«Мамо, люба моя, приїжджай якнайшвидше, зі мною відбуваються незрозумілі речі, і без твоєї допомоги мені не обійтися!» – Віра Григорівна …
Історії
Таня поверталася додому в піднесеному настрої. Усьому відділу дали добру премію, а її ще й підвищили. Жінка підійшла до дверей своєї квартири, вставила ключ в замок, але двері в квартиру виявилися відкритими. – Дивно, Андрій мав би бути ще на роботі, – подумала Таня. Вона тихенько відкрила двері в квартиру, зайшла в коридор. Раптом з кухні долинули незнайомі їй голоси. – А це ще що за гості у нас? – почала переживати жінка. Тетяна тихенько зазирнула на кухню і аж рота відкрила від побаченого
Таня поверталася додому в піднесеному настрої. Усьому відділу дали добру премію, а її ще й підвищили. Можна зробити ремонт на …
– Мамо, – подзвонила Катя матері. – Тут таке діло, у мого Славка в селі тітка занедужала. Нема кому за нею доглянути. Може ти зможеш? Там природа, свіже повітря… Надія погодилася на пропозицію доньки. Тітку Славка вона не знала. Через три дні Надія стояла біля воріт тітки Тамари. Вона зайшла на подвірʼя. Від ґанку до сараю, несучи величезну каструлю, йшла жінка. – Ви куди це таку каструлю тягнете?! – Надія поспішила допомогти. – Як куди? – здивувалася господиня. – Поросятам. – Так ви ж занедужали, вам лежати треба! – сказала Надія. Тамара Іванівна застигла від здивування. Надія не розуміла, що відбувається
– Матусю, що ж ти знову вдома сидиш, сходила б кудись, розвіялася, – сварилася до Надії дочка Катя під час …
Надя клопотала на кухні над вечерею. Олег як завжди сидів у вітальні, уткнувшись у ноутбук, вирішуючи завдання по роботі. – Зараз ми разом сядемо за стіл, як справжня сім’я, і проведемо цілий вечір за розмовами. Тільки я та Олег, – думала Надя, витягаючи ароматну курочку з духовки. Вона попрямувала до вітальні, щоб покликати чоловіка до столу, але, наближаючись до дверей, Надія почула якісь голоси. Підійшовши ближче, вона зрозуміла, що Олег розмовляє зі своєю мамою Галиною Степанівною по телефону. Надія прислухалася до розмови чоловіка та свекрухи і аж рота відкрила від почутого
Надія сиділа на кухні, задумливо перебираючи крупинки цукру на столі. Навколо стояла тиша. Тільки гул холодильника порушував цю дивну атмосферу. …
Юрко привів знайомитися свою наречену Тетяну. Вони зустрічалися вже чотири місяці, і Юрко зрозумів, що пора вести свою обраницю до мами. – Мамо, бабусю, знайомтеся, це Тетяна, – щасливий наречений не помітив, як побіліла на обличчі матір і підвела брови бабуся. – Тетяно, це мама – Катерина Віталіївна, і бабуся – Галина Петрівна, – сказав він. – Здрастуйте! – Тетяна посміхнулася. Вона помітила зміни на обличчі жінок. – Оце так! – Галина Петрівна розвела руки, наче хотіла обійняти гостю. – Які люди! Тетяна! Давно ми не зустрічалися! – Ви знайомі? – здивувався Юрко, а за ним і Катерина. Вони не розуміли, що відбувається
– Що робити? Що робити, мамо? – Катерина ходила по кімнаті з кута в куток. Її мати, Галина Петрівна, ліниво …
Ніна поїхала на дачу сама. Наступного дня жінка встала рано і пішла в ліс по гриби. Вона повернулася, глянула в телефон, чи шукав її чоловік Микола, а мобільник розрядився. Тільки-но Ніна підключила зарядку, як посипалися повідомлення. Чоловік із донькою її шукали. Вона набрала номер дочки. – Мамо, ти де?! Ми тут чого тільки вже не надумали, шукали тебе! – галасувала в слухавку дочка. – Я ж батькові казала, що на дачу поїхала, – відповіла Ніна. – Забув, мабуть. А через два дні ввечері біля паркану зупинилася якась машина. Ніна глянула у вікно й руками сплеснула від несподіванки
Ніна прокинулася рано. Чоловік солодко спав поряд, субота, на роботу не треба вставати. Вона полежала, сподіваючись, що ще засне. Але …
У Анжели не стало батьків. Поминки пройшли швидко, а на поминальний обід Анжела не пішла. Вона вирішила сходити у батьківську хату. Тепер цей будинок мав стати її. У хаті було відносно чисто. Мати чистоту любила. У старому холодильнику нічого не було. Вже йдучи, дівчина подумала, що треба було б закрити хату на замок. Хоча можна було б і не закривати, там нічого цінного не було, але так було треба. Колись вона сюди повернеться із цим ключем… Анжела повернулася додому через якийсь час. Вона вже зайшла на ґанок, як раптом застигла від побаченого
Анжела приїхала додому, якщо це можна було назвати домом. В минулому був дитячий будинок, училище. Житлом її ніхто забезпечувати не …
Люба святкувала новосілля. Вона запросила колег у гості. Дівчина непогано готувала. Вона нарізала салатів, замаринувала стейки, овочі, фрукти, цукерки й торт. А хлопці принесли трохи ігристого. Сукню Люба весь вечір вшивала. Їй мама віддала, а вона їй була тісна. Люба зустріла гостей у всій красі. Було весело, салати і стейки викликали фурор. Але тут у двері хтось подзвонив, і розчервоніла від танців Люба побігла відчиняти. Напевно, це прийшла їхня найстарша колега Тамара. Люба, весело підспівуючи, відчинила двері і аж відскочила від побаченого
Люба була щаслива, що нарешті переїхала у квартиру, що дісталася їй від бабусі. Вітчим звичайно був проти, обурювався: – Рано, …
Валя переїжджала на нову квартиру. Вона орендувала кімнату в Марини Іванівни. Дівчина розклала свої речі, а коли дістала старий фотоальбом, то присіла на ліжко і почала гортати сторінки. У цей момент у двері тихо постукала Марина Іванівна. – Валечко, вечеря готова, іди до столу! – покликала вона. Побачивши, що дівчина зайнята переглядом альбому, вона підійшла ближче. – Це мій фотоальбом, – пояснила вона. – Тут уся моя сім’я. Марина Іванівна сіла на ліжко і з цікавістю глянула на фотографії. – Валечко, а це хто такий?! – здивовано запитала вона, вказуючи на якесь фото. Вона застигла від несподіваної здогадки
– Ой, вибачте! – сказала молоденька незнайомка, задкуючи з ліфта і тягнучи за собою важку валізу на коліщатках. Вона випадково …
Сергій Борисович прийшов додому, його дружина Віра була у чудовому настрої. У чоловіка в руках, вона побачила свої улюблені квіти. – Віро, а ти пам’ятаєш, що саме в цей день ми з тобою винайняли квартиру і стали жити разом? – усміхнувся Сергій. – Я пам’ятаю, тому і приготувала сьогодні тобі вечерю з “сюрпризом”, – в тон чоловікові відповіла Віра. – З яким ще “сюрпризом”? – не розумів чоловік. – Заходь на кухню, сам усе побачиш, – якось підозріло сказала Віра. Сергій Борисович зайшов на кухню, глянув на накритий дружиною стіл і аж рота відкрив від побаченого
– Ти що, не помічаєш, що твій останнім часом якийсь не такий ходить? Весь стурбований, задумливий, я увійшла, а він …