Кухонний годинник монотонно цокав, відраховуючи хвилини. Наталя сиділа за столом і пила чай, іноді кидаючи погляд на циферблат. Коли стрілки …
Віра зайшла в свою квартиру. – Боже, та де ж тут все знаходиться? – раптом почула вона з кухні незнайомий жіночий голос. – Нічого не можна знайти! Віра застигла в коридорі. – О, знайшла! – почулося знову. Віра навшпиньки підійшла до кухні. На її улюбленій табуретці, закинувши ногу на ногу, сиділа жінка років сорока п’яти. Дорогий костюм, ідеальний манікюр, укладене волосся – типова успішна бізнес-леді. – Ви хто? – запитала Віра. Незнайомка поволі повернулася. – О, нарешті! – вигукнула вона. – А я вже думала, до ночі вас чекатиму. Сідайте, Віро. Нам треба серйозно поговорити. – Як ви тут опинилися?! – Віра не розуміла, що це робиться
– Боже, та де тут все взагалі знаходиться? Нічого не можна знайти! А куди поділося ігристе з верхньої шафки? – …
Славко прокинувся рано і одразу пішов на кухню. Чоловіку захотілося випити кефіру і він зазирнув у холодильник. – Невже весь випили, – важко зітхнув Славко і вирішив сходити в магазин. Славко швидко одягнувся і вийшов з квартири. Він повільно спустився на перший поверх. Біля підʼїзду сиділа компанія місцевих чоловіків. Славко пройшов повз них, як раптом почув, що ця компанія почала активно щось обговорювати. Чоловік зупинився, зрозумівши, що обговорюють вони його дружину Тетяну. Славко прислухався до їхньої розмови і заціпенів від почутого
– Моя мама серйозно занедужала, – із гіркотою в голосі сказала Тетяна. – Треба їхати і за нею доглядати, поки …
Алла переживала не найкращі часи. Вона розлучилася з чоловіком і знову переїхала жити в село. Починалася весна, на городах уже чорніли грядки. Одного ранку Алла раптом почула шум трактора поряд зі своїм будинком. Вона вибігла на подвірʼя прямо в капцях, встигнувши тільки куртку накинути. – Що це таке, Миколо?! Це кому?! – ахнула вона, побачивши завантажений торфом причеп і свого знайомого. – Тобі, кому ж! Чого стоїш? Відкривай ворота. Та я сам… Ти що це в капцях? Ходи, одягнися і взуйся! Микола вистрибнув з трактора і відкрив ворота на подвір’я. Алла застигла від здивування
Алла переживала не найкращі часи. Вона розлучилася з чоловіком і знову переїхала до себе в село. Звичайно, поряд була улюблена …
Ніна приїхала в гості до тітки Поліни. Вона не була в неї 20 років. Жінка зайшла у знайомий під’їзд. Тітка Поліна відчинила двері. – Ніночко, приїхала, доню моя! – сказала вона. Ніна зробила крок через поріг. – Заходь, я краще тебе розгляну, Ніночко, – сказала тітка. – Красунею стала, та й була такою в дитинстві. А мене хоч впізнала? – Впізнала, тітко Поліно, звісно. Дуже рада тебе бачити, – Ніна обійняла її. Потім був чай із яблучним пирогом з корицею і розмови про життя. – Ось візьми, це твоє, – раптом сказала Ніна і дістала якусь коробочку. Тітка аж руками сплеснула від побаченого
Ось Ніна і повернулася сюди, майже через двадцять років. Вона не могла б назвати це містечко містом дитинства, але як …
Ольга Федорівна мила посуд, коли у двері подзвонили. – Мамо, вгадай, що в мене в руці? – Микита сховав руки за спину, і увійшов у квартиру. – Не знаю, – розвела руками Ольга Федорівна. – У тебе там може бути все, що завгодно. – Подумай… Добре подумай, що ти завжди хотіла? – якось підозріло запитав син. – Ну я не знаю, так відразу і не згадаю, – розвела руками жінка. – Коротше, я підготував тобі сюрприз, про який ти завжди мріяла, – усміхнувся Микита, дістав з-за спити конверт і вручив його матері. Ольга Федорівна відкрила конверт і ахнула від побаченого
– Мамо, вгадай, що в мене в руці? – Микита сховав руки за спину. Він заїхав до матері після роботи, …
– Ти б, Васильку, знайшов собі жінку, що ж ти так живеш? – вже перед самим відходом журився батько. – Не діло це… Молодий чоловік, а бобилем живеш. Що ж ти так, Василю? Але Василь переступити через себе не міг, та й не любий йому ніхто був. Але от Надія з роботи відродила в ньому щось забуте. Він тепер очі від неї ховав, щоб не здогадалася. Звісно, раптом сміятиметься, що застарий дядько Василь для неї, на таку молоду й соковиту, задивляється! Увечері Надія забарилася збираючись із роботи. Вона вийшла надвір і стрепенулася. Хтось вийшов із тіні
– Ні, дівчата, я сама жити не люблю, мені подобається разом все робити. Гуляти, у відпустку їздити, та й просто …
Віра принесла білі хризантеми на могилку свого чоловіка. На її подив, на могилі вже лежали квіти, такі самі. – Цікаво, хто їх приніс? – здивувалася жінка. – Напевно, хтось із роботи. Ось молодці, не забувають його… Наступної суботи знову лежали білі хризантеми. Хтось приходить рано-вранці, Віра ближче до обіду. – Хто ж їх приносить? – все думала Віра. Жінка вирішила простежити. Наступної суботи приїхала рано, і сховалася неподалік, сіла на лавку за деревом. Рівно о дев’ятій годині погляду Віри відкрилася несподівана картина. Ось чого-чого, а такого жінка аж ніяк не очікувала побачити
Віра щосуботи ходила на могилку до чоловіка. Приносила квіти, розмовляла вголос, уявляючи, що Григорій чує її. Чоловіка не стало місяць …
Тетяна з Миколою почали жити разом. Жили вони на дачі Миколи в селі. От тільки їздити в село з міста жінка часто не могла. – Треба в місто перебиратися, – сказав Микола. – Ти ж по дві години в дорозі, а що взимку буде? – Та нічого, я звикла, – сказала жінка. – Ні, – твердо заявив Микола. – Як все до зими підготую, переїжджатимемо в мою міську квартиру! Микола вирішив подзвонити сусідці. Їй Микола залишав ключі від квартири. – Ти знаєш, Микольцю, я вчора тільки приїхала, і здається, у твоїй квартирі хтось живе… – Як це?! – ахнув Микола. Чоловік не міг навіть уявити про, що вона говорить
Микола Васильович прожив у шлюбі з Оленою Сергіївною 40 років і коли її не стало, він відчув себе дуже самотнім. …
Дарина прибирала в квартирі, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран мобільного, дзвонила її найкраща подруга Тамара. – Як ти могла, Дарино? Як ти могла так підло вчинити?! Я ж вважала тебе близькою подругою, – заплакала в трубку Тамара. – Що сталося, Тамаро? – здивувалася Дарина, зовсім не розуміючи, чому подруга розмовляє з нею в такому тоні. – Від мене Ігор пішов! І пішов він через тебе! – несподівано вигукнула Тамара. – Через мене? А я тут до чого?! – здивовано запитала Дарина, не розуміючи, що відбувається
Дарина познайомилася з Поліною у фітнес-клубі. Якось у роздягальні Поліна звернулася до Дарини з проханням. Жінка забула вдома свій мобільний …