– Миколо, ну чому ти мене ніколи не слухаєш? – журилася жінка похилого віку. — Я ж тобі кажу слушні речі!
Микола втомлено опустив обличчя на долоні.
Він мав серйозну нараду, але його мати зателефонувала йому на роботу і попросила негайно приїхати.
Він їхав так швидко, як тільки міг, думаючи, що трапилося щось справді важливе.
Проте, мати лише хотіла поділитися новиною про те, що його друга дитинства обвела навколо пальця дружина, забравши в нього багато грошей і поїхавши з коханцем в іншу країну.
– Мамо, ти мене висмикнула з роботи тільки для цього? – ще раз уточнив бізнесмен.
– Що означає “тільки”? – обурено промовила Лідія Петрівна. – Миколо, це ж важливо! Невже, ти не переживаєш, що з тобою станеться те саме?
Чоловік тільки закотив очі. Він знав, що мати не дуже любить його дружину Марину.
Коли вони одружилися три роки тому, Лідія Петрівна прямо на церемонії одруження просила сина одуматися і не помилятися.
Того дня Марина навіть розплакалася, адже свекруха осоромила її на очах у всіх гостей, яких було чимало.
Благо, зараз дружина знаходилася на відпочинку з подругами в Іспанії, а тому не могла чути їхню розмову.
– Ні, мамо, – відповів Микола, – я люблю свою дружину і не сумніваюся в ній.
– Ех, Миколо-Миколо, – простягла жінка похилого віку, – ось залишишся через неї без гроша в кишені, так згадаєш мої слова, тільки вже буде пізно!
Оскільки Марина походила з простої сім’ї, і на момент знайомства з майбутнім чоловіком працювала на ресепшені готелю, в якому він зупинився під час чергового відрядження, то свекруха бачила у ній виключно меркантильну сторону.
Скільки невістка не намагалася знайти до неї підхід, свекруха залишалася непохитною і не хотіла йти з нею на контакт, тоді Марина просто махнула рукою і стала з нею тільки вітатись.
Лідія Петрівна постійно журилася, що Марина витрачає занадто багато грошей.
Вона завжди помічала її нову сукню або сумочку, відзначаючи, що все це коштує величезних грошей.
Коли ж свекруха дізналася про те, що син відпустив дружину одну в подорож, та ще й повністю сплатив за неї, то літній жінці навіть зле стало.
– Якщо в тебе все, мамо, то я повернуся на роботу, – підвівся вже зі свого місця Микола.
У голові у матері металися думки.
– Стривай, – вона взялася за його руку, – давай перевіримо Марину?
– Що за нісенітниці! – почав уже дратуватися чоловік. – Я вже мільйон разів казав, що не сумніваюся у ній! Мамо, припини це все!
Але жінка похилого віку ніяк не вгамувалася.
– Якщо довіряєш, то нічого страшного не станеться, – квапливо промовила вона, – давай, Миколо, зробимо це хоча б заради мого спокою!
Я дуже за тебе хвилююся і не переживу, якщо тебе обмане якась!
Микола глибоко зітхнув. Він любив свою матір. Вона сама його виховувала і піднімала на ноги.
Оскільки батько давно їх покинув, то їй доводилося працювати на кількох роботах, щоб виростити із сина гідну людину та подарувати йому можливості для гарного життя.
Зусилля Лідії Петрівни окупилися з лишком. Микола зміг вступити до престижного університету, після чого зробити дивовижну кар’єру, яка зараз приносила йому гарні гроші.
І він не переставав говорити, що це завдяки зусиллям його матері.
Саме тому він їй багато прощав. У ті моменти, коли будь-який інший міг брутально відповісти чи не погодитися, він мовчав, бо почував себе зобов’язаним матері. Власне тому він і погодився на її ідею.
– Гаразд, – кинув він, – тільки тримай мене в курсі.
Марину він теж любив, а тому вирішив, що не дасть їй матері нашкодити. Нехай перевіряє скільки хоче, аби це серйозно не позначилося на його дружині.
Минуло кілька днів і, здавалося, що Лідія Петрівна забула про свою витівку, оскільки все було спокійно і більше з такими розмовами до сина вона не підходила.
Незабаром повернулась і Марина.
– Як відпочила? – поцікавився чоловік.
– Добре, але з тобою відпочивати мені подобається набагато більше! – Усміхнулася Марина, після чого обійняла чоловіка.
За кілька днів у Миколи знову була нарада. Цього разу туди прийшла вся рада директорів, а тому вона мала бути максимально уважною і зосередженою, оскільки обговорювалося майбутнє його компанії.
Якоїсь миті у нього сталося дежавю, адже знову пролунав телефонний дзвінок. Спершу бізнесмен скинув, але абонент виявився надто наполегливим, а тому зателефонував знову.
Тоді чоловікові довелося перепросити колег і вийти в коридор.
– Кохана, я ж просив не дзвонити. У мене важлива нарада, – з докором у голосі промовив чоловік.
Але Марина його не чула.
– Миколо, чому ти не сказав мені про те, що ти банкрут? – схвильованим голосом промовила Марина. – Чому про те, що в тебе проблеми я дізнаюся від твоєї матері?
Микола навіть захвилювався від її слів.
“Все-таки мама не забула про свій план” – подумав він.
Напевно, багато багатих людей одного разу відвідували думки про те, що їхні другі половини можуть бути з ними через гроші, і Микола не був винятком.
Зрозуміло, він довіряв своїй дружині, проте дуже рідко, але в нього виникали подібні думки.
– Ще нічого не зрозуміло, – вирішив підтримати гру матері чоловік, – тому я не захотів тебе турбувати.
– Наскільки все погано? – засмученим голосом запитала Марина.
– Дуже погано, – не стримався він.
Тепер Миколі самому стало цікаво, як поведеться дружина в такій ситуації.
Коли він увечері повернувся додому, Марина особисто приготувала вечерю.
Таке бувало вкрай рідко, оскільки зазвичай вона замовляла їжу із ресторанів.
Дівчина оточила чоловіка турботою і сказала, що йому обов’язково вийде все виправити.
– Якщо ти зміг побудувати такий бізнес, – посміхнулася вона, – то в тебе вистачить сили його повернути. Я вірю у тебе.
Микола навіть не зміг нічого сказати, але ця підтримка була настільки приємною, що йому відразу стало соромно за свій обман.
Він глянув у бік матері і підняв брови, мовляв, дивися, ти була неправа.
Однак, Лідія Петрівна лише похитала головою, змовчавши про те, що ще рано робити висновки.
За кілька днів Марина сказала, що хоче з’їздити у гості до батьків. Оскільки вони жили в іншому місті, вона щомісяця намагалася їх відвідувати.
У чоловіка не виникло жодних питань із цього приводу, а тому він зі спокійною душею її відпустив.
Того ж вечора до нього прийшла задоволена мати.
– Я ж казала! – З тріумфом сказала вона, після чого показала синові листування в телефоні.
Літня жінка зареєструвалася в соціальних мережах під ім’ям молодого інвестора, і стала писати своїй невістці, намагаючись познайомитися і покликати на побачення.
Спочатку Марина довго чинила опір, говорячи про те, що вона одружена і не збирається обманювати свого чоловіка, якого дуже любить.
Але потім тон діалогу почав змінюватися. Причому ця зміна сталася саме тоді, коли дівчина дізналася про банкрутство свого чоловіка.
– Не може бути… – промовив Микола, прочитавши половину листування.
Марина стала фліртувати і навіть погодилася на побачення, проте перед цим попросила підтвердження серйозних намірів і скинула фото своєму шанувальнику дорогої каблучки, яку чекала від нього в подарунок.
– Мені навіть довелося витратитися на це брязкальце, щоб показати тобі, наскільки меркантильну дівчину ти вибрав! – з докором промовила Лідія Петрівна.
Бізнесмен був здивований. Їхнє побачення якраз було призначено на завтрашній день.
– Можеш сам прийти і висловити… їй все в обличчя, – їдко промовила мати.
Хоч вона і мала рацію, літня жінка була не в собі і тепер ще більше зневажала Марину.
Весь вечір Микола просидів мовчки. Він дивився в стіну і не міг поворухнутися.
Зрада дружини всерйоз підкосила його. Микола вважав Марину найчеснішою і найщирішою жінкою на світі, а тому така зрада виявилася важкою.
За своє життя його часто обманювали, проте жоден обман не був таким тяжким.
«Краще б я справді втратив бізнес, ніж її!» – думав він.
Чоловік за порадою матері прийшов у той ресторан, де його дружина призначила побачення з шанувальником.
Він хотів подивитися їй у вічі. Однак Марина позбавила його такої можливості, бо на зустріч не прийшла.
Микола був спантеличений. Тепер він не розумів, що думати.
Коли він подзвонив матері, то та теж здивувалася і сказала, що на повідомлення його дружина більше не відповідає. Марина взагалі заблокувала свого шанувальника.
Коли бізнесмен повернувся додому, там з’явилася і Марина.
– Нам треба поговорити, – одразу сказала вона.
Її чоловік уявляв, що вона зараз скаже. Він чекав, що вона захоче з ним розлучитися, оскільки не готова жити у злиднях.
Морально Микола був готовий до цього.
– Я дещо зробила, що тобі не сподобається, – зітхнула Марина, – але все це було заради тебе!
І тоді дівчина розповіла історію про те, як їй почав писати інший чоловік, але вона вирішила його обманути, щоб здобути грошей для чоловіка.
Вона спеціально попросила дорогу прикрасу, щоб її продати.
Немов на підтвердження своїх слів вона поклала перед ним щільний конверт.
– Я не знаю, чи вистачить цього, щоб налагодити твої справи, проте думаю, що зараз ці гроші не будуть зайвими, – сором’язливо посміхнулася дівчина.
Микола прикрив обличчя руками, а свекруха навіть відкрила рота від здивування.
– Господи, як же я тебе люблю, – видихнув чоловік, після чого обійняв дружину.
Лідія Петрівна зрозуміла, що робити їй тут більше нема чого, а тому вирішила залишити їх самих.
Бізнесмен зрозумів, як помилявся. У той час, коли він вважав дружину зрадницею, вона, навпаки, вплуталася в авантюру, щоб урятувати його бізнес.
Тепер він почав дивитись на Марину по-іншому. Вона була не просто гарною і розумною жінкою, яку було не соромно вивести у світ, але ще вона була воістину його тилом, на який можна було покластися.
– Ти не сердишся? – посміхнулася Марина.
– Та я до твоїх ніг готовий покласти цілий світ! – Прошепотів Микола, обіймаючи її ще сильніше.
Після цього випадку відносини у їхній родині зміцнилися. Микола став цінувати свою дружину ще сильніше, а його мати нарешті відтанула і стала визнавати свою невістку.
Марина, для якої перевірка від свекрухи так і залишилася таємницею, не розуміла, чим викликана така різка зміна, проте її все влаштовувало.