Skip to content

Народна Думка

  • Історії
  • Лайфхаки
  • Рецепти
  • Цікаве
  • Політика конфіденційності

Історії

Історії

Марина зі свекрухою були на дачі. Наталя Петрівна лежала на лежаку, а Марина смажила на мангалі мʼясце. – Зараз досмажу шашлики і дам вам решітку, щоб ви запекли собі овочі! – сказала невістка. – Залишилося всього хвилин двадцять, не більше. – Я стільки часу не чекатиму! – Наталя Петрівна схрестила руки на грудях. – Я нічого не можу вдіяти, зачекайте трохи, – люб’язно попросила невістка. Через двадцять хвилин Марина підійшла до жінки і сказала, що помила решітку. – Можете смажити овочі, – сказала вона. – Нарешті! – буркнула Наталя Петрівна. Але через кілька хвилин Марина раптом почула галас свекрухи! Вона терміново підбігла до неї і не повірила своїм вухам

01.05.2025 narodnadumka

Початок травня видався досить теплим і сонячним днем. Марина, яка була одружена вже два роки, з раннього ранку приїхала на …

Історії

Ліда з чоловіком тільки-но прокинулися, годинник показував сьому ранку. – Пора вставати, скоро на роботу, – потягнувся Олег, встав з ліжка і попрямував у ванну. – Так…пора, – зітхнула Ліда. – Що приготувати на сніданок? – Омлету з сосисками буде достатньо, – відгукнувся чоловік. Раптом у двері подзвонили. – Ну, кого це принесло з самого ранку? – Олег виглянув з ванної із зубною щіткою в руці. – Лідо, відкриєш? – Так, відкрию! Зараз дізнаємося, кому це не спиться, – жінка, вилізла з-під ковдри, накинула халат і вийшла в коридор. Ліда відкрила двері і застигла від побаченого

01.05.202501.05.2025 narodnadumka

– Ну, кого це принесло з самого ранку? – Олег виглянув із ванної із зубною щіткою в руці. – А …

Історії

Зоя вирішила знайти собі коханого чоловіка. Вона виставила на сайті своє найкраще фото, гарно заповнила анкету. Через три дні їй написав Геннадій. Чоловік, згідно з анкетою, був «інтелектуал, поціновувач мистецтва і без комплексів». На фото був статний брюнет із густою шевелюрою. Переписувалися вони тиждень. Зоя Петрівна вже подумки приміряла фату. І от нарешті вони вирішили зустрітися. Зоя Петрівна прийшла у найкращій своїй сукні. Буси одягла. Стала чекати. Бачить, іде до неї чоловічок у парадному костюмі. – Це що ви, Зоя, чи що?! – тільки й запитав він і очі округлив від здивування

30.04.202530.04.2025 narodnadumka

Зоя Петрівна, жінка сорока семи років, самотня, але сильна по життю, жила в однокімнатній квартирі з котом Рудьком. І якось …

Історії

Ігор дивився фільм, зручно вмостившись на дивані. Додому повернулася дружина, і одразу зайшла до Ігоря. – Ігоре, я сьогодні проїжджала повз будинок твоєї матері і побачила світло у всіх вікнах, – раптом сказала Рита. – Дивно. Може, Ганна забула вимкнути, коли розбирала мамині речі, – припустив чоловіка. – А що, якщо чужі зайшли? – насторожилися Рита. – Добре. Поїду, перевірю, – сказав чоловік, зібрався і вирушив у квартиру матері. Через півгодини він, стояв біля дверей квартири мами. Ігор відкрив двері своїм ключем, зайшов в коридор, пройшов у кімнату в якій світилося світло і…остовпів від побаченої картини

30.04.2025 narodnadumka

– Ігоре, я сьогодні проїжджала повз будинок твоєї матері і побачила світло у всіх вікнах. Ти не знаєш, що це …

Історії

Олексій Петрович повертався додому з магазину. Чоловік зайшов у свій підʼїзд, мигцем глянув на поштовий ящик, і побачив в совій скриньці якийсь лист. – А це ще що таке? – здивувався він, вийняв лист зі скриньки і попрямував у квартиру. Олексій Петрович зайшов на кухню, поклав лист на стіл, а сам взявся розбирати пакети. Потім чоловік повечеряв, вимив посуд і тільки потім згадав, про лист, який сьогодні знайшов у своїй поштовій скриньці. Олексій Петрович взяв листа відкрив його, і застиг від побаченого

29.04.202529.04.2025 narodnadumka

Коли Олексій Петрович упіймав фінансову удачу, насамперед перейнявся майбутнім своїх дочок. Наче відчував – ненадовго це все, неміцно. Заробити серйозні …

Історії

– Прямо дивно, Петре, вперше у мене на дачу сил немає їхати, – тихенько сказала Ганна Дмитрівна, збираючи речі. – Та що ж це таке? – Давай ще тиждень почекаємо, а потім поїдемо, – запропонував чоловік. Петро Іванович цієї зими був слабий. То тиск скакав, то коліна нили, навіть кульгати став. І за що не візьметься – все в нього з рук валиться. Хоча вони дачу дуже любили і завжди туди після зими приїжджали першими. Але весна взяла своє. Сонце пригрівало все сильніше. А як тільки вони стали ближче до дачі під’їжджати, начебто й сил додалося. Зайшли в хату й ойкнули від несподіванки

29.04.202529.04.2025 narodnadumka

– Прямо навіть дивно, Петре, вперше у мене на дачу сил немає збиратися, та що ж це таке? – тихенько …

Історії

– Бачила твого Сергія, слухай, він прямо посвіжішав! – сказала Марійка подрузі Каті. – Так, є таке, – посміхнулася та. – Ви з ним досі бігаєте вечорами? – запитала Марійка. – Знаєш, він каже, що втомлюється… – сказала Катя. – Але я бачу, що він у непоганій формі, хоч і не бігає. На роботу останнім часом пішки ходить. Щось із колесом в машині, ніяк зробити не можуть… – А ти спитай, як йому так вдається? – посміхнулася Марійка. Подруги побалакали, а ввечері Катя вирішила перевірити годинник чоловіка. Там було видно скільки кроків він пройшов. – Цікаво… – пробурмотіла вона. Як виявилось, Сергій усі ці тижні не ходив на роботу пішки. Він їздив!

28.04.2025 narodnadumka

– Уявляєш, я бачила в інтернеті статтю, як колишні «віддячують» своїм половинкам за зради… Таке вже там… – сказала Марійка, …

Історії

Аліса прийшла в гості до свого нареченого Ігоря. – Коханий, нам потрібно серйозно поговорити, – одразу сказала вона. – Я тебе слухаю, – усміхнувся чоловік. – Ти не ображайся, але я хочу у тебе дещо попросити, – почала здалеку Аліса. – Щось сталося? – захвилювався Ігор. – Ні, нічого. Я хочу попросити, щоб ти припинив спілкування з своїми друзями! – раптом сказала дівчина. – А це ще чому? – здивувався Ігор. – Ігоре, ти дечого не знаєш про своїх друзів, – якось підозріло додала Аліса. – В сенсі, не знаю? Ти про що? – Ігор здивовано дивився на свою наречену, не розуміючи, що відбувається

28.04.202528.04.2025 narodnadumka

Аліса народилася із золотою ложкою у роті. Батьки були забезпеченими, поважними людьми. Батько – ректор в інституті, мати – керівник …

Історії

Марина прийшла в гості до матері. – Мамо, я розумію, що ви з моїм братом Олесієм потребуєте допомоги, – сказала вона. – Але я теж втомлююся! Мені хочеться мати своє життя, свої інтереси! Брату вже вісімнадцять років, хай вчиться брати відповідальність… Пройшов якийсь час. – Олексію, сходи в магазин, будь ласка! – пролунав з кухні голос матері. – У нас закінчилося молоко! Олексій зітхнув, не відволікаючись від телефону. – Чому я? – пробурмотів він. – Маринка що, не прийде? – А ти що не знаєш, чи що? – сказала мати. – Чого не знаю? – тільки й скривився Олексій

27.04.2025 narodnadumka

Марина дивилася у вікно, спостерігаючи, як за вікном миготять будинки та дерева, освітлені м’яким вечірнім світлом. Вона поверталася додому після …

Історії

Галина на Великдень пекла паску, коли на кухню заглянула свекруха. – Ой, Галино, яка ж ти молодчика. Вже і пасочки спекла! А красиві які, – якось підозріло сказала Марія Аркадіївна. – Так, мені теж подобаються, – відповіла Галина. – Можна шматочок спробувати? – попросила Марія Аркадіївна. – Звісно, – погодилася невістка і дала свекрусі шматочок паски. Марія Аркадіївна спробувала і невдоволено похитала головою. – Щось не так? – здивувалася Галина. – Так, ти ж її в магазині купила! – несподівано заявила свекруха. – В сенсі в магазині? Що ви таке кажете? – Галина здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

27.04.202527.04.2025 narodnadumka

Вже за тиждень після весілля Галині хотілося завити. Ні, Вітя любив її, як і раніше, був ніжний і уважний. Навіть …

Пагінація записів

Назад 1 … 5 6 7 … 300 Далі

Недавні записи

  • Іван вдягнувся у все чисте, причепурився, і ні слова не кажучи дружині Марії, кудись пішов. Вже через пів години він повернувся додому і одразу ж чомусь подався у ванну… – Марійко! – пролунало звідти через хвилину. – Іди-но сюди! – Що таке?! – гукнула дружина з кухні й пішла у ванну. Іван стояв перед дзеркалом, і чомусь дуже напружено вдивлявся у своє відображення. – Марійко, скажи чесно, я що, виглядаю дуже старим, так? – спитав він. – Ну, як тобі сказати… – пробурмотіла дружина. – Тобі ж сімдесят два! Нормально ти виглядаєш для своїх років. – А для незнайомих жінок? – раптом запитав Іван. Обличчя Марії миттю змінилося від почутого
  • Оксана зі Степаном відклали весілля. В дівчини дуже заслабла мати. Дочка старалася, як могла підтримувала матір, допомагала батькові. Але настав час, і матері Оксани не стало… Батько не знаходив собі місця… Пройшов якийсь час після поминок. Поступово все стало на свої місця. Одного разу, коли Оксана розбирала речі матері, вона натрапила на старий конверт, потемнілий від часу. Всередині був лист для дочки, написаний рукою матері. Оксана взяла його в руки, почала читати і просто не повірила своїм очам
  • – Хто така Іваненко Ніна Григорівна?! Чому батько написав на неї заповіт?! – вирував Микита, який щойно повернувся від нотаріуса. – Їй відійшла більша частина нашого майна! – У якому сенсі? – його сестра Ніка миттю відклала телефон вбік. Дівчина трохи заслабла, тож на оголошенні заповіту присутня не була. – Що саме їй заповів батько? – здивовано запитала вона. – Квартиру, машину, бізнес! – вигукнув той. – Нам з тобою залишився тільки рахунок у банку. Не маленький, звісно, але все інше не наше. – Мамо, може, ти хоч щось поясниш?! – звернулася Ніка до матері. Та відвернулася до вікна, явно щось знаючи. Микита з Нікою не розуміли, що відбувається
  • У Надія Іванівни не стало чоловіка. Серце… Спочатку жінка не могла повірити в те, що сталося. Вона все робила машинально, навіть плакати багато не могла… Їй було на той момент п’ятдесят років, старшій дочці Світлані – двадцять п’ять, молодшій Ірині – двадцять два. – Що вдієш, Надю, – заспокоювали колеги. – Дякувати твоєму чоловікові, що хоч встиг дати дівчаткам освіту. Іра ж на останньому курсі інституту, а Світлана вже працює. Надя кивала, зітхала, і як могла звикала, що вона тепер вдова. Аж тут її Світлана прийшла до матері з несподіваною пропозицією
  • Люда й Микола працювали. Сім’я в грошах не купалася, але на життя вистачало. Великих сварок у родині не було, а від маленьких ніхто ніколи не застрахується. Син ріс хорошим хлопчиком, вчився добре. Чотирнадцять років хорошого розміреного сімейного життя, переконали Люду, що все так і триватиме надалі. Помилка! Іншого слова й не підібрати! І помилки припустився Микола… Якось Люда знайшла в нього дивний аркуш паперу. – Миколо, якщо ти такий великий любитель сиру, що ж ти його не їси? – запитала дружина. – Який ще сир? – здивувався Микола. – Що ти таке говориш? Люда показала чоловіку знайдений аркуш. Микола застиг від побаченого
Copyright © 2025 Народна Думка.