Софія скривилася, побачивши свого чоловіка. Сьогодні вона була не дуже рада приходу Олександра. Ще вчора між ними сталася сварка. Здавалося …
Борис повернувся додому з роботи і здивувався, в коридорі стояло дві валізи. – Кохана, ти що у відрядження зібралася? – гукнув він до дружини. – Ні, – в коридор вийшла Катерина. – Це твої валізи! – В сенсі мої? – не зрозумів чоловік. – Ти тепер тут не живеш! – раптом заявила дружина. – Це ще чому? – Борис почав помітно хвилюватися. – Ніби ти не сам не знаєш, що сталося, – єхидно сказала Катерина, взяла з тумбочки якусь папку і дала її в руки чоловіку. – Краще скажи, як я маю розуміти це! Борис взяв папку, відкрив її, загляну всередину і застиг від побаченого
– Катю, я хочу подарувати Юлі на весілля свою квартиру, – несподівано сказав чоловік після вечері. – Нічого собі подаруночок! …
До Віри зі Славком приїхала в гості свекруха. Невістка накрила стіл. – Ти б щось витонченіше приготувала! – закотила очі Марина Олександрівна. – А то що це? Пюре? Курочка? Салатик? А де ж твоє м’ясо по-французьки? Жульєн? Олів’є? – Я ж погано готую, то навіщо воно вам? – безтурботно сказала Віра. – Картоплю з куркою хоча б важко зіпсувати… Марина Олександрівна невдоволено оглянула стіл. – Курка жорстка, можна було трохи довше потримати, – сказала гостя, підкладаючи собі ще шматочок. І тут раптом Віра дістала записник і зробила якийсь запис… – Віро, ти чого? – запитав Славко. Всі здивовані дивилися на неї, нічого не розуміючи
– Віро! Дав же ж Бог невістку! – Марина Олександрівна ще не встигла зійти з поїзда, а вже бурчала. – …
Дарина зі своєю сімʼєю вечеряли, коли у двері подзвонили. – Ви когось чекаєте? – запитала дівчина у батьків. – Ні, – відповів батько, підвівся з-за столу і пішов відкривати. За хвилину на кухню влетіла тітка Світлана, мама подруги Дарини. – Як ти могла?! Як ти могла вчинити так з Вірою, – вигукнула жінка, невдоволено дивлячись на Дарину. – Тітко Світлано, заспокойтеся, і поясніть, що сталося, – попросила Дарина. – Та ти моїй доні все життя зіпсувала! І не соромно тобі?! – не вгамовувалася Світлана. – Ви про що? Що я зробила? – Дарина здивовано дивилася на тітку Світлану, не розуміючи, що відбувається
Дарина та Віра були знайомі ще з пісочниці. Вони жили в одному будинку, тільки в різних під’їздах, і їхні мами …
Батько Ганни пішов із сімʼї. Десять років від нього і його матері не було ні слуху ні духу. Аж раптом Ганні написала бабуся! Вона запросила внучку в гості. Це було дивно і несподівано, але Ганна таки наважилася зʼїздити… Фаїна Данилівна вийшла назустріч внучці. – Нарешті ти приїхала, моя люба! – вигукнула старенька, обіймаючи Ганну. – Як я рада тебе бачити! Ганна посміхнулася, але її не залишало якесь дивне відчуття. Вона пішла слідом за бабусею в хату. – Сідай, люба, – запросила її Фаїна Данилівна. – Ти не уявляєш, як мені важко одній і як я сумую… І тут Ганна почала здогадуватися навіщо вона тут
Сімнадцятирічна Ганна сиділа на краю ліжка, нервово смикаючи край ковдри. Її очі були червоні від сліз, а на щоках залишилися …
Сашко прокинувся рано, прийняв душ, одягнувся в костюм. – Доброго ранку, кохана! – весело сказав він, зайшовши на кухню. – Що на сніданок? Оля не відповіла. – Оля?! – гукнув гучніше Сашко. – Ти мене чуєш? – Аааа…Так, – Оля подивилася на чоловіка. – У тебе щось сталося? На тобі обличчя нема, – помітив Сашко. – Нам потрібно поговорити, – раптом сказала дружина. – Ну, давай поговоримо, – чоловік сів за стіл. – Я вирішила, що нам треба пожити окремо, – заявила жінка. – В сенсі пожити окремо? А як же я? А як же діти? – Сашко здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Ольга з Сашком були одружені вже дванадцять років. Виховували 11-річну доньку та 9-річного сина. Вони були середньо статистичною сім’єю. Зустрілися, …
Світлана їхала додому в переповненому автобусі. Вона задумливо дивилася у вікно. Дівчина домовилася з подружками увечері піти в кіно… Контролерка віддала Світлані квиток, і вона машинально поклала руку в ліву кишеню. Раптом дівчина відчула, як чиясь рука намагається… Залізти до неї в праву кишеню! – От же ж! – обурено подумала Світлана. – Вже хтось щось витягти намагається! Дівчина тут же ж поклала свою руку в кишеню, а там… Чужа рука! Чоловіча рука, тримала її гроші! Світлана аж оторопіла від несподіванки
На ювілей до Світлани Сергіївни зібралися рідні та знайомі. Їй виповнилося шістдесят років. Начебто б іще й не стара, і …
Валя приготувала вечерю і гукнула чоловіка до столу. Але Борис не відгукнувся. – Невже задрімав? – подумала жінка і вирушила в кімнату. – Ти що, заснув? – сказала Валя, відкривши двері у спальню і осікалася. Борис збирав валізу. – Ти кудись їдеш? – запитала вона. – Ні, – відповів Борис. – Я йду від тебе. Ми маємо розлучитися! – Що? Як розлучитися? Чому? – здивувалася жінка. – Тому що ти не любиш мене, – спокійно сказав Борис. Валя розгубилася остаточно. – З чого ти це взяв? – Валентина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
З юних років життя підкидало Валі випробування. У шість років вона втратила батька. Мати дівчинки багато разів намагалася влаштувати своє …
Люба дуже здивувалася, коли побачила на порозі свою свекруху з великою коробкою в руках. – Любо, це тобі від мене! – сказала Олена Анатоліївна. – Я спеціально обрала найдорожчі цукерки. Це ж французький шоколад, дорогий і якісний! Жінка урочисто простягла коробку невістці і, задоволена собою, посміхнулася. – Дякую велике, – сказала їй Люба. Дівчина почала розв’язувати червоний бантик. – Ой, яке гарне пакування! – вигукнула вона. Олена Анатоліївна посміхнулася, задоволена реакцією невістки. – Всередині ти знайдеш дещо особливе, – сказала жінка. Люба підняла кришку й застигла
Олена Анатоліївна відсмикнула штори, впустивши в кімнату сонячне світло. Її думки були зайняті майбутньою зустріччю з сином Олександром та його …
Антоніна Василівна півдня провозилася на кухні, вранці їй зателефонував син і сказав, що заїде після роботи. – Після роботи – значить, голодний, – подумала жінка, тому взялася готувати вечерю. В сьомій годині вечора, Ігор зайшов в квартиру матері. Поки син їв, Антоніна Василівна розпитувала його про роботу, про онуків. – Ігоре, про що ти хотів поговорити? – прибравши посуд запитала вона. – Мамо, у мене до тебе одне делікатне прохання, – якось дивно сказав син, декілька секунд помовчав, зібрався з духом і виклав своє прохання матері. Антоніна Василівна вислухала сина і аж рота відкрила від почутого
Антоніна Василівна півдня провозилася на кухні – вранці їй зателефонував син і сказав, що заїде одразу після роботи. “Після роботи …