Ліля на думку матері засиділася в дівках. Жінка раз у раз спонукала дочку знайти кавалера, і бути більш поступливою і …
Надія гостювала у своєї бабусі. Настав час повертатися додому. Бабуся зібрала Наді в сумку гостинців, жінка сіла на автобус і вирушила до свого міста. На таксі дісталася до свого будинку, піднялася до квартири. Надія відкрила двері своїм ключем, зайшла в коридор. – Нарешті вдома! – важко зітхнула вона. Раптом, Надя почула, як зі спальні долинали приглушені голоси і сміх. – А це ще що таке? Невже телевізор забула вимкнути?! – здивувалася вона. Надія рішуче пройшла коридором, зайшла у спальню і остовпіла від побаченої картини
Надя любила гостювати у бабусі. Нагодувала б її улюбленим пирогом із яблуками. Та й варто було тільки переступити поріг старенького …
Наталка була на роботі, коли пролунав дзвінок телефону. Жінка глянула на екран і побачила, що дзвонить її мама. – Наталю, що ти наробила? Ти вирішила зі мною і Вірою так поквитатися? Це ж підло! – мати почала сваритися в слухавку, як тільки Наталка прийняла виклик. – Мамо, що сталося? – захвилювалася Наталя. – Що сталося?! Наче ти не знаєш! Навіщо ж ти так з нами, ми ж сімʼя! – ніяк не заспокоювалася Галина Вікторівна. – Мамо, та що сталося!? Я справді тебе не розумію?! – здивовано вигукнула Наталка, не розуміючи, що відбувається
– Доню, привіт! — радісний голос матері по телефону одразу насторожив Наталю. Зазвичай мати дзвонила тільки тоді, коли їй потрібна …
Оксана помітила, що її чоловік став якось дивно поводитися. Артем казав, що втомився і багато працює… Якось чоловік заявив, що має важливу зустріч по роботі. Він поцілував дружину й поїхав. Оксана взяла ключі від своєї машини і поїхала за ним. Артем зупинився біля якогось кафе. Оксана підійшла до вікна і зазирнула всередину. За столиком сидів Артем. А навпроти нього… Якась жінка! – Приблизно його віку, – подумала Оксана. Артем тримав жінку за руку і щось говорив, схилившись до неї. Жінка дістала хустку і витерла сльози. Артем її обійняв… Оксана відчула, як земля йде з-під ніг. Вона не розуміла, що відбувається
Вперше Оксана побачила його на виставці. Дівчина-студентка давно мріяла її відвідати. Артем стояв біля якоїсь картини і уважно її розглядав. …
Катерина Дмитрівна святкувала свій ювілей. Жінка накрила шикарний стіл, спекла свій фірмовий тортик. Після обіду почали сходитися гості і одразу розсідалися за стіл. Останніми приїхали син Олег з невісткою Ритою. Потім були тости, вітання, подарунки. – Мамо, ми хочемо привітати тебе з днем народження! – підвівшись з-за столу попросив хвилинку уваги син. – Ми з Ритою підготували для тебе сюрприз! – Сюрприз? Який ще сюрприз? – здивувалася ювілярка. Але Катерина Дмитрівна навіть уявити не могла, який “сюрприз” приготували для неї син з невісткою
– Ти думаєш, твоя мама зрадіє, що в неї буде ще один онук? Думаю, не варто говорити це на її …
Сергій приїхав додому з роботи. – Тату, ти чого так дивно виглядаєш? – запитав він свого старенького батька, який жив у нього. – Ти, часом, не заслаб? – Це тобі здається… – відповів Степан. – Що значить – здається?! – перепитав Сергій. – Я ж бачу, що щось не так. Ти пігулки свої приймав? – Скінчилися вони, – відповів батько. – Ще вчора… – Що ж ти не сказав?! – Сергій схопив телефон і викликав швидку. Степан хотів було заперечити, але сил уже не було… Привезли його у лікарню. На ранок чоловіку стало набагато краще. Він пішов до лікаря проситися додому. Степан зазирнув у кабінет і аж відступив назад від побаченого
Кохання, звичайно, почуття непередбачуване, але те, що воно може прийти до чоловіка у його віці – цього Степан ніяк не …
Олена смажила деруни, коли у гості забігла донька. Жінка одразу помітила, що Віру щось хвилює. – Донь, щось сталося? – запитала мати. – Сталося, мамо! – не витримала донька. – Я сьогодні забігла на роботу до батька і дещо побачила! – Що побачила? – запитала Олена. – Я застала його з іншою жінкою! – вигукнула Віра ледве стримуючи сльози. – Ти уявляєш, поки ти тут, обід йому готуєш, він там… З іншою! Але Олена, замість того щоб переживати, чи просто заплакати, гучно розсміялася. – Мамо, чому ти смієшся! Він же тобі зраджує! – Віра здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається
– Мамо, як ти можеш таке прощати? — Віра дивилася на матір і не впізнавала її. Колись серйозна жінка зараз …
Федір їхав у інше місто. Сидів він спиною до водія. Такий вже взяв квиток. Навпроти Федора сиділа якась жінка. Вона сіла, і одразу задивилася у свій телефон… Федір, як тільки автобус поїхав, одразу поринув у спогади. У нелегкі спогади свого недалекого минулого… – Прослухайте! – десь через п’ятнадцять хвилин, раптом вигукнула та сама жінка навпроти. – Скільки можна на мене дивитися?! – Що? – Федір відволікся від спогадів, і з подивом глянув на неї. – Ой, от тільки не треба вдавати! – обурено сказала вона. – Я вам говорю, скільки можна на мене дивитися? – Кому? Мені? – Федір здивувався ще більше. Чоловік не розумів, що це робиться
Так вийшло, що Федір їхав у інше місто спиною вперед. Автобус був такий, де було два крісла, що стояли задом …
Ніна на перерві підійшла до своєї подруги Тетяни. – Таня, можемо поговорити? – наважилася вона на розмову. – Ніно, я зараз зайнята, – Таня якраз розмовляла з якимось хлопцем. – Вибач, тоді напиши мені, як звільнишся, треба дещо обговорити, – усміхнулася Ніна, розвернулася і піднялася найближчими сходами на половину поверху вгору. Сіла на підвіконня і почала щось гортати в телефоні. Раптом вона, почула розмову, яка долинали з поверху нище. Ніна прислухалася до розмови і остовпіла від почутого
– Ні, ну я можу, звичайно, за тебе попросити, щоб взяли, але сама розумієш – бажаючих вагон, тож можеш і …
Ганна Григорівна сиділа у кріслі й вʼязала. – Ганно, нам треба поговорити! – раптом сказав її чоловік, Олег Петрович. Він нервово постукував пальцями по столу, уникаючи дивитись дружині в очі. – Та не тарабань ти по столу – відволікаєш мене! – звично відгукнулася Ганна Григорівна, не відводячи очі від в’язання. – Знову на роботі щось сталося? – Ні… Тобто так… Тобто… – він глибоко зітхнув. – Я хочу розлучитися! Ганна Григорівна оторопіла. Спиці застигли в повітрі. У кімнаті запала тиша. – Так, – спокійно сказала вона, відкладаючи в’язання. – І з чого це раптом? Що ж таке могло статися? Жінка не розуміла, що відбувається
Ганна Григорівна сиділа у кріслі і вʼязала. – Ганно, нам треба поговорити, – раптом сказав її чоловік, Олег Петрович. Він …