– Віро, я тут подумала: а давай дачу на двох купимо, – запропонувала Лідія. – Дачу? – Здивувалася та, – …
Олена готувала обід, коли у двері подзвонили. На порозі стояла свекруха, в руках Надія Сергіївна тримала якусь коробку. – Привіт, Оленко! Гукай мерщій Володю, я йому подарунок принесла, – одразу сказала свекраха. – Доброго дня, Надія Сергіївна! Подарунок? На честь чого? – здивувалася невістка. – Хіба я не можу порадувати свого онука? – уїдливо кинула жінка. Олена покликала сина. За секунду Володя вибіг в коридор і застрибав навколо бабусі. – Ось, тримай! Це тобі подарунок від мене! – сказала Надія Сергіївна до хлопчика і вручила йому коробку. Володя швидко відкрив коробку і Олена ахнула від побаченого
– Тільки не кажіть, що ви знову купили йому щось галасливе, – Олена з підозрою подивилася на коробку в руках …
Настав день народження Наталі Петрівни. Святкували в селі. Столи поставили на вулиці. Погода стояла просто чудова! Наталя Петрівна в блідо-рожевій кофтині виглядала молодо. Вона раз у раз поглядала на дорогу. Усі вже приїхали, а її сина Дениса все нема… Невже не приїде? Але тут почувся звук двигуна і до їхньої хвіртки підʼїхав… Мотоцикл. Перед хвірткою він ще й гаркнув, і став як укопаний… – Це хто? – обвела поглядом затихлих гостей Наталя Петрівна. – У нас хіба хтось так їздить мотоциклом? Але тут раптом вона побачила, як ззаду мотоцикла хтось зістрибнув. Він зняв шолом і Наталя Петрівна аж руку приклала до серця
– Мамо, ну ти тільки так не переймайся, я дещо тобі зараз скажу! Марина з чоловіком на вихідні приїхала до …
Віра приготувала вечерю, покликала до столу чоловіка та сина. Сім’я сіла за стіл, повечеряли. Після вечері, Віра почала збирати тарілки, як раптом на її телефон прийшло повідомлення. Жінка поставила тарілки в раковину, взяла телефон, переглянула смс. – Щось сталося? – запитав у Віри чоловік, помітивши, що жінка змінилася на обличчі, переглянувши повідомлення. – Ні…Тобто так, – якось дивно сказала Віра. – Мені тут таке написали! – Що там? – захвилювався Іван. – Ось, сам подивися, – тихо сказала Віра, і повернула екран телефону до чоловіка. Іван глянув на повідомлення, швидко прочитав його і застиг від побаченого
Тетяна Василівна відчувала, що їй недовго лишилося. Вона і так прожила багато на цьому світі, навіть і йти було нестрашно. …
Вікторія зайшла в квартиру і одразу відчула втому. Безлад, який зустрічав її щодня після роботи, вже став звичним, але все одно викликав роздратування. Брудний посуд у мийці, сліди від черевиків на підлозі – все це ніби кричало про безтурботність та байдужість тих, хто жив разом із нею. – Привіт, – сказала вона, намагаючись стримати роздратування. Її дев’ятнадцятирічна донька сиділа на дивані, серед розкиданих речей, а поряд стояла тарілка з недоїденою їжею. – Мамо, навіщо ти знову починаєш?! – відповіла дочка, відволікаючись від телефону. – Я ж вчуся! Вікторія ледь утрималася від сарказму. Вона знала, що відбувалося насправді
Коли Вікторія зайшла в квартиру, вона одразу відчула втому. Безлад, який зустрічав її щодня після роботи, вже став звичним, але …
Алла повернулася додому з роботи. Жінка скинула туфлі і попрямувала до спальні, мріючи звільнитися від суворого офісного костюма і стати під душ. Але не встигла вона дійти до спальні, як у сумочці задзвонив телефон. – Алло, привіт! Можеш терміново до нас приїхати?! – попросила мама. – У вас щось сталося? – захвилювалася донька. – Приїжджай. Сама все побачиш, – сказала мама і закінчила виклик. Алла швидко переодягнулася, викликала таксі і вирушила до батьків. Через півгодини Алла влетіла у квартиру батьків. – Що у вас сталося? – вигукнула з коридору Алла, зайшла на кухню і застигла від побаченої картини
Алла щойно увійшла в квартиру, скинула туфлі і попрямувала до спальні, мріючи звільнитися від суворого офісного костюма і стати під …
Марійка з Оленою були найкращі подруги. Вони дружили з дитинства. Розуміли одна одну з пів слова… Наближався день народження Олени. Вона запросила Марійку з її чоловіком на свято. Іти з порожніми руками звісно ж було незручно. Марійка купила букет квітів, торт… Яке ж було їхнє здивування, коли виявилося, що вони – єдині гості на дні народженні! І ще здивував святковий стіл. Ігристе, бутерброди зі шпротами, олів’є… І все! Марійка з чоловіком перезирнулися і вдали, що все гаразд, що нічого особливого не відбувається. Але в глибині душі вони знали, що до чого
– Марійко, рятуй! – подруга говорила з навмисною легкістю. – Мені поручитель потрібен. Кредит хочу взяти. – Ні, Олено, поручителем …
Віра готувала вечерю, поряд крутився її синочок Ілля. – Мамо, дивись яка машина! – захоплено вигукнув хлопчик, побачивши, через вікно, як біля їхнього будинку зупинилося авто. Віра підійшла до вікна, і побачила біля воріт, великий чорний джип. – Хто це приїхав? Може до сусідів якісь гості, – подумала Віра. Раптом жінка помітила, що з машини вийшло двоє людей, і підійшли до хвіртки. На яскравому червневому сонці машина блищала так, що людей не вдалося роздивитися. Віра швидко вийшла на подвірʼя, підійшла до воріт, придивилася до “гостей: і…остовпіла від побаченого
Автобус м’яко котився заміським шосе назустріч першим променям ранкового сонця, яке повільно піднімається через горизонт. Широка асфальтована дорога, обрамлена рядами …
Варвара Олексіївна подзвонила до свого сина Олега. Жінка попросила його й невістку Анжелу терміново приїхати до неї. – Тільки після роботи, – відповів Олег. – Ти можеш десять хвилин витратити на матір? – строго запитала Варвара Олексіївна. – Добре, – сказав Олег. – Я можу до тебе приїхати без Анжели? Чого вона вагітна їздити буде? – Ні, вона мені теж потрібна! – наполягала на своєму мати. – Викличеш потім їй таксі. Олег з Анжелою поспішно поїхали до Варвари Олексіївни. – Ви маєте продати вашу квартиру й машину! – заявила жінка, щойно молоді переступили поріг. – Продати? Навіщо? – запитала Анжела. Вона не розуміла, що відбувається
– Ой, ой, ой, – голосила Варвара Олексіївна, ходячи туди-сюди біля кабінету лікаря. – Чого ж так довго? Все буде …
Сашко з Аліною зіграли весілля, а медовий місяць провели на курорті. – Нарешті вдома, – зітхнули молодята коли повернулися. Раптом пролунав телефонний дзвінок. – Твоя мама дзвонить, – сказав Сашко, глянувши на мобільний. – Дивно. До мене не дзвонили, – здивувалася Аліна, перевіривши свій телефон. – Доброго дня, Жанно Максимівно! Щось сталося? – запитав Сашко, піднявши слухавку. – Привіт. Ви вже повернулися? – запитала теща. – Так, – підтвердив зять. – Слухай, Сашко, ти можеш сьогодні до нас заїхати. Один. У мене для тебе сюрприз, – сказала теща. – Добре. Заїду, – погодився зять. Але Сашко навіть уявити не міг, який сюрприз приготувала для нього теща
– Пощастило тобі, друже, – знайомий із захопленням дивився на нову машину. – Таку тещу ще пошукати треба. Ти сам …