– Коли у вас уже своя квартира з’явиться? – зітхала Олена Семенівна. – Скільки можна орендувати? – Мамо, зараз усі …
Олексій вийшов з душу, зайшов в кімнату, де Анастасія дивилася телевізор. – Ми маємо поговорити, – одразу сказала жінка. – Я знаю, що ти від мене щось приховуєш! – Про що ти? – здивувався чоловік. – У тебе хтось є? – прямо спитала Настя. Олексій застиг, потім раптом засміявся. – Боже, Настя, про що ти говориш? У мене нікого немає! – він сів поруч і спробував узяти її за руку, але вона відсторонилася. – Тоді поясни мені ось це! – Анастасія взяла зі столу телефон чоловіка, розблокувала його, і повернула екраном до Олексія. Олексій глянув на екран мобільного і…ахнув від побаченого
Настя вже кілька тижнів відчувала, що щось не так. Її наречений, Олексій, став дивним. Він нервував, коли йому приходили повідомлення, …
Люда познайомилася з Таїсією Ігорівною в поїзді. Вони подружилися, почали спілкуватися. Мінімум раз на тиждень Люда намагалася приходити до Таїсії Ігорівни і обов’язково не з порожніми руками. То до чаю щось принесе, то цікавий журнал, то просто букетик квітів! Старенька все приймала з вдячністю і намагалася пригостити гостю. Якось Люда попередила, що наступного тижня не прийде, бо знову їде у відрядження. – Я чекатиму, Людочко, – сказала Таїсія. – Знаєш, ти найкраще з того, що подарувало мені під кінець моє життя! Поки Люди не було, жінка гуляла в парку. А одного дня у неї там сталася незвичайна зустріч
З Таїсією Ігорівною Люда познайомилася у поїзді. Вони їхали в одному купе, вона поверталася з відрядження, а ця літня жінка, …
Ліда готувала обід, коли пролунав дзвінок телефону. – Доню, привіт! Як твої справи? – почула, вона, голос матері в слухавці. – Привіт. Все добре, ось обід готую, – відповіла Ліда. – А в тебе як справи? – Ой, не питай, – сумно відповіла Тамара Миколаївна. – Мамо, щось сталося? – захвилювалася донька. – Твоя свекруха сталася…, – важко зітхнула жінка. – Сьогодні приїхала до нас у гості сваха… Ти не уявляєш, що вона попросила! – Так-так, а це вже цікаво, – єхидно сказала Ліда. – Розповідай! Тамара Миколаївна зібралася з духом і розповіла доньці про несподіваний візит Людмили Василівни. Ліда вислухала маму і застигла від почутого
Людмила Василівна завжди вміла влаштовуватись із комфортом. Вона не була бідною жінкою – навпаки, у неї була хороша зарплата, накопичення, …
Дмитро “підбивав клинці” до сусідки Марини Степанівни не перший рік. Вона була молода ще вдова, п’ятдесят років, а він – розлучений і до пенсії ще далеко. Але на всі компліменти та загравання Дмитра сусідка тільки чемно посміхалася. – Нічого, – думав Дмитро. – Вода камінь точить, а ласкаве слово – жіночу неприступність… – Марино Степанівно, ви сьогодні дуже гарні! – як завжди привітав він її, стоячи біля під’їзду. – І як можна бути завжди такою гарною? Жінка миттю подивилася на нього, і Дмитро раптом побачив… Що очі в неї чомусь мокрі. Чоловік застиг, не розуміючи, що відбувається
Дмитро “підбивав клинці” до сусідки Марини Степанівни не перший рік. І справді, чого їх до неї не підбивати, якщо вона …
Марина приготувала вечерю, і чекала на чоловіка. Але пройшла година, потім друга, а Андрія вдома все не було. – Невже щось сталося? – почала було хвилюватися Марина. Жінка взяла свій телефон, набрала номер Андрія. – Привіт, коханий! Ти де? – сухо спитала вона у слухавку. – Тут така справа… Я маю тобі дещо сказати, – почав було Андрій і зупинився, не наважуючись продовжити. – Щось сталося? – захвилювалася дружина. – Я в Олега якийсь час поживу, – на одному подиху сказав чоловік. – В сенсі у Олега? Ти вирішив піти від мене? – здивовано запитала Марина, не розуміючи, що відбувається
– Алло! Марино, ти вдома? Ми їдемо… – почувся у слухавці голос Андрія. – Звісно, вдома. Давайте, приїжджайте швидше… Чекаю …
– Лізо, а навіщо тобі машина? – запитав Сергій в своєї дружини. – Як навіщо? – здивувалася жінка. – Щоб на роботу їздити. – У вас для цього є спеціальний автобус! – заявив чоловік. – Мені незручно на ньому, – зітхнула Ліза. – Я часто йду з роботи пізніше, коли автобус уже поїхав. Добиратися доводиться на таксі, а це дорого. – Ну гаразд, – сказав Сергій. – Скоро буде обід у мами нам треба там бути… У суботу вони приїхали на обід до свекрухи. – Так, гроші б тобі зараз не завадили! – погодився із сином свекор Лізи, Іван Олексійович. – Тобі ж треба розвивати своє кафе. І тут свекруха зробила несподівану пропозицію
– Ох, Лізо, зараз як піде! – Сергій задоволено потирав руки, прийшовши додому з роботи. – Та вже ж хотілося …
Ганна повернулася додому з роботи. На кухні її чекав чоловік, Сергій виглядав схвильовано. – Коханий, щось сталося? – одразу запитала Ганна. – Мама дзвонила, – невдоволено промовив він. – Вона мені розповіла, що ти зробила! – Ти про що? – здивувалася Ганна. – Я був кращої думки про тебе, – продовжив Сергій. – А ти так підло вчинила зі мною, і моєю сімʼєю! Як ми після такого зможемо жити разом! – Сергію, я тебе не розумію? Що я поганого зробила? – Ганна здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Ганна витерла руки об фартух і стомлено присіла на стілець у кутку кухні. Робочий день у кафе добігав кінця, і …
– Мариночко, доню, допоможи мені розібрати речі в шафі! – почувся з кухні голос Ніни Петрівни. – Я там такий безлад розвела! Марина посміхнулася. У свої шістдесят вісім її мати залишалася все такою ж енергійною жінкою, яка не могла сидіти без діла. – Зараз, мамо! – гукнула вона. Підійшовши до шафи, Марина почала перебирати папери. Раптом вона побачила якийсь конверт. – Мамо, а що це за конверт?! – гукнула Марина, але у відповідь почула тільки дзвін посуду. Знизавши плечима, вона дістала конверт. На ньому, батьковим почерком, було написано: «Моїй родині. Відкрити після того, як мене не стане…» Марина відкрила листа, прочитала перші рядки й застигла
Осіннє сонце повільно хилилося до заходу. Марина стояла біля вікна батьківського будинку, спостерігаючи, як вітер грається листям у дворі. Звичний …
Поліна вирішила поїхати до свого чоловіка на роботу, і обговорити одне питання. – Романе, ти не проти, якщо я до тебе заїду. Потрібно поговорити, – попередила вона його. – Звісно, не проти, – усміхнувся Роман. Невдовзі, Поліна дісталася офісу, в якому працював чоловік. Підійшовши до прочинених дверей кабінету чоловіка, і зупинилася. – А що тут робить Максим, – здивувалася вона, побачивши в кабінеті Романа його брата. Брати про щось активно розмовляли. Поліна не хотіла підслуховувати, але дещо в розмові чоловіків їй здалося дивним. Поліна причаїлася, прислухалася до розмови чоловіка з братом і…ахнула від почутого
– Ти як завжди прекрасна, Поліна, – з усмішкою сказав Максим, брат чоловіка жінки. Він окинув невістку задумливим поглядом, зупинившись …