– Чула, ти стала просто зразковою дружиною! – м’яко посміялася з сусідки Марина. – Твій чоловік останнім часом тільки про це й каже. Зізнавайся, в чому річ?
– Поняття не маю, – легковажно знизала плечима Алла. – Нічого не змінилося. Хоча… Я роботу змінила. Часу вільного побільшало, втомлююся менше.
– Ось-ось, Павло так і каже, щойно ти звільнилася з тієї фірми, одразу змінилася. Сварити його менше стала.
– Я просто змирилася. Якщо за п’ять років він не змінився.
– Не такий він уже й поганий, – трохи насупилась Марина. – Працює, не гульбанить, сварки не влаштовує. Багато хто тобі позаздрить. Та навіть я!.
Алла тільки посміхнулася і, коротко попрощавшись, попрямувала до під’їзду. Обговорювати чоловіків не хотілося від слова зовсім, надто різні у них уявлення про те, кого вважати хорошим чоловіком.
За словами Марини виходить, що якщо чоловік ходить на роботу (причому на будь-яку, дохід не важливий!), не гульбанить – він одразу мало не ідеал. Ось тільки сама дівчина з таким твердженням була докорінно не згодна.
Все перелічене вище – це норма. Це те, що навіть не обговорюється! Це не робить чоловіка хорошим!
Хороший чоловік в уявленні Алли не буде весь вільний час просиджувати за комп’ютером граючи в ігри. Він допомагатиме по дому, причому без нагадувань. Він проводитиме вихідні із сім’єю, а не з друзями. І головне, зароблятиме достатньо, щоб не сидіти на шиї у батьків!
Це була найбільша проблема у їхній маленькій родині. Павло не хотів шукати хорошу роботу! Хоча його не раз кликали … Він краще просидить по вісім годин в офісі, знову ж таки граючись в ігри, адже роботи в їхній фірмі було кіт наплакав. Дадуть пару завдань з ранку, години на дві, а потім роби що хочеш… Щоправда, і зарплата відповідна – копійки, яких не вистачає навіть на оплату орендованої квартири, не кажучи вже про щось глобальне.
Аллі доводилося працювати не покладаючи рук, з раннього ранку і до самого вечора, перериваючись лише на обід. Звичайно, приходила вона дуже втомлена і від однієї думки, що зараз потрібно буде готувати, мити і прати дівчині ставало погано. А Павло ще й претензії висунув, мовляв, їсти нічого! А сам прийшов о четвертій годині дня! Міг і приготувати щось, хоч просто яєць підсмажити… А не чекати, доки ВОНА прийде додому майже о дев’ятій!
Алла не втрачала надії “перевиховати” чоловіка. І так, вона постійно сварила Павла! Але не через власні примхи, а лише намагаючись направити його на істинний шлях! Чоловікові під тридцять, а він досі бере гроші в матері! А якщо, не дай Боже, з цією “святою” жінкою щось трапиться? Хто годуватиме цю дитину?
Ні своєї квартири, ні гарної роботи, ні будь-яких перспектив… Чудовий чоловік, нічого не скажеш!
Адже Алла дуже хоче народити малюка! Але… Про це навіть думати не доводиться… Де взяти гроші на дитину? З неба вони, на жаль, не падають!
Ось і вирішила дівчина своє життя міняти, доки пізно не стало. Перейшла працювати на віддалення, почала отримувати куди більше грошей, витрачаючи менше часу. Ось тільки чоловікові реальну суму говорити не стала, нема чого йому про це знати.
А ще Алла перестала докучати чоловікові з проханнями змінити роботу чи допомогу по господарству. Толку від цього все одно не було.
**************************
– Я на вихідні з друзями на рибалку поїду, збери мені щось поїсти, – відволікшись від комп’ютера, Павло поставив дружину перед фактом. Він їде, і все. І нічого, що саме на ці вихідні випадає п’ята річниця їхнього весілля. Чоловік про це навіть не згадав.
– Їдь у магазин і купи продукти, – відповіла Алла, ліниво перемикаючи канали у пошуках цікавої програми. Поки нічого не було, одні новини та сльозливі мелодрами.
– У нас повний холодильник продуктів! – обурено глянув на дружину Павло. – Що-небудь точно знайдеться.
– А я що їсти буду? Чи накажеш мені не їсти?
– Ну от сама б і сходила до магазину, – пробурчав невдоволено чоловік. У нього там івент на носі, не може він зараз відлучатися. Та й грошей нема.
– Або йдеш у магазин, або їдеш без нічого.
– Грошей дай, – Павло скривився, не розуміючи, що знову сталося з дружиною. Чого це вона йому умови ставить? Готувати – жіноча робота! Як і магазинами ходити.
– Ні, любий мій, – посміхнулася Алла. – На свої захоплення витрачай свою зарплату, а не мою.
Дуже незадоволений чоловік відбув у справах, а Алла остаточно переконалася в правильності свого рішення. Далі так жити не можна.
Ось настали вихідні. Дівчина до останнього чекала, що чоловік бодай смску з привітанням відправить, але нічого не отримала. Що ж, прикро, але очікувано. Час збирати речі. Якийсь час вона поживе у батьків, а після розлучення купить собі квартиру. В іпотеку, звісно, але на перший внесок вона вже заробила.
– Мені дуже набридло закривати очі на твоє нахабство і лінощі, – звернулася Алла до фотографії Павла, адже оригінал був недоступний. – Ти як маленька дитина, всі повинні танцювати навколо тебе, виконувати будь-які твої забаганки. Я хочу нормальну родину. Нормального чоловіка, який мене любитиме і поважатиме. Прощай.
Адже Павлу треба було лише замислитися, тоді, півроку тому, чому Алла так змінилася. Чому стала такою ідеальною… І все могло б бути інакше.