Іра мила підлогу в коридорі пологового будинку, як раптом почула чиюсь розмову. – Ми зробили все, що змогли, – говорив …
Історії
– Мама моя дзвонила, хвалила тебе, дуже вже ти їй допоміг! – радісно зустріла свого чоловіка Ірина. – Дякую, що з’їздив на дачу, помічнику ти мій. – Мені не важко було, та й дивися, скільки я всього привіз, – сказав Олег. – Я знаю, що ти говорила багато не брати, приберу на балкон, дозріє, з’їмо. – Наступного тижня поїдеш до тещі? – поцікавилася жінка. – Поїду, хочу використати свій головний козир для твоїх батьків, – сказав Олег. – І який же ж це? – Ірина від цікавості аж вийшла з кухні
Олег щиро не розумів, як можна не вжитися з тещею?! При слові «теща» він не нервував, а мило посміхався. А …
– Ой, як холодно! Зима скоро, – Поліна зіщулилася, вийшовши на балкон, розвішувати білизну. – Треба було одягнути куртку! Жінка швидко розвісила білизну, і хотіла було заскочити назад в квартиру, як раптом, відчиняючи двері балкона, почула голос чоловіка. – Цікаво, чому Андрій вдома? – здивувалася вона, і почула, що чоловік розмовляє по телефону зі своєю мамою. – Це про що ж говорить Андрій зі своєю матусею? Дуже цікаво! – подумала Поліна і виходити з балкона не стала, тільки привідкрила двері. Жінка прислухалася до розмови чоловіка з матірʼю і ахнула від почутого
– Ця квартира має бути за документами нашою! Розумієш ти, слабак? Тільки нашою! І лише в цьому випадку ти зможеш …
Ліля отримала від бабусі спадщину – старий, але міцний будинок за містом. Вона зробила невеликий ремонт. Збудувала пару сараїв. Мало що?! Раптом доведеться продавати. Ціна вища буде. А поки Ліля вирішила здавати хату в оренду своєму родичу Василю. – Лілю, Василько ремонтом там зайнявся, – якось сказали їй родичі. – Рукастий він, заощадиш на майстрах! Поговори з ним. Ліля й справді остовпіла, коли приїхала до хати – постарався хлопець на славу. І підлога, і стелі новенькі, дах переробив. Фасад облицював! А орендар сміється: – Ти всередину зайди і глянь що там… Ліля зайшла й очі вирячила від побаченого
– Ну і як вам історія? – лукаво подивилася хазяйка на друзів. – Нічого собі, так? – Та вже ж, …
Наталя поїхала в село у гості до подруги Валі. Село було мальовничим. Наталя була у захваті. – І де ти раніше була, Валю?! – вигукнула вона. – Кожну відпустку відпочиваєш у такому раю й не кажеш? Валі було приємно, що гості сподобалося її рідне село. У перші дні Наталя ходила купатися, працювала в саду. Іван – дідусь Валі, з гордістю показував свої посадки. – Навіть хрін і хміль у нас свій! – казав він. Якось, Наталя лежала на березі річки після купання. Раптом вона відчула запах багаття і їжі. Жінка глянула, що там таке, й застигла від несподіванки
Тільки робота допомагала Наталі пережити те, що сталося. Так вийшло, що її сім’я, нещодавно створена, щасливо прожила всього два роки. …
Рита та Віктор вирушили на День Народження до свекра. Дарувати подарунки в сім’ї чоловіка було заведено у процесі застілля. Спочатку син привітав батька. А потім гарно упакований подарунок від їхньої родини батькові чоловіка вручила Рита. – Прийміть від нас, цей скромний подарунок, – сказала невістка і вручила свекру коробку, запаковану у папір веселенького забарвлення. – А це що? – свекор почав розгортати обгортку. – Тут все написано! – якось єхидно додала Рита. Через декілька секунд свекор, розгорнув обгортку, відкрив коробку і застиг від побаченого
– Вітя, ну що це таке справді? – дружина тримала в руках електродриль. – Ну, дриль! – спробував відбутися жартами …
Іван повернувся додому з відрядження. – Привіт, вечеряти будеш? – запитала у нього дружина, зустрівши в коридорі. – Так, я дуже зголоднів. Тільки швидко в душ заскочу, – відповів він. Іван переодягнувся, швидко прийняв душ і зайшов на кухні. На столі на нього чекала тарілка накрита кришкою. – О, а це що у нас за страва така? – здивувався він. – Відкрий кришку і дізнаєшся, – якось підозріло відповіла Тамара. Чоловік підняв кришку і побачив в тарілці якусь записку. – Це що таке? – не зрозумів він. Іван взяв листок, прочитав записку, і аж рота відкрив від прочитаного
Тамара прокинулася ще до дзвінка будильника – багаторічна звичка вставати о сьомій годині. Вмилася і пішла на кухню готувати сніданок. …
Оксана приїхала у рідне село, відвідати батька. Дівчина вийшла на автобусній зупинці, і за кілька хвилин дійшла до батьківської хати. На подив Оксани, хвіртка була замкнена на навісний замок. – І де ж це батько? – подумала вона. Дівчина пішла до сусідів. – Тітко, Марія, доброго дня. А ви не знаєте де тато? — спитала вона. – Ой, Оксано, біда сталося, – заголосила жінка. – Яка біда? Ви про що? Ну, кажіть! Не тягніть! – поквапила сусідку Оксана. Тітка Марія важко зітхнула, зібралася з думками і все їй розповіла. Оксана вислухала сусідку і застигла від почутого
– І що ти зараз ось так візьмеш і поїдеш? Оксано, ну тоді ти просто не поважаєш моїх батьків! І …
Павло повернувся з роботи пізно. Чоловік відкрив двері своїм ключем, зайшов у коридор і здивовано округлив очі від побаченого. Там стояла велика дорожня валіза… – А це що ще за валіза? – запитав Павло свою дружину Тетяну, яка вийшла йому назустріч. – А це твоя валіза, Павлику! – заявила та, гордо піднявши підборіддя. – Ти їдеш! – Я?! – Павло здивовано насупив брови. – Їду? І куди ж? Я щось може забув? То нагадай мені, будь ласка, бо наче ж я нікуди не збирався. – Ми розлучаємося, Павлику, і ти їдеш! – сказала дружина. Павло не розумів, що це робиться
Павло повернувся з роботи пізно. Начальство доручило йому отримати новий контракт за будь-яку ціну, а люди виявилися незговірливими, але він …
До Олесі несподівано приїхала в гості свекруха. – Олесю, я там супчик зварила, підлогу помила, – одразу почала хазяйнувати Ніна Михайлівна. – Ох, і брудна підлога була, шкарпетки прилипали аж! І пил у тебе сторічний, витерла хоч. Піду я подивлюся свій серіал, втомилася трохи…Через якийсь час Ніна Михайлівна раптом забігла в кімнату до невістки. Вона була явно чимось стурбована. – Щось сталося? – здивовано запитала Олеся. Свекруха замʼялася. – Олесю, а що то там за апарат такий у коридорі? – нарешті запитала вона. – Який ще апарат? – Олеся дивилася на жінку й не розуміла, що відбувається
– Ніна Михайлівна? – здивувалася Олеся, відчинивши двері. На порозі стояла свекруха із сумкою в руках. – Та начебто ще …