Так вийшло, що Федір їхав у інше місто спиною вперед. Автобус був такий, де було два крісла, що стояли задом …
Історії
Ніна на перерві підійшла до своєї подруги Тетяни. – Таня, можемо поговорити? – наважилася вона на розмову. – Ніно, я зараз зайнята, – Таня якраз розмовляла з якимось хлопцем. – Вибач, тоді напиши мені, як звільнишся, треба дещо обговорити, – усміхнулася Ніна, розвернулася і піднялася найближчими сходами на половину поверху вгору. Сіла на підвіконня і почала щось гортати в телефоні. Раптом вона, почула розмову, яка долинали з поверху нище. Ніна прислухалася до розмови і остовпіла від почутого
– Ні, ну я можу, звичайно, за тебе попросити, щоб взяли, але сама розумієш – бажаючих вагон, тож можеш і …
Ганна Григорівна сиділа у кріслі й вʼязала. – Ганно, нам треба поговорити! – раптом сказав її чоловік, Олег Петрович. Він нервово постукував пальцями по столу, уникаючи дивитись дружині в очі. – Та не тарабань ти по столу – відволікаєш мене! – звично відгукнулася Ганна Григорівна, не відводячи очі від в’язання. – Знову на роботі щось сталося? – Ні… Тобто так… Тобто… – він глибоко зітхнув. – Я хочу розлучитися! Ганна Григорівна оторопіла. Спиці застигли в повітрі. У кімнаті запала тиша. – Так, – спокійно сказала вона, відкладаючи в’язання. – І з чого це раптом? Що ж таке могло статися? Жінка не розуміла, що відбувається
Ганна Григорівна сиділа у кріслі і вʼязала. – Ганно, нам треба поговорити, – раптом сказав її чоловік, Олег Петрович. Він …
Михайло був на роботі, незабаром у нього мала відбутися важлива нарада. Раптом, пролунав дзвінок телефону. Чоловік глянув на екран мобільного і побачив, що дзвонить його син. – Так, Вадиме, слухаю, – сказав одразу Михайло, коли підняв слухавку. Але син мовчав. – Алло! Алло! У вас щось сталося? – повторив чоловік. Але відповідю йому знову було мовчання. Чоловік вже було хотів завершити дзвінок, як раптом десь далеко у слухавці, почув розмову сина з якоюсь жінкою. Михайло прислухався до розмови і заціпенів від почутого
Михайло ніяк не міг повірити, що його коханої дружини більше нема. Здавалося, що він мав підготуватися до цієї думки, адже …
– Олежику, синку, це мама, – пролунав у слухавці голос. – Мамо, я знаю, що це ти, – посміхнувшись, сказав Олег. – У тебе все гаразд? – Синку, я в лікарні, – раптом сказала жінка. – Що сталося?! – ахнув він. – Занедужала я, – сказала мати. – Що ж ти раніше не подзвонила?! – вигукнув Олег. – Не турбуйся, синку. Я люблю тебе… – у слухавці раптом пролунали короткі гудки. – Треба їхати зараз! – вирішив чоловік і поїхав до матері… Через кілька годин Олег зайшов у лікарню. – Справа ось у чому, – сказав лікар. – Вчора, Надії Василівни не стало… – Як таке може бути, я ж недавно з нею говорив?! – Олег не розумів, що відбувається
– Олежику, синку, це мама, – пролунав у слухавці тихий голос. Олега завжди дратувала манера матері говорити, що це дзвонить …
Славко все ніяк не міг заснути на новій, орендованій квартирі. Погортав трохи стрічку в телефоні, подивився кумедні відео. Глянув на годинник, третя година ночі. – Тепер точно потрібно спати, – вирішив він, відкрив маленьку шухляду тумбочки і хотів покласти туди телефон. Раптом йому на очі попався конверт, що лежав на самому дні і не одразу впав у вічі. – Що це? – здивувався він. Славко дістав конверт і машинально вийняв із нього кілька аркушів паперу. Це був лист. Славко швидко пробігся очима між рядків і ахнув від прочитаного
Ось і повернувся В’ячеслав до міста юності, де колись навчався в університеті, весело проживав у гуртожитку, отримав диплом, а згодом …
Ліля була в селі у батьків. Раптом пролунав дзвінок телефону. Дзвонила її подруга Катя. – Ти де?! – гукнула вона в слухавку, навіть не привітавшись. – Я приїхала, а у вас вдома нікого немає! Було чути, що Катя плаче… – Катю, а що сталося? – запитала Ліля. – Ми з чоловіком в селі. Через два дні тільки повернемося. – Сталося, – сказала подруга. – Мені мій Олексій зрадив! – Катю, та як так? – сказала Ліля. – Та не може бути… – Ні, Лілю, цього разу все правда, – продовжила подруга. – Я сама їх застала! І знаєш, з ким? – З ким? – запитала Ліля. Катя назвала імʼя і Ліла аж сіла від почутого
Ліля і Катя ходили в один дитячий садок, а потім і в одну школу. Жвава й непосидюча Катя завжди користувалася …
Марина погодувала своїх цуценят і лягла на диван. Раптом, задзвонив телефон. – Куплю у вас біле цуценя за будь-які гроші! – сказав чоловічий голос. – Куди під’їхати? Марина назвала адресу. Покупець приїхав через пів години. – Несіть цуцика, – з порога заявив він. – Біленький такий. – Така, – поправила Марина гостя. – У вас які умови для собачки. Квартира, чи свій будинок? – Та яка вам різниця?! – не надто чемно відповів чоловік і витяг з кишені гаманець. Марині це не дуже сподобалася і вона відмовила покупцю… А вранці сталося несподіване. Марина йшла до під’їзду, як раптом її хтось гукнув. Жінка обернулася й занервувала від побаченого
Марина, посміхаючись, спостерігала, як двоє цуценят, синхронно махаючи хвостиками, із задоволенням їдять. Їхня мама, яка лежала біля ніг господині, здавалося, …
Ірина смажила котлетки, коли пролунав дзвінок телефону. Жінка глянула на екран мобільного, дзвонила її подруга Марія. – Іра! Тільки не хвилюйся, – одразу сказала подруга, коли Ірина взяла слухавку. – Що сталося? – здивовано запитала жінка, почувши схвильований голос Марії. – Я навіть не знаю, як тобі про це говорити, – зам’ялася подруга. – Коротше, дивись сама! За секунду на телефон Ірина надійшло якесь повідомлення, до якого було прикріплене фото. Ірина швидко відкрила смс, переглянула фотографію і остовпіла від побаченого
– Та як ти так можеш? Та ти ж себе не поважаєш! Подруги здивовано дивилися на Ірину, не розуміючи її …
Настя була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Настя, приїжджай! Мами не стало, – повідомила їй старша сестра Віра. Настя кинула всі справи і поїхала в рідне місто, встигла провести матір в останню путь. Після прощання сестри прийшли в квартиру матері. – Віро, що з квартирою робити будемо? – запитала Настя. – А ти що нічого не знаєш? – здивувалася Віра. – В сенсі? – не зрозуміла Настя. Віра підійшла до серванту, вийняла з нього якусь папку. – Ось, дивись, – сказала Віра і вручила сестрі папку. Настя відкрила її, переглянула документи і аж рота відкрила від побаченого
Таня сиділа на кухні, розуміючи, що треба повідомити донькам погану новину. Але вона ще сама не прийшла в себе, тому …