Віктор повертався додому, де на нього чекала маленька донька та вагітна дружина. Він не був вдома дві доби, був у …
Історії
Світлана готувала на кухні вечерю. – Ну, що там, коли будемо вечеряти? – запитав Віктор, зайшовши на кухню. – Ще трохи, – відповіла дружина. – Коханий, можеш дати свій телефон? – Звісно, ось тримай, – Віктор простягнув дружині телефон. Світлана щось уважно видивлялася в ньому, а потім повернула чоловіку. – Цікаво, – додала вона. – Що цікавого? – не розумів чоловік. – Немає повідомлення від Анатолія Івановича, – раптом сказала дружина. – А у мене воно є! – Ти про що? – округлив очі Віктор. – Ось дивись! – Світлана дістала свій телефон і повернула екран до чоловіка. Віктор глянув на повідомлення і остовпів від побаченого
– І що робити? Живу заради дітей. Тільки дай, дай, дай. Я втомився, просто нема сил вже щось доводити. Усі …
Наталя з донькою Любою і її подруга Алла винайняли квартиру. Алла допомагала з немовлям – вона стала для Люби молочною мамою. З роботою було непросто. Алла абияк влаштувалася прибиральницею. Але було ясно, що це тимчасово. Тим більше, Алла помітила, що Наталя її ревнує, коли вона годує маленьку Любочку. – Наталю, напевно мені треба тобі дещо пояснити, – якось сказала подрузі Алла. – Ти ж питала, навіщо мені тобі допомагати? – Так, ти знаєш, мені це досі неясно, – зізналася Наталка. – Добре, сідай, я тобі все розповім, – посміхнулася Алла. Наталя сіла поруч, здивовано дивлячись на подругу
Наталя плакала і ніяк не могла зупинитися. Як їй тепер жити одній з маленькою донькою? Вона намагалася налаштуватися на те, …
Таня влетіла в квартиру, на ходу стягуючи чобітки. – Мамо! – вигукнула вона. – Ти вдома? – Що сталося? – Ольга Петрівна визирнула з кімнати. Таня сіла на табуретку. — Уявляєш, така історія! Мені лист прийшов. З-за кордону, – сказала донька. — З-за кордону? – мати спохмурніла. – Ага! – усміхнулася Таня. – Від дядька Миколи. Ну того самого, про якого ти не любиш згадувати. — І що у листі? – Ольга Петрівна змінилася на обличчі, присіла на край стільця. – А ти сама подивися, – якось підозріло сказала донька і простягла листа матері. Ольга взяла лист, відкрила його, швидко прочитала і остовпіла від прочитаного
Таня влетіла в квартиру, на ходу стягуючи промоклі чоботи. – Мамо! – вигукнула вона, проходячи на кухню. – Ти вдома? …
Вікторія паркувала машину біля своєї улюбленої яблуні, коли дзенькнув її телефон. Жінка запереживала. – Невже з Іваном щось сталося? – подумала вона. Син жив далеко, дзвонив вкрай рідко. Постійні відрядження, робота. Вікторія намагалася не турбувати його, але просила хоча б вранці писати їй: «Привіт, мамо, у мене все добре!». Частіше доводилося спілкуватися з невісткою… Вікторія дістала телефон із сумочки, піднесла до очей. Слава Богу, повідомлення від чоловіка! – Віко, ти знаєш, я не люблю говорити, тому краще напишу… – прочитала вона початок. Вікторія дочитала повідомлення і так і застигла, дивлячись в одну точку
Доки Вікторія старанно паркувала машину біля своєї улюбленої яблуні біля під’їзду, дзенькнув її телефон. Іноді чоловік казав, що вона відьма, …
Люба одразу попередила чоловіка – зраду вона не пробачить! Але розуміючи, що дружина не жартує, Ігор все одно їй зрадив… Він закрутив роман із молоденькою секретаркою Катею. Коли Люба дізналася, їй аж смішно стало – це ж треба, як у анекдоті! І того ж вечора вона, як і обіцяла, подала на розлучення. Ігоря чекала валіза з його речами й побажання щастя з новим коханням. – Твій тато зустрів іншу, – сказала Люба доньці Лізі. – Ми з ним зрозуміли, що нам не по дорозі. Тому ми розлучаємося… Але невдовзі та сама секретарка Катя звернулася до Люби з несподіваною вимогою
Люба була з тих, хто не прощатиме зраду. І Ігор це чудово знав. Ще на початку стосунків вона його попередила: …
Настя з чоловіком вечеряли на кухні. – Ну…, і довго ти збиралася приховувати це? – несподівано сказав Славко. – Що? – не зрозуміла жінка. – Тільки не треба мені говорити, що ти не знаєш, про що йдеться! – невдоволено сказав В’ячеслав. – Я справді не знаю! – розвал руками Настя. – Ти хоч натякни! – Я надто добре вихований, щоб натякати на таке! – Славко встав з-за столу. – На яке – таке? – ніяк не могла зрозуміти дружина. – Сама знаєш! Мені розповіли про твій маленький «секретик», – раптом сказав чоловік. – Який ще секретик? – Настя здивовано дивилася на чоловік, не розуміючи, що відбувається
– Тільки не треба мені говорити, що ти не знаєш, про що йдеться! – невдоволено говорив за вечерею В’ячеслав. – …
Марина Андріївна була здивована. Вже кілька тижнів вона відчувала, що з її сином Віталієм щось відбувається. – Невже закохався? – подумала вона. Якось, коли Віталій занедужав, Марина Андріївна сказала, що йде в гості до подруги, а сама пішла в ресторан. Там мала працювати обраниця сина. Зайшовши всередину, жінка побачила ефектну дівчину і одразу зрозуміла – це і є та сама Тоня. – Здрастуйте, я до вас, – сказала Марина Андріївна. – Багато часу не займу. – Ви, я так розумію, тут співаєте і вас звуть Тоня? Дівчина кивнула і почала вдивлятися в обличчя гості. І тут вона руками сплеснула від несподіваної здогадки
Марина Андріївна була здивована. Вже кілька тижнів вона відчувала, що із сином щось відбувається. Нове у поведінці Віталія більше насторожувало, …
В Бориса не стало тітки, чоловік поїхав організувати прощання. Протягом тижня він дзвонив рідко, неохоче відповідав на дзвінки дружини та постійно посилався на зайнятість. Наталя інтуїтивно відчувала, що відбувається щось дивне. – Борисе, ти коли повернешся? – запитала вона зателефонувавши до чоловіка. – Я не повертатися додому. Я вирішив залишитися в квартирі тітки, – сказав Борис. – Як це? – не розуміла Наталя. – Тут твій дім, сім’я, а там нема нікого. – Тут Катерина і я вирішив, решту життя провести поряд з нею, – заявив Борис. – Катерина? Яка ще Катерина? – здивовано запитала Наталя, не розуміючи, що відбувається
– Шкода, що я не можу супроводжувати тебе у поїздці, – казала Наталя чоловікові. – Нічого, я сам упораюся за …
Катя з Андрієм одружилися. Батьки дівчини купили їм невелику квартирку. Меблів майже не було і молоді придбали новий диван. Вони сиділи вечорами на ньому перед телевізором і не помічали, як минув день. Так пройшло пів року. Андрій все більше ставав якимсь мовчазним. – Пробач, я дуже втомився, – казав Андрій увечері після роботи і йшов на кухню. Катя відчувала, що щось не так… Наприкінці літа вони відзначали першу річницю весілля. Прийшли батьки, друзі. З другом Андрія прийшла якась гарна дівчина. Катя зібрала тарілки й понесла на кухню. А коли повернулася в кімнату, то застигла від побаченого
Андрій і Катя зустрічалися вже два роки. Катя залишалася ночувати в Андрія, коли його мати їхала на дачу або до …