Інна поїхала у лікарню сама. Її чоловік Євген дуже хотів з нею, але вона відмовилася. Жінка хотіла дізнатися все щодо можливості мати дітей сама. Кабінет лікарки знаходився наприкінці довгого коридору. Світлана Ігорівна – літня жінка з добрими очима – зустріла її привітною усмішкою. Але, глянувши на результати аналізів – спохмурніла. – Присядьте, Інно, – лагідно сказала вона. – Мені треба вам дещо сказати… Додому Інна брела, як у тумані. Слова лікарки дзвеніли у вухах: «На жаль… Завагітніти… Не зможете…» Квартира зустріла Інну дзвоном посуду і гучним голосом свекрухи. Інна прислухалася про, що та говорить по телефону й побіліла від почутого

Інна стояла біля вікна, розсіяно спостерігаючи, як жовтневий вітер ганяє по двору різнобарвне листя. У просторій вітальні панувала напівтемрява – …

Олеся з Валерієм приймали гостей. Зібралися родичі. За столом говорили про різне. Розмова перейшла на фінансову тему… – Я такий радий, що ми нарешті можемо дозволити собі більше! – з поважно сказав Валерій. – Тепер наша зарплата дозволяє відкладати на розширення житла. Думаю, що ми зможемо переїхати в трикімнатну квартиру! Любов Георгіївна уважно слухала родичів з відкритим ротом. В її очах з’явився раптовий інтерес. – Ой, а це ж скільки грошей потрібно?! – запитала вона. – Ну, ми можемо собі дозволити, – задоволено усміхнувся Валерій. Любов Георгіївна прямо розквітла після слів сина. А наступного ранку вона раптом приїхала до сина з невісткою з несподіваною пропозицією

Любов Георгіївна була жінкою із непростим характером. Вдова, вона довгі роки жила на орендованій квартирі, покладаючись лише на свою пенсію …