– Що твоя Мариночка, відійшла вже? І як пережила тільки таке… Та видно Господь правильно вирішив, їй одній дитину не …
Історії
Анатолій повернувся додому з роботи. – Кохана, я вдома! – гукнув він до дружини. Але Олена не відповіла. Чоловік заглянув на кухню, але дружини там не виявив. Анатолій пройшов у спальню. – Олена? Ти чому не відповідаєш? Ти що у відрядження збираєшся? – здивувався він, помітивши, що Олена збирає валізу. – Я від тебе йду! – несподівано сказала жінка. – В сенсі йдеш? – перепитав Анатолій. – Після того, що ти зробим, я з тобою жити не збираюся! Ми розлучаємося! – додала Олена. – А що я зробив?! Ти про що? – Анатолій здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Олена завжди вважала, що у сім’ї всі повинні один одного підтримувати. Саме для цього вона й потрібна. Тому коли її …
Ігор прокинувся пізно, пішов у ванну, поголився, прийняв душ. – Привіт, кохана! – сказав він до дружини, зайшовши на кухню. – Що сьогодні на сніданок? Аліна нічого не відповіла. – Кохана, що з тобою? – запитав Ігор. – Нічого… Точніше, нічого хорошого, – сказала Аліна. – Ти погано себе почуваєш? – захвилювався чоловік. – Почуваю я себе добре, – відмахнулась дружина. – Тоді, чому ти так поводишся? – здивувався Ігор. – Ігоре, ми з тобою розлучаємося! – несподівано сказала Аліна. – Розлучаємося? Як? Чому? – Ігор здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Чоловік Аліни, щось весело співаючи, голився у ванній кімнаті. Його дружина не поділяла його веселого настрою, але намагалася цього не …
Уляна добре пам’ятала, як її мати складала речі у валізи і плакала… – Ти зараз ще маленька, але повір, коли виростеш, то зрозумієш мене! – казала вона дочці. – Ну, я не люблю його. Зовсім не люблю! Тебе я не кидаю… Ти ж любиш бабусю Любу? І вона тебе любить. Тобі в неї буде добре… А от коли виростеш, то зрозумієш мене. Ні, я тебе не кидаю, я відвідуватиму тебе! Просто так життя склалося… Десятирічна Уляна не розуміла, що ж таке сталося
Уляна добре пам’ятала, як її мама складала речі у валізи і плакала… – Ти зараз ще маленька, але повір, коли …
Юрко пішов на свято. Був день міста. Раптом він зустрів свого друга дитинства – Дмитра! Хлопці одразу впізнали один одного. – Ну, Юрко, мужиком став! – сміявся Дмитро. – А тебе і не впізнати теж! – радів Юрко. – Нічого собі накачався! Вони розповідали про себе, згадували дитячі ігри, і не могли розлучитися. Нарешті, до них підійшла якась дівчина. Вона була юна, гарна, з довгим кучерявим волоссям і великими зеленими очима. – Дмитрику, ну куди ти зник? – запитала вона. – Впізнаєш? – запитав Дмитро друга і повернув дівчину до нього обличчям. – Невже це ти?! – не повірив своїм очам Юрко. Він застиг від несподванки
Дмитро вже котрий день з цікавістю спостерігав за одним вікном у будинку навпроти. Щодня на підвіконні сидів вечорами хлопчик. Обличчя …
Тамара прокинулася від гучного шуму, який долинав з кухні. – Миколо, ти це чув? – сказала вона до чоловіка, але відповіді не отримала. Тамара подивилася на інший бік ліжка, і побачила, що чоловіка поряд немає. Звуки з кухні посилилися. – Та що там відбувається? – думала жінка. Тамара повільно підвелася з ліжка, накинула халат, вийшла в коридор і попрямувала на кухню. Жінка зайшла на кухню і застигла від побаченої картини. – Миколо ти що робиш? – тільки й вигукнула Тамара, не розуміючи, що відбувається
Тамара повільно опустилася на диван, важко зітхнувши. Минуло вже три місяці після того як її виписали з палати, але вона …
Надія з Віктором одружилися. У них народився синочок Миколка. Жили молоді у матері Надії. А тим часом Віктор будував свій будинок… Якось він поїхав у відрядження, а через кілька днів Надія раптом подзвонила свекрусі. Та взяла телефон і ахнула, мало не випустивши слухавку від почутого! – Та мало що? – казала вона. – Не треба зразу думати про таке…– говорила вона, дивлячись на свого чоловіка стривоженим поглядом. – Зараз ми приїдемо… – Що сталося? – запитав батько Віктора дружину. – Збирайся ми їдемо до невістки?! – вигукнула та. – Та що там таке?! – ахнув чоловік. Він не розумів, що відбувається
Андрій завжди пишався старшим братом і з дитинства брав з нього приклад. За столом їв тільки те, що їв Віктор, …
Сашко повернувся додому з роботи. Його мама Валентина Петрівна на кухні щось готувала. – Привіт, сину! Мий руки, переодягайся, зараз будемо вечеряти, – сказала жінка. Сашко пройшов у спальню, потім у вітальню і здивувався, його дружини Тетяни ніде не було. – Мамо, а Таня де? В магазин вийшла? – запитав він у матері. – Пішла твоя Таня. Забрала дитину і пішла, – несподівано сказала Валентина Петрівна. – Як пішла? – ахнув Сашко. – Чому? – Сину, тільки зрозумій мене правильно, – раптом сказала Валентина Петрівна, і розповіла, чому невістка покинула їхній будинок. Сашко вислухав маму і застиг від почутого
Таня та Сашко почали зустрічатися ще в коледжі. Батьки з обох боків знали про таку прихильність дітей і не заважали. …
Рита повернулася додому з роботи. Жінка відкрила квартиру своїм ключем, зайшла в коридор. – Боже, як я втомилася, – важко зітхнула вона і опустилася на пуф. Раптом, жінка почула дивні звуки які долинали з кухні. – У нас що, гості? – здивувалася вона. – Дивно, Микола наче не попереджав, що хтось прийде! Рита швидко зняла пальто, роззулася, і вирушила на кухню. Рита відкрила двері, зайшла на кухню і застигла від побаченої картини. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала побачити
– З якого приводу знову гуляємо? – Рита стояла посеред своєї кухні і розгублено оглядала її. Племінники чоловіка Андрій та …
Ірина з досадою дивилася вслід поїзду. Запізнилася… Вперше за п’ятнадцять років регулярних поїздок до мами – запізнилася! – Наступний поїзд тільки вранці, – сказала касирка. – Може, автобусом? – Автобусом? – Ірина скривилася. – Три години по поганій дорозі? Ну ні вже! У сумці задзвонив телефон – мама! Ірина відповідати не стала. Навіщо її хвилювати? Краще просто повернутися до неї додому. Добре, що є ключі… Ірина взяла таксі й поїхала до матері. Вона тихенько відкрила двері й зайшла в свою кімнату. Батьки вже спали. Вона дістала ноутбук і раптом зачепила якусь коробку… З неї щось висипалося. Ірина глянула, що то таке й остовпіла від побаченого
Дув холодний жовтневий вітер. Мрячив дощ. Ірина з досадою дивилася вслід поїзду. Запізнилася… Вперше за п’ятнадцять років регулярних поїздок додому …