Вже за тиждень після весілля Галині хотілося завити. Ні, Вітя любив її, як і раніше, був ніжний і уважний. Навіть квіти двічі приносив. Один раз троянди, а другий — тюльпани, фіолетові. Ось із них, із цих тюльпанів, все й почалося…
…Повернувся Віктор із роботи і одразу до дружини з букетом у кімнату зайшов. А тут і Марія Аркадіївна з’явилася. І – з посмішкою, начебто, жартома:
– Ох, розбалуєш ти жінку квіточками цими, синку. Вона і так у нас живе принцесою, від телевізора не відходить. А в магазин за олією йти мені довелося. Але це добре. Я нову свою дочку кохану зайвий раз не турбуватиму. Сама дійду на старості років, якщо вже немає помічниці.
Ось так, все в одну купу. І донька кохана, і допомоги від невістки немає на старість років. Мабуть, букет її сильно зачепив. Свекор Павло Петрович – той у кращому разі дешеві парфуми дружині приносить. А до квітів він ставиться, як до пустощів. Або зайві витрати грошей. Тепер ось і свекруха також.
Власне кажучи, яка в неї старість; нещодавно тільки на пенсію вийшла, та й то не за віком, а за вислугою років, – вчителям так можна. І тепер ось вона щосили вдома вчителює, а Галині дістається. Адже включений телевізор у неї в кімнаті був просто для звукового фону, в тиші вона з дитинства сидіти не любила. Насправді Галина курсову роботу писала і свекруху це добре бачила.
…Відносини з Марією Аркадіївною у них не склалися ще до весілля з її сином. Навіть коли Галина вперше знайомитись приходила, та примудрилася майбутній нареченій сина нотацію прочитати про те, що куртка на ній – не по сезону, треба одягатися тепліше. І не так яскраво, заміжній дівчині це не пасує. А ще чоботи у Галини на тонкій підошві, коли тільки ця жінка розглянути все встигла?
Цей ось тон, що виховує, свекруха у відносинах з невісткою взяла відразу. До цього вона Галину ніколи не бачила і навіть по телефону кількома словами вони не перекидалася. Але чомусь Марія Аркадіївна вважала, що все про невістку вже знає, – і переважно не дуже добре.
Тому вони й хотіли з Віктором одразу квартиру винайняти, щоб жити окремо. Але тут у Марії Аркадіївни тиск сказати почав. Вона почала всюди голосити:
– Ось зляжу, нікому буде вдома готувати і прибирати. А діти разом жити не хочуть. Правильно, кому стара немічна потрібна?
Загалом, вмовила вона Віктора з невісткою пожити поряд, поки здоров’я не налагодиться. І Галина незабаром почала підозрювати, що воно не налагодиться ніколи.
Відверто кажучи, немічна свекруха ставала тільки коли Віктор з роботи приходив. А Галина з навчання в інституті поверталася раніше. І тут енергія свекрухи виплескувалась на невістку сповна. То вона чоловікові штани майже без стрілок прасує, то сніданок вчасно не подала і знову не відходить від телевізора.
Галина намагалася зав’язати хоча б нейтральні стосунки. Подарувала свекрусі справжню пухову хустку від знайомої майстрині, – натрапила на звинувачення в тому, що свекруха для неї «дуже стара». Купила новий зручний халат, – це вона, виявляється, в будинок для літніх для свекрухи гардероб збирає. Нарешті, підлогу стала мити навіть на сходовому майданчику – «ти тільки з ганчіркою добре і виглядаєш, зовсім за собою стежити перестала».
Чергова сварка сталася перед Великоднем. Марія Аркадіївна напередодні святкового воскресіння кинулася, було, яйця цибулинням фарбувати, але хвилин через двадцять схопилася за поперек:
– Ох, схопило мене щось. Прилягти треба. Ти вже, Галинко, заверши процес. І паски спечи, як домовлялися.
Галина насторожилася. Якщо вона вже «Галинкою» стала, це знак недобрий. Вже випробувано і не раз. Свекруха щось задумала, це точно. Ось тільки – що? Тісто для паски Галина ще ввечері замісила. Свекруха безперечно могла туди вночі півпачки солі бухнути. Хоча до такої банальщини вона не опуститься. Тут чекати треба чогось гіршого. Але точно з паскою, інакше свекруха про них би не згадала.
Вранці вирішили святково поснідати. Свекруха надкусила шматок паски і скривилася:
– Ти, Галино, її в магазині чи що купувала? Дуже прісна якась. І глазур несмачна. Цукор не поклала? Ось готувати – це не про тебе, давно хотіла сказати.
Даремно Віктор переконував мати, що паски смачні, глазур солодка та яйця пофарбовані правильно. Виявляється, саме в шматок свекрухи, що дістався їй, тісто потрапило з якимось трав’яним присмаком. Не інакше, вона сама туди щось за сніданком засунула.
Марія Аркадіївна насупилася – яке вже тут світле воскресіння… Віктор розгубився, Павло Петрович розсудливо зберігав нейтралітет і під шум тихо піднімав чарочки. Смачно, між іншим, закушуючи паскою та бужениною. Добре, хоч до м’яса Галина жодного стосунку не мала.
Зрештою, свекруха надвечір злягла чи то з тиском, чи то з попереком, Віктор за якусь дрібницю сварився на дружину, а Павло Петрович мирно заснув за столом на кухні. Галина махнула на все рукою і пішла до Світлани.
Сказала чоловікові, що з ночівлею.
…Світлана була до весілля Галини нерозлучною подругою ще зі школи. Росли вони в одному дворі, і ця подруга керувала в дитинстві навіть хлопцями. Під її керівництвом відбувалися набіги на сусідські сади в приватному секторі, саме вона водила всю ватагу купатися на річку на весні, незважаючи на заборони батьків. Загалом, бідолашна дівчина була, але до Галини ставилася дуже по-доброму.
– Треба діяти через твого Віктора, – одразу сказала вона, – Свекруха боїться сина втратити, ось вона тебе і дістає. А ти візьми і відбери її синочка в неї.
– Як?
– Та просто скажи, що якщо ви від його матері не з’їдете, ти підеш сама. І ще скажи, що вагітна.
– Так він знає, що я оберігаюся. До диплома дитини ми не планували начебто.
– А то ти не читала, що ці пігулки стовідсоткової гарантії не дають. І потім… Є в мене у жіночій консультації спеціаліст знайомий. Я про деякі його мaхінації багато чого знаю. Він тобі будь-яку справу на будь-який термін вагітності випише. І ще й наочними результатами УЗД забезпечить. Той ще пройдисвіт. Трохи, правда, приплатити йому доведеться на.
Так і вчинили.
Щоправда, Віктор щось запідозрив і дістався навіть до пройдисвіта-лікаря. Але той, вже за додаткову грошову винагороду, був настільки переконливий, що чоловікові залишалося тільки змиритися. Галині навіть здалося, що він і сам хотів трохи віддалитися від матері, її вчительська опіка і йому набридла.
Мабуть, сваритися втомилася і Марія Аркадіївна. Їй навіть не повідомили про вагітність, просто сказали, що винайняли квартиру, і все. Тут, до речі, несподівано втрутився Павло Петрович. Він твердо заявив, що ситуація у власному будинку і його вже настільки дістала, що він і сам готовий кудись піти.
Перебралися на місце проживання без проблем. Квартирка чиста, зручна, тихі сусіди. Однак тепер вже Галині ставало з кожним днем все тривожніше. Далі що їй робити? Скоро вже приховувати обман буде не можна, вагітність має якось реально позначитися. Але прийшла Світлана разом зі своїм пройдисвітом і тут вихід швидко придумали:
– Покладемо тебе на збереження, це зробити неважко. А потім станеться біда. На першому триместрі це явище нерідке.
Все йшло за планом. До вигаданої госпіталізації залишалося днів п’ять. Галина з ранку вже зобразила, що їй зле, Віктор пішов на роботу, поцілувавши дружину в коридорі, а вона сама почала збиратися на заняття в інститут. І тут у двері подзвонили. Галина поспішила відкрити, – раптом Світлана прийшла з якоюсь новиною.
Але прийшла не подруга, а свекруха. І розплакалася буквально у коридорі:
– Ти пробач мені, Галино. Я ж не знала, що ти вагітна. Це все змінює. Ти навіть не уявляєш, як я бабусею мрію тепер стати… Радість яка…
У Галки защеміло серце. Довелося відкритися.
…Довше за всіх, до речі, потім на неї ображався Віктор. Казав, що він уже татом майже побував, а тут – обман. Свекруха теж за серце хапалася від переживань, але вона якраз зрозуміла, що й сама винна.
Зараз Галина насправді чекає на дитину. Кажуть, хлопчика. Але спостерігається, звісно, в іншого спеціаліста.