принесла додому чергову трійку з математики, і жінка вже знала, що буде далі.
Невістка Поліна, як завжди, виправдовуватиметься, а син Макар спробує згладити ситуацію.
Однак цього разу все вийшло інакше. Поліна вже давно підозрювала, що сестра її чоловіка Марина уважно стежить за успішністю їх дочки і розказує про все свекрусі.
Днями з’ясувалося, що сестра чоловіка стала членкинею батьківського комітету школи, де навчалася її донька та племінниця.
Марина мала доступ до всієї інформації про поведінку та успіхи учнів, включаючи Аліну.
Робочий день для Поліни розпочався зі звичайного дзвінка Олени Захарівни. Невістка знала, що цей дзвінок не обіцяв нічого доброго.
– Поліно, привіт, – почала Олена Захарівна, намагаючись говорити м’яко, але в її голосі чулася напруженість. – Я тут подивилася щоденник Аліни… Знову трійка з математики. Як так вийшло?
Поліна збентежено зітхнула. Вона вже втомилася від постійних закидів свекрухи.
– Аліна старається. У неї просто складно з цією темою. Ми працюємо над цим.
– Складно? Чому тоді Марина сказала, що Оксана чудово справляється, – продовжувала Олена Захарівна, маючи на увазі другу онучку. – Може, варто позайматися з репетитором?
І тут Поліна не витримала.
– Не думаю, що через одну трійку треба вести доньку до репетитора! – вигукнула жінка. – До того ж Аліна не завжди може засвоїти матеріал так швидко, як Оксана. Усі діти різні!
Олена Захарівна замовкла на мить, а потім із осудом сказала:
– Ну, звісно, ти завжди знаходиш виправдання, бо це твій обов’язок – стежити за навчанням дитини!
– Я роблю все, що можу! Аліна навчається, ми займаємось додатково. Але я не можу змусити її отримувати п’ятірки, якщо в неї не виходить! – строго відповіла Поліна.
Розмова зі свекрухою закінчилася на нервовій ноті. Поліна поклала слухавку, відчуваючи себе спустошеною.
Вона знала, що ця розмова продовжиться, коли вона ввечері повернеться з роботи.
Марина, дізнавшись про своє призначення у батьківський комітет, була в захваті. Нарешті вона могла контролювати ситуацію і тримати Олену Захарівну в курсі всіх подій, які стосувалися школи, де навчалася не лише її дочка, а й племінниця.
– Тепер я знатиму все, що відбувається в школі, – думала вона.
Перше її втручання стосувалося безпосередньо самої невістки. Марина зауважила, що Поліна часто запізнювалася із внесенням грошей на шкільні заходи та подарунки.
Про те, що вона дізналася, жінка негайно доповіла Олені Захарівні, додавши:
– Уявляєш, мамо, Поліна знову не здала гроші вчасно. Мабуть, у них із Макаром фінансові труднощі, чи вона просто витрачає гроші на модний одяг!
Свекруха, дізнавшись про це, заохала і одразу подзвонила невістці на роботу з претензіями.
– Поліно, чому ти знову запізнилася з оплатою у школі? Це ж елементарна неповага до школи та вчителів, – почала виказувати Олена Захарівна.
– Невже ви вважаєте, що я спеціально затримую оплату?! – обурившись, не витримала жінка.
– Не знаю, спеціально чи ні, але Марина каже, що решта батьків здаи гроші вчасно! – сказала свекруха.
Після цих слів Поліна раптом відчула, як її терпець остаточно урвався.
– Годі вже порівнювати мене з Мариною та іншими батьками! У нас різні обставини, і я роблю все, що можу!
Розмова між жінками знову закінчилася на високій ноті. Поліна зрозуміла, що Марина навмисно розповідає про все свекрусі, щоб виставити її у поганому світлі.
Наступним для Поліни стало зауваження Марини про те, що Аліна регулярно спізнюється на уроки.
– Уявляєш, мамо, Аліна знову запізнилася на перший урок. Поліна явно не контролює ситуацію, – сказала Олені Захарівні дочка.
За звичкою, літня жінка негайно зателефонувала невістці:
– Поліно, що відбувається? Чому Аліна запізнюється до школи? Ти ж знаєш, наскільки важливо приходити вчасно! Тоді я будитиму вас ще раніше…
– Ми й так прокидаємося рано, щоб встигнути. Через затори ми зрідка запізнюємося на пару хвилин! Але це було лише двічі…
– Але ж Марина каже, що Оксана завжди приходить вчасно, – наполягала на своєму Олена Захарівна.
– Годі вже! Марина спеціально стежить за кожним кроком, щоб доповідати вам! Це вже переходить будь-які межі! – вигукнула Поліна.
Зрозумівши, що невістка дуже розізлилася, Олена Захарівна спробувала пом’якшити ситуацію:
– Поліно, я просто турбуюся про онуків. Тобі не здається, що…
Проте Поліна вже не слухала свекруху. Вона поклала трубку, вирішивши, що настав час вживати заходів і закінчити з цим всім.
Поліна довго думала, як вирішити проблему. Вона розуміла, що постійні сварки з Оленою Захарівною та втручання Марини негативно позначаються на здоров’ї Аліни.
Дівчинка почала переживати через оцінки та поведінку, переживаючи, що бабуся знову буде незадоволена.
Зрештою, Поліна ухвалила рішення. Вона знайшла школу неподалік своєї роботи, куди можна було перевести Аліну.
Це було максимально зручно, оскільки Поліна могла забирати дівчинку після уроків. Коли вона розповіла про це Макару, він спершу здивувався.
– Ти впевнена, що це правильно? – запитав він. – Бо ж Аліна звикла до своєї школи.
– Макаре, я більше не можу терпіти ці постійні закиди та порівняння. Аліна переживає, і я не хочу, щоб вона росла у такій атмосфері. Нова школа дасть їй шанс почати з чистого аркуша! – твердо відповіла жінка.
Макар замислився. Він розумів, що Поліна має рацію. Постійні конфлікти з матір’ю та сестрою виснажували його дружину.
– Гаразд, – сказав нарешті чоловік. – Якщо ти вважаєш, що це найкращий вихід, я підтримаю тебе!
Переведення Аліни в нову школу викликало шквал емоцій у сім’ї. Олена Захарівна була обурена.
– Як ти могла так вчинити?! – галасувала вона по телефону. – Аліна звикла до своєї школи, до вчителів, до однокласників!
– Вам уже доповіли? Дуже швидко! – розсміялася у відповідь невістка.
– Марина каже, що у новій школі рівень освіти нижчий, – продовжувала Олена Захарівна, передаючи слова доньки.
– Досить вірити всьому, що каже Марина! Вона спеціально намагається нас посварити! Я більше не дозволю їй втручатися у наше життя!
– Мамо, це наше рішення. Будь ласка, поважай його, – Макар підтримав позицію Поліни.
Олена Захарівна замовкла. Вона зрозуміла, що втратила контроль над ситуацією. Вперше за довгий час син та невістка виступили разом проти чужого втручання.
За кілька місяців дівчинка цілком успішно освоїлася в новій школі.
Вчителі виявилися добрими та уважними, а однокласники прийняли її з великою радістю.
Поліна зауважила, що дівчинка стала більш впевненою у собі, перестала боятися отримати погану оцінку й розповідати про це бабусі.
Незважаючи на рідкісні спроби Олени Захарівни та Марини втручатися, вони навчилися відстоювати свої інтереси та вказувати на межі, за які їм не дозволено виходити.
Усі спроби родичок і далі контролювати Поліну з Аліною провалилися з тріском…
Бувають і такі «добрі» родичі. Чи то від задзрощів, чи ще чомусь, а мусять постійно лізти в чуже життя.