– Олено, де ключі від дачі? – строгим голосом запитав Геннадій свою дружину по телефону. – Я не брала, – …
Історії
Валерій поспішав із роботи додому. Він зупинився біля магазину квітів та купив дружині красиві лілії. Ліфт не працював, але Валерій, легко здолав шість поверхів. – До нас гості приїхали? – здивувався чоловік, побачивши в коридорі дві великі дорожні сумки. – Ні, – Марія вийшла в коридор. – Це тобі! – Валерій простяг квіти Марії. – Не треба цього! – Марія взяла квіти і поклала на тумбочку. – Кохана, що з тобою? – раптом запитав чоловік. – Я йду від тебе! – спокійно сказала Марія і почала одягати пальто. – Як йдеш? Чому? Поясни? – Валерій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи
Валерій поспішав із роботи додому. Він завжди із задоволенням повертався додому до своєї коханої дружини Марії, але сьогоднішній вечір обіцяв …
У Ганни Петрівни не стало чоловіка… На поминки Сергія Івановича зібралося ледь не все містечко. Люди прощалися з покійним, підходили до вдови, говорили слова співчуття… Після поминок доньки Ганни, Віка й Марічка ще трохи посиділи з матірʼю і зазбиралися додому. Марічку вдома чекав новонароджений синок, а у Віки син якраз заслаб. Вони попросили Ганну лягти поспати й роз’їхалися… Через два тижні Марічка вирішила відвідати матір. Коли Ганна Петрівна відкрила вхідні двері, Марічка очам своїм не повірила
Ганна Петрівна з молодості була жінкою активною і владною. Ще в школі вона була старостинею в класі. Без Ганни не …
Рита приїхала у гості до мами. – Я така рада! – зраділа мама. – Я також сумувала, – усміхнулася Рита. Тут у двері постукали. – Хто це до нас? – запитала Рита. – Я сусідку, Марину у гості покликала. Ти її знаєш, – сказала мати. Жінки стали накривати на стіл, про щось шушукаючись. Потім Марина, підійшла до Рити: – Ти не проти, якщо мій племінник з нами посидить? – Звичайно, не проти, – Рита переодяглася в домашній халатик і пішла мити руки. – Чого ж дитину одну лишати. А коли Рита повернулася із ванної і зайшла на кухню то застигла від побаченого
Рита була вже самостійною дівчиною, з освітою та гарною роботою. Жили вони з мамою у двокімнатній квартирі дружно та спокійно. …
Соня прасувала сорочку чоловіку, на завтрашнє святкування. Раптом пролунав телефонний дзвінок. – Соня, можна я прийду не одна, а зі своїм новим чоловіком? – запитала двоюрідна сестра Віра. – Добре, замовлю додаткове місце, – сказала Соня і поклала слухавку. Роман розуміюче закивав, коли побачив спантеличене обличчя своєї дружини. – Знову Віра чергового принца знайшла? – засміявся чоловік. Загалом все втряслося, місце знайшлося. Наступного дня до ресторану під’їхали гості, Віра з кавалером також. – Соня, Рома, знайомтеся, це Олексій, – представила залицяльника Віра. Роман глянув на Олексія, придивився і застиг на місці, не вірячи своїм очам
Напередодні святкування десятирічної річниці весілля Соні зателефонувала її двоюрідна сестра Віра. – Соня, можна я прийду в ресторан не одна, …
Ніна Іванівна крутила голубці, коли у двері наполегливо постукали. На порозі стояли син з невісткою. – Мамо, ми до тебе з важливою новиною, – заявили молоді з порога. – Так не стійте у дверях, проходьте! – покликала Ніна Іванівна, проходячи на кухню. – Іване, став чайник, я цукерки з комода принесу. – Мамо, відгадай, що в нас трапилося? – запитав Артем. – Звідки я знаю? – захвилювалася мати. – Погане щось? Ніна Іванівна вдивлялася у синові очі і не розуміла, що відбувається
Ніну Іванівну в селі багато хто побоювався. Строга жінка рідко посміхалася, завжди була серйозною й розважливою. Чоловік її, Іван Ігорович, …
Стас з дружиною приїхали відвідати маму. Напередодні Раїсу Петрівну забрала швидка, вона серйозно занедужала. Вони піднялися на поверх, де була її палата. – Ми до Раїси Петрівни, – звернувся Стас до молодої дівчини в білому халаті. – А вашої мами немає, – побачивши, що обличчя чоловіка змінилося, додала. – Її до обласної відвезли. – Навіщо? – не зрозумів він. – Так ви ж гроші на поцедури знайшли, – пояснила дівчина. – От і відвезли все робити там. – Які гроші? Ми не знайшли грошей. І хто ж за все це заплатив? – Стас здивовано переглянувся з дружиною, нічого не розуміючи
Сьогодні Раїсі Петрівні п’ятдесят п’ять. Вирішила відзначати вдома, у ресторані фінанси не дозволяли. Запросила синів із дружинами та онуками. Це …
Таня прокинулася рано і одразу взялася готовити сніданок. Жінка посмажила омлет і пішла розбудити чоловіка та дітей. – Ммм, як смачно пахне, – сказав Леонід і ніжно поцілував дружину. Вся сім’я поснідала і діти пішли в школу, а Леонід поїхав на роботу. Таня помила посуд, поприбирала в квартирі і хотіла було йти в магазин за продуктами, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив незнайомий номер. Жінка взяла слухавку, хвилину їй хтось щось говорив і виклик закінчився. Таня важко опустилася на диван, випустила телефон з рук і гірко заплакала
Сім’я Микитенків була міцною і дружною, аж до того моменту, поки не сталася в них велика біда. Не стало голова …
Валентина прийшла на базар купити всього свіженького. Вона добре закупилася продуктами. А ще зайшла в магазин і набрала побутової хімії! Валентина взяла важкі сумки і швидким кроком попрямувала в бік зупинки… Раптом попереду вона побачила якусь жінку. Та, охаючи й ахаючи, йшла з великою сумкою в руках… Було видно, що їй важко. Валентина наздогнала її і весело запропонувала: – Агов, жіночко! Давайте я вам допоможу! Жінка підвела голову. Валентина глянула на неї й застигла від несподіванки
Валентина прийшла на базар купити всього свіженького. Вона добре закупилася продуктами, а ще зайшла в магазин і набрала побутової хімії. …
Люда ходила по кімнаті, не знаходячи собі місця. Віталій ще вчора мав повернутися, а його все нема і телефон вимкнений. – Напевно щось сталося, – думала дружина. Людмила не могла сидіти вдома. – Може, до Ніни сходити? – подумала Люда. – Вона – моя подруга, повинна підтримати. За годину жінка була біля дверей квартири Ніни. Ніна одразу відкрила двері, посиділи, порозмовляли. Потім Ніна сказала, що їй зле, і Люді нічого не залишалося, як попрощатися і піти. Людмила йшла додому і раптом застигла на місці, як укопана. – Як я раніше не здогадалася! – тільки й вигукнула вона
-Мамо, його вдома вже два дні немає! Два дні… А раптом що сталося? А раптом щось погане, га? – сумно …