Валентин та Марина були у шлюбі близько п’яти років. Дітей пара поки що не планувала, бажаючи пожити для себе.
І оскільки ніяких обтяжень у молодого подружжя не було, свекруха в перший рік заявила, що вони просто зобов’язані приїхати до них на Новий рік.
– Головне, з нами посидіть, а потім можете на всі чотири сторони їхати, – з поважним виглядом сказала Віра Володимирівна.
– Їхати буде потім без толку, – сказав у відповідь Валентин. – До міста далеко…
– Тоді доведеться з нами побути, – слухавку у Віри Володимирівни перехопив чоловік. – Зате на свіжому повітрі.
Однак як тільки Марина розповіла матері про бажання свекрухи, вона заявила:
– А ми з батьком чим гірші за сватів? Ми теж не проти того, щоб ви зустрічали Новий рік з нами.
Про те, що мати теж хоче їх бачити, Марина сказала чоловіку, який знайшов найпростіший вихід.
– Давай по черзі: один рік із моїми батьками, а другий – з твоїми!
Марина, якій не дуже сподобалася його пропозиція, все-таки погодилася.
– Ми, звичайно, могли б і з друзями зустрічати Новий рік, – пробурчала дівчина. – А доводиться отак…
– Ти хочеш, щоб батьки образилися на нас? – Валентин запитливо глянув на дружину.
– Мої б не образилися, якби твої не затіяла все це, – ображено сказала Марина.
Замість відповіді чоловік спохмурнів і пів дня не розмовляв з нею, затаївши образу.
Через кілька днів подружжя примирилося, і поїздки на Новий рік по черзі до батьків стали звичкою.
– Цього року їдемо до моїх, слава Богу! – за місяць до свята сказала дівчина. – Минулий Новий рік був не дуже, – додала вона і мимоволі зіщулилася.
Марина чудово пам’ятала, як на рівному місці свекруха влаштувала сварку, бо дівчина, не спитавши її, замість майонезу поклала в салат сметану.
У результаті свято було зіпсоване, і всі ходили з сумними обличчями. Марина ж ледь дочекалася, поки настане перше січня, і вони з чоловіком поїдуть у місто.
Проте цього ж вечора, коли дружина нагадала Валентину про Новий рік у своїх батьків, дочці подзвонила Дарина Андріївна.
– Доню, нічого не вийде, я працюю на Новий рік. Напарниця занедужала, злягла надовго, доведеться за неї виходити, – повідомила безрадісну новину жінка. – Батько зібрався зі своїми друзями зустрічати. Ви ж на нас не образитеся?
– Ні, звісно, – зі смутком у голосі відповіла Марина. – Придумаємо щось.
Новина матері справді засмутила дівчину ненадовго. Марина з радістю зрозуміла, що вони з Валентином цього року можуть зустріти свято або одні вдома, або з друзями.
Про це дівчина вирішила сказати чоловіку, який до новини поставився з великою задумою.
– До моїх тоді поїдемо? – запитав він через пару хвилин.
– Ні, з чого це?! – обурилася Марина. – Ми мали їхати до моїх батьків, а раз не їдемо, тоді маємо право самі вибрати, як зустрічати Новий рік!
Валентин з подивом подивився на дружину. Йому слова Марини здалися дивними.
– Що такого станеться, якщо ми відзначимо Новий рік двічі поспіль у моєї родини? – сухо спитав чоловік.
– Я не хочу! Мені здавалося, ти запам’ятав минулий рік, – сказала Марина. – І чому я взагалі маю зустрічати свято там, де мені недобре, де я не хочу. Мені доведеться знову показувати радість і вдавати, що все добре?
– Нічого страшного не сталося, – закотив очі Валентин. – Ось ти сама не хочеш спілкуватися з моєю сім’єю. Спробувала б порозумітися. Мені неприємна вся ця ситуація.
– Коротше, або ми з тобою зустрічаємо удвох, або з друзями, на інший варіант я не погоджуюся! – сказала дівчина.
– Я ось не хочу з друзями…
– А зі мною? – сердито запитала Марина. – Давай зустрічати тільки вдвох? У тиші, поїмо, подивимося телевізор, сходимо в центр.
Валентин похмуро глянув на дружину. З його погляду вона зрозуміла, що чоловік її не підтримав.
– Тоді їдь один до своїх батьків, я знайду, з ким мені самій зустріти Новий рік, – холодно сказала Марина.
Чоловік нічого не відповів дружині, і та знову зрозуміла, що він мовчатиме і буде тиждень на неї ображатися.
Проте того ж вечора Валентин повернувся до розмови про святкування Нового року.
– Я сказав мамі, що ми цього року до твоїх батьків не їдемо, – сказав дружині чоловік. – Вона на нас чекає до себе.
Марина обурено глянула на Валентина.
– Ти взагалі мене не поважаєш? – Марина тупнула ногою. – Я говорю тобі, що не хочу їхати до твоєї матері, а ти мало того, що хочеш цього, так ще й розповідаєш їй про те, що до моїх ми не їдемо! Що ти робиш?
– Це ти що? – сказав чоловік. – Світ клином не зійшовся на Новому році. Яка різниця, де і з ким його зустрічати?
– Мені є різниця! – вигукнула дівчина.
Після цього вони остаточно перестали розмовляти. За тиждень до Нового року Марина підслухала розмову чоловіка зі свекрухою і зрозуміла, що він збирається зустрічати свято з матір’ю.
Дівчина вирішила також визначитися з місцем святкування і зателефонувала подрузі дитинства, яка кілька місяців тому розлучилася і їй було сумно одній.
Марина з Оленою вирішила забронювати у новорічну ніч столик у ресторані і зустріти Новий рік там.
За два дні до свята Валентин заговорив із дружиною і поцікавився, де вона збирається зустрічати свято.
– З подругою Оленою, – сухо відповіла Марина, яка вже звикла до того, що вони стали з чоловіком чужими людьми.
– Значить, зі мною ти таки не поїдеш? – уточнив той, бажаючи переконатися у своїх припущеннях.
– Не поїду, – байдуже відповіла дівчина. – Ти знаєш, я подумала, що не можу так більше. Замість того, щоб побути зі мною, ти летиш до матері. Навіть Новий рік ти готовий провести із Вірою Володимирівною. Я подаю на розлучення.
– Добре, як знаєш, – погодився Валентин.
Він ніби був готовий до цих слів. Новий рік вони зустріли в різних місцях, а наприкінці січня вони розлучилися.