Марина та Олег одружилися півроку тому, до цього вони кілька років зустрічалися та рік жили разом.
До весілля в їх парі виробилася наступна модель розподілу доходів: жінка всі зароблені нею гроші витрачала на себе, а чоловік заробляв на себе і щомісяця виділяв фіксовану суму на господарство, побутові потреби.
Олег заробляв набагато більше Марини і такий стан справ усіх влаштовував.
На весілля молодим подарували солідну суму грошей, і Олег вирішив покласти ці гроші на свій банківський рахунок під відсотки, Марина не заперечувала.
Все-таки всі основні фінансові потоки у їхній сім’ї так і так були в руках чоловіка.
– Марино, що це у нас із кондиціонером? — якось увечері спитав у дружини Олег.
– Не знаю. А що з ним? — підійшла Марина до чоловіка і глянула на спліт-систему на стіні.
– Та не вмикається. Ми маємо нові батарейки в запасі? Може, що з пультом — постукуючи пультом по долоні, поцікавився чоловік.
– Повинні бути. Зараз подивлюся, — відповіла жінка і пішла до іншої кімнати шукати батарейки.
– Ну? — квапив чоловік дружину.
– Знайшла! — гукнула Марина і поспішила до Олега.
Чоловік замінив у пульті керування батарейки і знову спробував увімкнути кондиціонер. На жаль, техніка зрадницьки мовчала.
– Та що ж це таке! Що це за день такий! — невитримав Олег і кинув пульт на ліжко.
– Коханий, ще щось сталося? — спитала Марина, підійшовши до чоловіка зі спини та обійнявши його.
– Сталося! Шефу закортіло повний аудит провести! – відповів чоловік.
– І що? Ти переживаєш через результати перевірки? Або що? — схвильовано продовжила розмову із чоловіком дружина.
– Та до чого тут переживання? Не переживаю я ні через що! Тільки через аудит цей всім зарплату затримають, попередили вже, — пояснив Олег.
– Надовго затримають щось? – Уточнила Марина.
– Не знаю, — пробурчав Олег.
– Рідний, ну не хвилюйся. Вже на їжу нам моєї зарплати вистачить! — намагалася підбадьорити чоловіка Марина.
– А з кондиціонером, що робитимемо? У таку спеку без нього не заснеш! За прогнозами, така погода мінімум на найближчі два тижні, — нарікав Олег.
На запитання про кондиціонер у Марини відповіді для чоловіка не знайшлося. У жінки була відкладена невелика сума, але вона її берегла на похід до лікаря.
У Марини виникли проблеми зі спиною і через два тижні їй обов’язково потрібно було потрапити на прийом до одного конкретного фахівця, до якого записувалися з усієї області за місяць і більше. Пропустити візит жінка не могла.
***
Олег опівночі то крутився в ліжку, то вставав і йшов на кухню випити води, то знов і знову намагався включити кондиціонер.
Погода справді стояла спекотна, навіть уночі температура повітря не опускалася нижче 25 градусів.
Вранці чоловік запропонував:
– Маринео, ти казала, що в тебе на похід до спеціаліста гроші відкладено. Тобі коли на прийом? – поцікавився за сніданком Олег.
– 19 числа, – відповіла жінка.
– Це за два тижні? – уточнив чоловік.
– Ага, — пробубнила собі під ніс Марина.
– Чудово! До 19-го мені точно зарплату видадуть. Перекинь мені на карту, скільки там у тебе відкладено, я майстра викличу, щоб кондиціонер полагодив.
Я знайшов кілька контактів із хорошими відгуками, — віддав вказівку дружині чоловік.
– Олег, ти ж знаєш, мені обов’язково треба до цього спеціаліста потрапити на прийом. Треба поправити спину, а то як ми з тобою дітей планувати будемо? — з певною незручністю в голосі намагалася пояснити чоловікові Марина.
– Діти це добре. Але з дітьми ми можемо почекати, а з кондиціонером — ні. Я без нього спати, як у сауні, не зможу, — продовжив чоловік, активно щось гортаючи в телефоні, — давай, переказуй мені, скільки в тебе є, тільки на продукти трохи залиши.
– Олег, а якщо не дадуть тобі зарплати до 19-го? Може з рахунку з весільними грошима знімеш на кондиціонер? – Запропонувала варіант Марина.
– Ні, з цього рахунку я гроші не братиму, відсотки пропадуть. Я не зрозумію в чому проблема? Ти не можеш свої гроші раз мені переслати?
Ну давай я тобі розписку напишу, що займаю стільки й поверну тоді, — вже дуже нервовим тоном говорив Олег, — ну раз ти мені не віриш на слово.
— До чого тут не вірю? Я вірю тобі, коханий! Ну, просто… — не встигла договорити Марина.
— Просто тобі за мій рахунок жити подобається, а як один раз у мене грошей не виявилося, то одразу он як у тебе все складно стало! – не витримав чоловік і вилляв каву з чашки до раковини.
– Зараз переведу, – сказала жінка, опустивши очі в підлогу.
Марина перевела чоловікові майже всі гроші, що мала на той момент. Залишила тільки на їжу та на проїзд.
Вже цього дня до Марини та Олега приїхав майстер та полагодив спліт-систему.
– Як і домовлялися, подвійна ціна за терміновість! — оголосив майстер, чекаючи на оплату і збираючись іти.
– Без проблем. Карта до номера, на який я дзвонив, прив’язана? — спитав Олег.
– Так, цей номер, — підтвердив фахівець.
Майстер пішов, а Марина застигла з мовчазним запитанням в очах. Жінка не розуміла, а чому було витрачати на ремонт кондиціонера суму вдвічі більшу?
Чому не можна було почекати день-другий, враховуючи їхній форс-мажор із фінансами?
Всі ці питання Марина прокручувала у себе в голові, але чоловікові їх задати не наважувалася, переживала що буде ще одна сварка.
***
Позаштатна ситуація на роботі у Олега швидко вирішилася і за кілька днів чоловік уже отримав зарплату. На честь цього після роботи чоловік заскочив у магазин за пляшкою гарного ігристого, делікатесом та тістечками.
– Марино, сьогодні гуляємо! – з порога порадував дружину Олег.
– Олег, з якого приводу у нас банкет? — поцікавилася Марина, зазирнувши до пакетів, які приніс чоловік.
– Зарплату дали. Знімаємо режим жорсткої економії! – поцілував жінку чоловік.
– Як чудово! Вітаю нас! – відповіла чоловікові Марина.
– Нас? Не нас, а не мене! – поправив дружину Олег.
Святкова вечеря вдалася. Про гроші Марина того вечора не говорила. Вона була впевнена, що чоловік і так пам’ятає: і про гроші на господарство, і про гроші на спеціаліста.
Вранці жінка приготувала, як завжди, сніданок. Чоловік і дружина поїли і почали збиратися на роботу. Виходячи з дому, Марина нагадала чоловіку про гроші:
– Олег, гроші скинеш на господарство? Та й на похід до спеціаліста.
– Давай увечері! – поцілував дружину на прощання Олег і пішов до свого автомобіля.
Марина посміхнулася чоловіку, почекала, коли він від’їде від будинку, і пішла у бік метро.
Після роботи жінка зайшла в магазин і ґрунтовно закупилася продуктами, але на це у Марини пішли майже всі гроші, що залишалися на карті.
Але вона не переживала з цього приводу: чоловікові видали зарплату, увечері він мав переказати їй гроші на все.
– Я опустилася нижче прожиткового мінімуму! — пожартувала жінка, перемиваючи посуд після вечері.
Олег ніяк не відреагував на слова Марини, і це трохи насторожило. Трохи згодом жінка підійшла до чоловіка і вже прямо нагадала про гроші:
– Не буду я тобі нічого віддавати. Я тут подумав і вирішив… Нехай моя зарплата при мені лишиться!
– Добре, — трохи забарилася Марина, — тільки ти тоді гроші, які я тобі на ремонт кондиціонера переказувала, поверни, будь ласка, мені до спеціаліста скоро йти.
– Ну, взагалі-то під кондиціонером ми вдвох спимо! — образився Олег.
– А що мені зараз робити?
– Ну, зарплату отримаєш і сходиш, — незворушно відповів Олег.
– Та я потім ще два місяці нового запису до цього спеціаліста чекатиму! – Розплакалася Марина.
– Не плач! – байдужим голосом промовив Олег, – все, я у ванну пішов.
Марина, залишившись у кімнаті сама, не могла перестати плакати. Вона не розуміла, як у їхній родині раптом різко все могло так змінитись.
Їй було важко від того, яким холодним зараз був із нею чоловік, як проігнорував питання здоров’я дружини.
***
Вночі Марина майже не спала. Спочатку їй хотілося просто без зупинки плакати у подушку, але потім їй на очі попався кондиціонер.
І ось вона лежала і дивилася то на сплячого чоловіка, то на кондиціонер. І бажання плакати поступово змінилося на деяку образу.. У голові жінки зародився план!
Сніданок Марина приготувала тільки для себе, помила посуд після сніданку, одяглась і поїхала на роботу.
Увечері вона приготувала собі легку вечерю — благо продуктів вона накупила напередодні!
Повечерявши, Марина сіла на дивані дивитись турецький серіал.
– Спектакль триває? — роблячи вигляд, що його це не чіпає, спитав Олег. — Вранці не нагодувала, і зараз не збираєшся?
– Відійди! Ти мені Серкана загороджуєш! — командним голосом відповіла Марина чоловікові.
Кур’єр з піцою затримувався, і поки чоловік переживав і дзвонив на підтримку піцерії, Марина почала прати.
Олег, підійшовши до ванної, побачив, що його речі так і залишилися лежати в кошику для білизни.
– Ти мені й сорочку з вечора не випрасуєш? — пильно подивившись на дружину, спитав Олег.
– Праска на підвіконні у вітальні за шторкою, — продовжувала демонструвати незворушність Марина.
– Взагалі то сорочка — обличчя дружини! — хотів був присоромити дружину Олег.
– Обличчя дружини — обличчя дружини, — констатувала Марина.
Піцу привезли. Довгоочікувану і, як виявилося, пересушену, із жорстким тістом.
– Та її жувати неможливо! – голосно скаржився Олег.
Марина ж вдала, що навіть не почула чоловіка, Олег образився і тут же викинув їжу разом із коробкою у смітник.
Коли Марина та Олег збиралися лягати спати, жінка взяла в руки пульт від кондиціонера та вимкнула його.
– Електроенергія знову подорожчала, а цей кондиціонер багато електрики намотує. Мені не по кишені найближчого місяця, — прокоментувала свої дії Марина і лягла в ліжко.
Олег мовчки пішов спати на дивані у вітальні. Щоправда, прохолоди його сну це не додало — у вітальні кондиціонера не було.
***
Вранці чоловік встав із дискомфортом у спині та зі щирим бажанням вибачитися:
– Марино, я – не розумний! Пробач мене будь ласка! Я не знаю, що таке на мене найшло.
Це все Олексій мені лекції якогось спеціаліста в соцмережах показував, ось я й наслухався.
А потім нісенітниця ця із затриманою зарплати. – Спробував обійняти дружину і випросити у неї прощення Олег.
– Олексій твій котрий нещодавно розлучився? Другий раз? — спитала Марина.
— Третій, — відповів Олег.
– Який шикарний у твого Олексія досвід! — засміялася жінка.
– Марино, вибач, — закоханими очима глянув на дружину Олег.
– Я пробачу, бо люблю тебе, — відповіла жінка, — пробачу, але це не означає, що забуду. Я буду насторожі принаймні якийсь час.
Довіру близької людини втратити легко, а ось повернути важко. Та й не завжди можна повернути втрачену довіру, Олеже.
Чоловік і дружина обнялися, а потім поснідали у спокійній обстановці.
– Гроші в тебе на карті, — показав дружині інформацію про переклад на екрані свого телефону Олег.
– А посуд у раковині! — з хитрістю в очах глянула на чоловіка Марина.
– Зрозумів. Посуд сьогодні за мною! — усміхаючись, відповів чоловік.
Відносини в сім’ї Олега та Марини налагодилися, але не відразу — потрібен час. Ситуація стала добрим уроком і для нього, і для неї.