Ніна була на роботі. Раптом у її кабінет постукали. – Жанно Борисівно, тут якийсь незрозумілий чоловік прийшов, – сказала колега Ніна. – Каже, що він вчора товар привозив… Вперше його бачу! – Хай заходить! – сказала Жанна, і раптом застигла від побаченого. В кабінет зайшов чоловік… З букетом квітів і коробкою цукерок в руках! – Ви мене вибачте, Жанно Борисівно, – почав він. – Зайшов запитати, як ваші справи? – Нормально, а квіти й цукерки кому? – запитала Жанна. – А це… – м’явся чоловік у дверях. – Це я вам хотів… – Ну якщо мені, то давайте! – посміхнулася Жанна. Так вони й почали зустрічатися. А незабаром Олексій приголомшив Жанну пропозицією

З дитинства Жанна була не дуже щасливою.

Сім’я у них була багатодітною, і Жанна наймолодша. За братами багато доношувала. Мріяла, що тато купить їй гарну сукню, давно ж обіцяв.

Але коли нарешті їй купили сукню, і Жанна її вдягла, всі засміялися.

Зачіска у Жанни була коротка.

Зачісувати і плести їй кіски мамі було ніколи, от і стригли дівчинку коротко.

Та й поведінка у неї була хлопчача, ну чистий хлоп у сукні – безглуздо виглядає…

– Видно така доля в тебе, Жанночко, за братами одяг доношувати, не додає тобі сукня краси, тільки дарма гроші витратили. Не всім же ж в сукнях ходити, зараз дівчатка в джинсах ходять, мода така, – намагалася втішити Жанну мама, вважаючи, що дарма донька засмутилася. – І взагалі треба її подарувати комусь, он у Петренків Оксанка он росте, волосся в неї довге, густе, їй точно ця сукня пасувати буде!

А Жанна, образившись, взяла вночі і сукню порвала, щоб вона нікому не дісталася…

І вирішила, що жити вона буде найкраще, і ошатного вбрання у неї буде скільки захочеш!

Вранці мати побачила, що донька наробила, засмутилася, що немає подарунка для сусідської доньки на день народження.

А наступного дня Жанна пішла проситись у спортивну секцію, де займалися її брати. Щоб бути сильною і вміти постояти за себе. Тому що ніхто її не розуміє і не стає на її бік, самій за себе треба дбати.

Заміж Жанна вийшла рано, одразу після навчання у технікумі. Вона любила допомагати батькові в гаражі стару машину лагодити.

А тут син його друга підійшов. Побачив Жанну в комбінезоні і з інструментами в руках. Здивувався, як добре ця дівчина розбирається в двигунах і спочатку запропонував їй на своєму мопеді покататися.

А потім залицятися став.

До Жанни ніхто до цього не залицявся, і це, як виявилося, було приємно. Тепер вона зрозуміла, що це таке – кохання…

І коли Віталій їй зробив пропозицію, Жанна одразу погодилася!

Жити стали у Віталія, донька невдовзі народилася. Віталій особливо не прагнув заробити. Та й усі домашні турботи вважав суто жіночими обов’язками. А те, що Жанна могла і цвяха забити, і будь-яку техніку відремонтувати, було приємним доповненням.

Жанна старалася як могла.

Вийшла раніше з декрету, добре що свекруха з ними жила. Вона брала додатково роботу додому. Але платили небагато.

Коли в неї стара куртка зовсім зносилася, Віталій запропонував їй доносити його куртку, яка мала йому давно стала. І тут у Жанни немов очі відкрилися.

Їй не хотілося в це вірити, але Віталія влаштовувало так жити за її рахунок!

Навіть єдиній дочці він купував все найдешевше, казав, що любить Жанну і дошку Аллу і в простому одязі. І сенс життя взагалі не в тому, щоб купувати дорогі речі і їздити десь на море…

Та тільки Жанна зрозуміла, що в нього весь сенс тільки у тому, щоб не робити нічого, а на вихідних погульбанити і лежати біля телевізора.

Жанну вразила думка, що й дочка її ростиме в такій сімʼї.

Коли начальника Жанни перевели в інше місто на підвищення і він покликав поїхати з ним її і ще кількох співробітників, дівчина зраділа.

– Віталію, поїхали, це шанс, там велике місто, зарплати вищі, ти теж знайдеш там собі хорошу роботу!

– А жити ми де будемо? – із сумнівом у голосі спитав чоловік.

– Запрошеним співробітникам дають житло, тільки треба відпрацювати кілька років, поїхали! – вмовляла Жанна.

Вона дуже хотіла використати цю можливість щось змінити в житті, але Віталій відмовився.

– Хочеш їдь, подивишся як там, а я потім приїду? А взагалі мені й тут добре!

І Жанна зважилася, поїхала спочатку сама і їй все дуже сподобалося. І нова посада, і невелика, але своя квартирка, нова зарплата.

Але Віталій їхати не поспішав, спочатку він заявив, що дуже дивно, що начальник Жанну покликав із собою, мабуть, це недарма? Може Жанна йому там зраджує?!

А потім дочка мамі по телефону сказала, що тато з якоюсь тіткою дружить і ходить з нею в кіно. І бабуся татові дозволила, якщо пізно, то ночувати у тітки…

Почувши це, Жанна ахнула. Вона приїхала несподівано додому і застала чоловіка, свекруху й чужу жінку за обідом у їхній квартирі.

Віталій навіть не став відпиратися, мовляв, Жанна сама його покинула, з начальником поїхала, що ще вона хотіла?!

– Дружина з тебе ніяка, Жанно, якщо чоловіка не поважаєш! – підсумувала свекруха…

Жанна не роздумуючи зібрала речі – свої і дочки, і поїхала з Аллою від Віталія назавжди, а трохи пізніше вони розлучилися.

Досвід роботи Жанна отримала тоді чудовий, але через якийсь час начальник і справді став їй робити недвозначні пропозиції. Правда він був дуже обрежний, боявся пліток.

І Жанна без проблем пішла в іншу фірму, пообіцявши, що якщо він їй перешкоджатиме, то скаже все його дружині…

…Це все згадалося Жанні неспроста.

Жанна Борисівна нещодавно видала заміж свою дочку Аллу і залишилася сама. Всі ці роки її не хвилювало, що вона незаміжня. Але Алла поїхала до чоловіка Анатолія і квартира спорожніла…

Подркги ж на роботі раз у раз про своїх чоловіків розповідали.

І Жанна подумала, що начебто ось всього вона досягла.

І квартира у неї хороша, і на вбрання гарне вистачає, і на поїздки на відпочинок. Але немає поруч людини, з якою вона могла б ось так, просто, як її дівчата, разом жити.

І так весело її подруги розповідають про сімейне життя, навіть про те, як посварилися трохи, і довго мирилися з чоловіками, подарунки один одному дарували. Гуляли потім у парку, у кафе заходили…

А в неї, мабуть, ніколи вже так не буде…

– Жанно Борисівно, мені дуже терміново треба піти, – до неї в кабінет зазирнула Ніна. – Чоловік квитки на концерт купив, можна я раніше сьогодні звільнюся? Я потім відпрацюю!

Ніна так благаюче дивилася, що Жанна розсміялася.

– Та йди, підміню тебе, мені поспішати нікуди. Що там у нас із доставкою? Мають обладнання привезти? Я за тебе прийму, йди на свій концерт із чоловіком!

Щаслива Ніна тут же побігла, а Жанна пішла на робоче місце Ніни.

Ось проста пара, а все життя з чоловіком разом і не набридли один одному. На концерт разом ідуть!

У відділі Ніни вона побачила її жилетку і накинула на плечі – прохолодно було. Машина з комп’ютерами скоро має приїхати, треба бути на місці.

І справді незабаром у відділ зазирнув незнайомий чоловік в окулярах.

– Ой, вибачте, ви Ніна? Друг занедужав, я взагалі-то не водій, але довелося мені їхати. У вас є кому товар розвантажувати? І ще там на подвірʼї у вас мужики якісь підозрілі ходять, а товар у нас дорогий, переживаю я!

Жанні стало смішно, вона гордовито подивилася на цього худого дядька.

– Зараз розберемося!

Тут же ж вона викликала адміністратора, а сама вийшла на подвірʼя – і справді якісь два мужики там крутяться.

Жанна давно звикла тільки на себе розраховувати, недарма вона в дитинстві з братами займалася спортом. Ніколи нікого не боялася.

Вона сказала цьому дядьку відкривати машину. Але два мужики раптом нахабно підійшли до неї:

– Може допомога потрібна, може підробіток який є?

– У нас свої працівники є, – хотіла сказати їм Жанна, але один раптом схопив коробку з дорогим комп’ютером.

Жанна хотіла йому перешкодити, але він її відсунув убік: – Відійдіть, жіночко!

І Жанна б з ним звичайно впоралася, але тут цей худенький чоловік, який привіз товар, раптом підбіг до мужика: – Ти навіщо до жінки причепився?!

Чоловік випустив коробку з товаром і втік.

А худенький мужичок тут же ж до Жанни кинувся.

– Ніно, все добре? Давайте вам допоможу!

Жанні було смішно, як цей сухенький чоловік дав їй руку, щоб спертися.

Але рука зненацька виявилася міцною, і Жанна його поправила:

– Я взагалі-то не Ніна, я її просто підміняю. А ось і наш адміністратор іде! Зараз ще охоронець підійде, ну ви тут давайте без мене тягайте товар, а я на складі все оптом прийму і розпишусь.

…А наступного дня прямо з самого ранку до неї в кабінет постукала Ніна.

– Жанно Борисівно, тут якийсь незрозумілий чоловік, каже, що він учора товар привозив, вперше його бачу! – здивовано сказала вона.

– Хай заходить! – машинально сказала Жанна, підписуючи документи, і раптом застигла від побаченого.

В кабінет зайшов вчорашній чоловік… З букетом квітів і коробкою цукерок в руках!

Його обличчя було дуже збентежене.

– Ви мене вибачте, Жанно… Борисівно, я зайшов, запитав Ніну, хто її вчора підміняв, а вона мене до вас привела. Я й не знав, що ви тут така начальниця, просто хотів дізнатися, як ваша нога після вчорашнього випадку?

– Нога нормально, а квіти й цукерки кому? – запитала Жанна.

Невже навіть такий кволий непривабливий чоловік не ЇЙ, це все приніс?

– А це… Це я вам хотів, але я не знав, що ви тут… Вибачте мені, – м’явся чоловік у дверях.

– Ну якщо мені, то давайте, – Жанна посміхнулася і чоловік раптом наважився:

– А я ще в кіно вас хотів сьогодні запросити, ви дивовижна жінка. Забув сказати, мене звуть Олексій. У тій самій фірмі, що вам постачає комп’ютери, тестую продукцію, тестувальник я. А вчора я випадково водієм виявився.

Жанна сходила з Олексієм у кіно і вони потім гуляли весь вечір, обговорюючи сюжет і гру акторів.

Наступного дня Жанна спіймала себе на думці, що думає про Олексія.

І він не забарився, ввечері після роботи Олексій стояв біля виходу і запропонував Жанні її провести.

Поки вони йшли, пішов сніг із дощем, вони всі промокли.

– Олексію, може зайдемо до мене, ви зовсім мокрий, зігріємось і я вас чаєм пригощу? – запропонувала Жанна, і Олексій так на неї глянув, що Жанна зрозуміла – сушити одяг і грітися у неї Олексій буде довго…

А незабаром Олексій приголомшив Жанну пропозицією:

– Жанночко, я звичайно не той супермен, який був би тебе гідний… Але може ти все ж таки погодишся… Стати моєю дружиною?

– Олексію, та яка з мене дружина?! – засміялася Жанна.

– Думаю прекрасна, принаймні набагато краща, аніж з мене чоловік. Ніколи їм правда не був, але… Але я старатимуся!

І Олексій не обманув, він і сам не знав, який він прекрасний чоловік!

А Жанна вже майже забула, що вона вміє так смачно готувати.

Олексій зʼїдав, все, що йому готувала дружина. І бентежив її до сліз, цілуючи її руки:

– І за що мені таке щастя? Мама мені завжди казала, що такий комп’ютерний хлоп, як я, нікому не потрібний. Казала, що сім’я не для мене!

– Це напевно, щоб ти мене дочекався, – сміялася щаслива Жанна.

А через якийсь час Жанна раптом зрозуміла, що її Олексій виглядає якось інакше, мужності в ньому більше стало, чи що, так сімейне життя його змінило.

Хоча в душі він завжди був сміливим і безстрашним, Жанна ніколи не забувала, як Олексій кинувся її захищати.

І тепер вона недбало говорила своїм подругам на роботі:

– А мій же ж вчора здивував! Купив мені вечірню сукню, і з розміром не помилився. У них на фірмі корпоратив, так Олексій сказав, що з дружиною прийде.

Подробиці Жанна не розповідала.

Тому що це дуже особисте, вона таких слів не чула ні від кого.

Олексій їй казав, що досі не вірить, що в нього така красуня дружина! І просив більше не випрямляти кучері, хоч вони зараз і не модні.

Тому що любить її таку, сильну і найніжнішу і жіночну. Задерикувату і вразливу, таку як вона є…

А Жанна любить його, готового життя віддати за кохану!