– Тільки не треба мені говорити, що ти не знаєш, про що йдеться! – невдоволено говорив за вечерею В’ячеслав. – …
Історії
Марина Андріївна була здивована. Вже кілька тижнів вона відчувала, що з її сином Віталієм щось відбувається. – Невже закохався? – подумала вона. Якось, коли Віталій занедужав, Марина Андріївна сказала, що йде в гості до подруги, а сама пішла в ресторан. Там мала працювати обраниця сина. Зайшовши всередину, жінка побачила ефектну дівчину і одразу зрозуміла – це і є та сама Тоня. – Здрастуйте, я до вас, – сказала Марина Андріївна. – Багато часу не займу. – Ви, я так розумію, тут співаєте і вас звуть Тоня? Дівчина кивнула і почала вдивлятися в обличчя гості. І тут вона руками сплеснула від несподіваної здогадки
Марина Андріївна була здивована. Вже кілька тижнів вона відчувала, що із сином щось відбувається. Нове у поведінці Віталія більше насторожувало, …
В Бориса не стало тітки, чоловік поїхав організувати прощання. Протягом тижня він дзвонив рідко, неохоче відповідав на дзвінки дружини та постійно посилався на зайнятість. Наталя інтуїтивно відчувала, що відбувається щось дивне. – Борисе, ти коли повернешся? – запитала вона зателефонувавши до чоловіка. – Я не повертатися додому. Я вирішив залишитися в квартирі тітки, – сказав Борис. – Як це? – не розуміла Наталя. – Тут твій дім, сім’я, а там нема нікого. – Тут Катерина і я вирішив, решту життя провести поряд з нею, – заявив Борис. – Катерина? Яка ще Катерина? – здивовано запитала Наталя, не розуміючи, що відбувається
– Шкода, що я не можу супроводжувати тебе у поїздці, – казала Наталя чоловікові. – Нічого, я сам упораюся за …
Катя з Андрієм одружилися. Батьки дівчини купили їм невелику квартирку. Меблів майже не було і молоді придбали новий диван. Вони сиділи вечорами на ньому перед телевізором і не помічали, як минув день. Так пройшло пів року. Андрій все більше ставав якимсь мовчазним. – Пробач, я дуже втомився, – казав Андрій увечері після роботи і йшов на кухню. Катя відчувала, що щось не так… Наприкінці літа вони відзначали першу річницю весілля. Прийшли батьки, друзі. З другом Андрія прийшла якась гарна дівчина. Катя зібрала тарілки й понесла на кухню. А коли повернулася в кімнату, то застигла від побаченого
Андрій і Катя зустрічалися вже два роки. Катя залишалася ночувати в Андрія, коли його мати їхала на дачу або до …
Віра прийшла у гості до батьків. – Ну, що ти хотіла нам розповісти? – усміхнулася мама, коли вся сімʼя сіла за стіл. – У нас з Ігорем буде дитина! – радісно заявила Віра. Мати з батьком здивовано переглянулися між собою. – Ви що, за нас не раді? – помітивши реакцію батьків запитала донька. – А чому тут радіти?! – вигукнув батько вставши за столу. – Доню, ти про нас хоч би подумала, – тихо додала мати. – Мамо, тату, чому ви так говорите? – Віра здивовано дивилася на батьків, не розуміючи, чому вони так відреагували на цю прекрасну новину
– Ви нам допоможете? – Віра невинно дивилася на рідних, широко розплющеними очима. Батько з матір’ю промовчали, а молодша сестра …
Юля з гуркотом поставила каструлю на стіл. – Знову борщ! — невдоволено пробурчав Андрій, не відволікаючись від телефону. — Ти ж знаєш, я не люблю його. — Знаю, — буркнула Юля, невдоволено смикаючи куточок рушника. – Але ми тепер постійно будемо його їсти! – Це ще чому? – підвів брову Андрій. — Приготуй щось інше. Котлетки там, пюре. – На жаль, крім борщу я тепер нічого не буду готувати, – якось єхидно заявила Юля. – І за це можеш подякувати свої мамі! – Мамі? А до чого тут моя мама? – Андрій здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Юля з гуркотом поставила каструлю на стіл. – Знову борщ! — невдоволено пробурчав Андрій, не відволікаючись від телефону. — Ти …
Василь купив на розпродажі класну каструлю. А другу він отримав безкоштовно! Чоловік вирішив подарувати одну каструлю своїй колезі Юлі. Жінка принесла її додому. Її чоловік Максим чомусь дуже розізлився. – Ну і готуй у ній для нього! – раптом сказав він. – Я з цієї каструлі їсти не буду. А потім Максим став пропадати вечорами на роботі. Юлю це всерйоз насторожило. Виявилося, що чоловік уже тричі їздив у відрядження з якоюсь Мариною з роботи. А ще ця Марина йому дзвонила кілька разів. І після цих дзвінків він терміново десь біг! І тут подруга Юлі сказала їй несподіване
– Ти взагалі, звісно, молодець. Та ви всі мужики такі. Аліса зовсім вже розгулялася, а ти завжди зайнятий. Ну звичайно, …
Віра тільки й встигала обслуговувати відвідувачів кафе – кава, канапки, пиріжки. Людей було багато, але цей чоловік виділявся з усіх. Енергійний, гарно вдягнений… Він поклав на прилавок велику купюру і попросив каву. – Не виспався, дружина в пологовому, – сказав він з посмішкою. – Синочка чекаємо! Їду до неї! Чоловік забрав каву й побіг назад. – Здачу візьміть! – гукнула Віра, але чоловік швидко сів у машину й поїхав. – І що мені тепер з цими грошима робити? – сказала сама собі Віра… А якось був вихідний і вона вирішила прогулятися. Віра йшла через парк, як раптом застигла від побаченого
У невеликому кафе з самого ранку було багатолюдно. Віра тільки й встигала обслуговувати відвідувачів – кава, канапки, пиріжки. Усі, хто …
Вадим повернувся додому з відрядження. – Тато, тато приїхав! — Сашко та Іван радісно кинулися до батька. – Привіт-привіт! Скучили? Ану, розповідайте, що ви тут без мене робили? – усміхнувся Вадим. — Ми тобі підготували сюрприз! Мама сказала, ти дуже зрадієш! — наввипередки вигукували близнюки. – Тобі точно він сподобається, – якось підозріло додала Анжеліка і простягла чоловіку шарф. – Ось, прикрий очі! Вадим слухняно виконав прохання дружини і взявши синів за руки вони кудись його повели. — Ну от тепер можеш дивитися! – сказала Анжеліка. Вадим повільно опустив шарф з очей і застиг від побаченого
Дружина стояла посеред кухні, з подивом притиснувши руки до щік. — Я ж казав, мама буде не в собі від …
– Здрастуйте, Тетяно Марківно, – посміхнувся літній чоловік своїй сусідці, яка виходила з під’їзду. – Знову ти тут стоїш, Олеже, – пробурмотіла пенсіонерка. – А де ж мені ще бути, Тетяно Марківно? Я тут свіжим повітрям дихаю. – Повітрям можна дихати на дитячому майданчику, або на своєму балконі. А ти тут, біля під’їзду ходиш. – Не розумію я вас, Тетяно Марківно, чому ви сваритеся? – сусід продовжував посміхатися. Пенсіонерка строго подивилася на нього. – Думаєш, я не знаю, на кого ти тут чекаєш? – раптом сказала вона. – На кого? – чоловік здивовано дивився на сусідку, не розуміючи, що вона таке говорить
– Здрастуйте, Тетяно Марківно, – як завжди, ласкаво посміхнувся літній чоловік своїй сусідці, яка виходила з під’їзду. – Знову ти …