Ігор, прийшовши додому з роботи, з подивом дивився на порожній стіл. На плиті також нічого не було. У холодильнику порожньо.
– Марино, а що на вечерю? Я їсти хочу, взагалі то, – вигукнув ображено Ігор, не розуміючи, що відбувається.
– Я зараз не в настрої, коханий, – відповіла дружина зі спальні.
– Як це розуміти? Чим ти була така зайнята, що настрій закінчився? – Ігор намагався «перевести» її слова нормальною мовою, але виходило це важко.
– Ну я ж тобі казала, що зараз проходжу навчання з особистісного зростання, підвищення самооцінки та запитів у Всесвіт! Ти що, забув? – Марина обурена вискочила з кімнати.
– Я думав, ти пожартувала! Навіщо тобі ці курси? Начебто з самооцінкою у тебе все гаразд!
– Я теж так думала! Але наш коуч відкрив мені очі на реальний стан справ! Мені дуже відгукуються його слова!
– Коуч, відгукуються… Це ти там нахапалася цих дивних слів?
– Не треба знецінювати те, що мені важливо! Тепер я любитиму себе по-справжньому! Я не хатня робітниця, щоб працювати не покладаючи рук. Готувати і прибирати не буду! Для цього є спеціально навчені люди! Ти платиш, вони роблять свою роботу! Це правильно і входить у мою картину світу!
А мені ніколи займатися цим і немає жодного бажання! У мене йога тепер, потім слухаю подкасти, роблю афірмації, переходжу на корисні смузі та пророщену пшеницю. Для очищення свідомості!
Ігор був у шоці. Щодня дружина зустрічала його у чистій квартирі, зі смачною вечерею. Вони дивилися серіали, ходили гуляти до друзів у гості. Усіх все влаштовувало! І тепер у її житті з’явився якийсь там коуч, закрутив їй голову незрозумілими словами.
– Може, вареників відварити з морозилки? – Запропонував він від розпачу.
– Ігоре, я не хочу навіть слухати про твої заморожені вуглеводи. Зараз медитую на вібрації кристалів. Все, не відволікай мене! Вари сам і їж що хочеш! Не порушуй мій енергопотік! Мені ще книгу треба прочитати «Тисяча та один спосіб сказати світові „ні“».
Марина зникла в спальні, зачинивши двері. Ось і поговорили…
Три роки у шлюбі, все було ідеально до сьогодні. Ігор працював інженером, непогано заробляв. Марина сиділа вдома, іноді підробляла фрілансом. На роботу йти не хотіла, Ігор і не наполягав.
У планах було народження дитини. Але тепер, після опрацювання коучем, про дітей доведеться тільки мріяти, мабуть.
Так справа не піде. Треба припиняти докорінно цю самодіяльність. Але не словами, а діями…
Наступного дня, повернувшись увечері з роботи, Ігор заявив:
– Тепер я в моменті. Зарплата піде на моє хобі – колекціонування рідкісних спінінгів. А ти зроби запит у Всесвіт, він підкаже, де взяти гроші на твої хотілки.
– Ти що, надумав?! – Марина застигла з аюрведичним чаєм у руці.
– Ні, я вибудовую особисті межі, – парирував Ігор. – Завтра ми з Сергієм, власником човна та шанувальника філософії «чоловік має відпочивати», їдемо на рибалку на два дні. А зарплату… – він зробив паузу, ефектно скинувши брову, – я інвестую у свій емоційний інтелект та спінінги. І не дзвони мені, не порушуй мій енергопотік.
Марина, з подивом дивилася на чоловіка.
– Ігоре, з тобою все гаразд?! Які ще спінінги?
– Я просто зрозумів, що любов до себе – це важливо. Як ти навчала.
Ігор уважно проштудував інтернет та освоїв сленг коучів та інших «просвітителів». Йому треба розуміти, що подають таким наївним як Марина.
Рибалка обернулася трьома карасями та епічною історією про те, як Сергій мало не опинився у озеро.
А Марина, забувши про енергопотоки, люто мила підлогу, бурмочучи:
– Цінувати себе… Та він тепер взагалі зарплату не віддає! Які тут афірмації на пустий шлунок!
Кульмінація настала, коли Ігор оголосив про подорож у сауну з друзями «для відновлення особистих кордонів». Марина, у фартуху та з ополоником у руці, перегородила йому шлях:
– Ти куди це зібрався?
– У простір гармонії та світла. І не заважай мені жити своє життя. Я також тепер просвітлений, хочу жити на високих вібраціях! А ти… продовжуй вібрувати на частоті лушпиння цибулі і кристалів.
– Ігоре! Ну, що ти несеш?
– Я просто дзеркаю твої слова та вчинки! Що не подобається? Дивлюся, фартух знову в справі, кипить щось на плиті … Всесвітня енергія, здається, вичерпалася, залишивши лише почуття голоду, і ностальгію по наваристому борщу?
– Та ну тебе…
Ігор не пішов у сауну, це було сказано для «чергового слівця». Він розвалився на дивані та ввімкнув серіал.
За годину Марина покликала його вечеряти. Він єхидно посміхнувся. Спрацювало…
– Ти знову в ресурсі? – пожартував він, взявши ложку в руку.
– Ні! Я… в розпачі, – видихнула вона, і обидва засміялися.
Після вечері, Ігор вдавано зітхнув, ховаючи посмішку:
– Тоді я, мабуть, теж вийду зі стану потоку і помию посуд.
– Досить вже говорити ці фрази! А посуд помити, гарна ідея!
– Ну, тепер ти мене розумієш! Пропоную в нашу картину світу повернути те життя, яке було до твого курсу! І ще може тобі на роботу вийти? А то від нудьги тебе не в той степ понесло…
– Ігоре… Я хочу дитинку… Треба зайнятися цим питанням. А то я і правда не маю чим зайнятися від неробства.
– Та я тільки за! Пропоную розпочати це прямо зараз, чого тягнути? Я в ресурсі після смачного борщу, ти теж, не відкладатимемо в довгий ящик!
Так мир у сім’ї було відновлено. Марина більше ні слова не говорила своєю незрозумілою мовою, Ігор був щасливий. Енергія Всесвіту, схоже, повернулася на круги свої…
З того часу Марина забула про коуча, але раптово захопилася кулінарними майстер-класами. А Ігор потай підписався на блог «Як зрозуміти дружину за 5 хвилин». Всесвіт, здається, зітхнув із полегшенням.