– Що робити? Що робити, мамо? – Катерина ходила по кімнаті з кута в куток. Її мати, Галина Петрівна, ліниво …
Історії
Ніна поїхала на дачу сама. Наступного дня жінка встала рано і пішла в ліс по гриби. Вона повернулася, глянула в телефон, чи шукав її чоловік Микола, а мобільник розрядився. Тільки-но Ніна підключила зарядку, як посипалися повідомлення. Чоловік із донькою її шукали. Вона набрала номер дочки. – Мамо, ти де?! Ми тут чого тільки вже не надумали, шукали тебе! – галасувала в слухавку дочка. – Я ж батькові казала, що на дачу поїхала, – відповіла Ніна. – Забув, мабуть. А через два дні ввечері біля паркану зупинилася якась машина. Ніна глянула у вікно й руками сплеснула від несподіванки
Ніна прокинулася рано. Чоловік солодко спав поряд, субота, на роботу не треба вставати. Вона полежала, сподіваючись, що ще засне. Але …
У Анжели не стало батьків. Поминки пройшли швидко, а на поминальний обід Анжела не пішла. Вона вирішила сходити у батьківську хату. Тепер цей будинок мав стати її. У хаті було відносно чисто. Мати чистоту любила. У старому холодильнику нічого не було. Вже йдучи, дівчина подумала, що треба було б закрити хату на замок. Хоча можна було б і не закривати, там нічого цінного не було, але так було треба. Колись вона сюди повернеться із цим ключем… Анжела повернулася додому через якийсь час. Вона вже зайшла на ґанок, як раптом застигла від побаченого
Анжела приїхала додому, якщо це можна було назвати домом. В минулому був дитячий будинок, училище. Житлом її ніхто забезпечувати не …
Люба святкувала новосілля. Вона запросила колег у гості. Дівчина непогано готувала. Вона нарізала салатів, замаринувала стейки, овочі, фрукти, цукерки й торт. А хлопці принесли трохи ігристого. Сукню Люба весь вечір вшивала. Їй мама віддала, а вона їй була тісна. Люба зустріла гостей у всій красі. Було весело, салати і стейки викликали фурор. Але тут у двері хтось подзвонив, і розчервоніла від танців Люба побігла відчиняти. Напевно, це прийшла їхня найстарша колега Тамара. Люба, весело підспівуючи, відчинила двері і аж відскочила від побаченого
Люба була щаслива, що нарешті переїхала у квартиру, що дісталася їй від бабусі. Вітчим звичайно був проти, обурювався: – Рано, …
Валя переїжджала на нову квартиру. Вона орендувала кімнату в Марини Іванівни. Дівчина розклала свої речі, а коли дістала старий фотоальбом, то присіла на ліжко і почала гортати сторінки. У цей момент у двері тихо постукала Марина Іванівна. – Валечко, вечеря готова, іди до столу! – покликала вона. Побачивши, що дівчина зайнята переглядом альбому, вона підійшла ближче. – Це мій фотоальбом, – пояснила вона. – Тут уся моя сім’я. Марина Іванівна сіла на ліжко і з цікавістю глянула на фотографії. – Валечко, а це хто такий?! – здивовано запитала вона, вказуючи на якесь фото. Вона застигла від несподіваної здогадки
– Ой, вибачте! – сказала молоденька незнайомка, задкуючи з ліфта і тягнучи за собою важку валізу на коліщатках. Вона випадково …
Сергій Борисович прийшов додому, його дружина Віра була у чудовому настрої. У чоловіка в руках, вона побачила свої улюблені квіти. – Віро, а ти пам’ятаєш, що саме в цей день ми з тобою винайняли квартиру і стали жити разом? – усміхнувся Сергій. – Я пам’ятаю, тому і приготувала сьогодні тобі вечерю з “сюрпризом”, – в тон чоловікові відповіла Віра. – З яким ще “сюрпризом”? – не розумів чоловік. – Заходь на кухню, сам усе побачиш, – якось підозріло сказала Віра. Сергій Борисович зайшов на кухню, глянув на накритий дружиною стіл і аж рота відкрив від побаченого
– Ти що, не помічаєш, що твій останнім часом якийсь не такий ходить? Весь стурбований, задумливий, я увійшла, а він …
Ірина пішла на роботу в нічну зміну. Це була її улюблена пора! Немає метушні в коридорах пологового, тільки тихенько ходять собі вагітні. Або ті, хто вже народив. Різні всі… Ірина з добротою ставилася до жінок, які пізнали радість материнства. А от їй із цим не пощастило. Вона була самотня. Ірина теж хотіла стати мамою. Але така вже її доля… У дитячій палаті галасував якийсь малюк. Ірина вирішила глянути, хто ж там такий голосистий! Поки жінка йшла на голос, звук раптом затих. Ірина зазирнула в палату й оторопіла від побаченого
Іра мила підлогу в коридорі пологового будинку, як раптом почула чиюсь розмову. – Ми зробили все, що змогли, – говорив …
– Мама моя дзвонила, хвалила тебе, дуже вже ти їй допоміг! – радісно зустріла свого чоловіка Ірина. – Дякую, що з’їздив на дачу, помічнику ти мій. – Мені не важко було, та й дивися, скільки я всього привіз, – сказав Олег. – Я знаю, що ти говорила багато не брати, приберу на балкон, дозріє, з’їмо. – Наступного тижня поїдеш до тещі? – поцікавилася жінка. – Поїду, хочу використати свій головний козир для твоїх батьків, – сказав Олег. – І який же ж це? – Ірина від цікавості аж вийшла з кухні
Олег щиро не розумів, як можна не вжитися з тещею?! При слові «теща» він не нервував, а мило посміхався. А …
– Ой, як холодно! Зима скоро, – Поліна зіщулилася, вийшовши на балкон, розвішувати білизну. – Треба було одягнути куртку! Жінка швидко розвісила білизну, і хотіла було заскочити назад в квартиру, як раптом, відчиняючи двері балкона, почула голос чоловіка. – Цікаво, чому Андрій вдома? – здивувалася вона, і почула, що чоловік розмовляє по телефону зі своєю мамою. – Це про що ж говорить Андрій зі своєю матусею? Дуже цікаво! – подумала Поліна і виходити з балкона не стала, тільки привідкрила двері. Жінка прислухалася до розмови чоловіка з матірʼю і ахнула від почутого
– Ця квартира має бути за документами нашою! Розумієш ти, слабак? Тільки нашою! І лише в цьому випадку ти зможеш …
Ліля отримала від бабусі спадщину – старий, але міцний будинок за містом. Вона зробила невеликий ремонт. Збудувала пару сараїв. Мало що?! Раптом доведеться продавати. Ціна вища буде. А поки Ліля вирішила здавати хату в оренду своєму родичу Василю. – Лілю, Василько ремонтом там зайнявся, – якось сказали їй родичі. – Рукастий він, заощадиш на майстрах! Поговори з ним. Ліля й справді остовпіла, коли приїхала до хати – постарався хлопець на славу. І підлога, і стелі новенькі, дах переробив. Фасад облицював! А орендар сміється: – Ти всередину зайди і глянь що там… Ліля зайшла й очі вирячила від побаченого
– Ну і як вам історія? – лукаво подивилася хазяйка на друзів. – Нічого собі, так? – Та вже ж, …