Олег повернувся додому в рідне місто після кількох років навчання. Його друзі теж по домівках збиралися, вже обговорювали, як житимуть …
Автор: narodnadumka
Тетяна провела чоловіка на роботу, помила посуд, і вирішила сходити в магазин. Тетяна вийшла з під’їзду, як раптом почула, що її гукнув незнайомий жіночий голос: – Тетяно, зачекайте! Таня обернулася і побачила, що її наздоганяє незнайома жінка. – Ми знайомі? – поцікавилася Тетяна. – Так, тобто ні… – зам’ялася жінка. – Мене звуть Валентина. І я хочу поговорити з вами. – Про що? – поцікавилась Тетяна. – Про кого… Я хочу поговорити про Іллю. – поправила її Валя. – Про Іллю? А чому це ми маємо говорити про мого чоловіка? – Тетяна здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається
– Ти сьогодні знову будеш пізно? — Таня налила чоловікові ароматну каву, поставила чашку на стіл і звично провела рукою …
– Олю, ти б щось інше на мамин ювілей одягла, – сказав Ігор дружині. – А що не так з моєю сукнею? – здивувалася жінка. – По-перше, вона чорна і зовсім не святкова, – зітхнув чоловік. – А по-друге – всі почуватимуться незручно… – Радосте ти моя, мені в ній зручно! – сказала Ольга. – І коштує, до речі, чимало… – Ось саме так! Знову Аліна з Наталею будуть заздрити, – сказав Ігор. Його сестра і дружина брата дуже заздрили Олі і частенько через це посиденьки закінчувалися сварками… – Ну, знаєш! – фиркнула Ольга. – У мене всі речі хороші… На свято вони приїхали у призначений час. Гості розсілися по місцях. І тут почалося
– Олю, ну ти б щось інше на мамин ювілей одягла, – сказав Ігор. Він похмуро дивився на дружину, одягнену …
Анжела варила зелений борщ, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила її донька Віра. – Привіт, доню, – сказала Анжела, піднявши слухавку. – Мамо, ти тільки не хвилюйся. Але я, випадково дещо дізналася…, – схвильовано сказала Віра. – Що таке? – запереживала Анжела. – Загалом… Я сьогодні була в кафе, – почала було донька. – І там… Там сиділа… наша невісточка Вікторія. З чоловіком. Вони цілувалися! – З яким ще чоловіком? – не зрозуміла мати. – А це найцікавіше! Я зараз тобі фото відправлю, – сказала Віра. За декілька секунд на телефон Анджели надійшло повідомлення, жінка відкрила його, глянула на фото і ахнула від побаченого
Анжела відчула недобре, коли чоловік утретє перепитав, які напої купити до недільного обіду. За двадцять п’ять років спільного життя він …
Людмила варила борщ, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила свекруха. – Так, Ганно Іванівно, я вас слухаю, – сказала Люда, піднявши слухавку. – Людмило, тут така справа… Євген Петрович занедужав у нас, – почала свекруха. – Ми запрошували вас до себе на Новий рік, то я дзвоню повідомити, що тепер святкування відміняється. – Що поробиш. Шкода, звичайно, що свекор занедужав перед самим святом, – сумно сказала Людмила. – Добре тоді. Бувай, – попрощалася Ганна Іванівна. Але свекруха не завершила виклик і одразу продовжила розмову зі своєю донькою Оксаною. Людмила прислухалася до розмови свекрухи та зовиці і ахнула від почутого
– Ти думаєш, вона йому повірить? – із сумнівом у голосі спитала у матері Оксана. – Звісно, повірить! Куди вона …
Зоя з Ольгою відпочивали на дачі. Із сусіднього подвірʼя почувся запах шашликів. – Ох, який аромат! – сказала Зоя. Раптом на подвір’ї з’явилася сусідка. – Дівчатка, а я по вас! – заявила вона. – Запрошую на шашлики! Ольга почала відмовлятися, але Зоя повела подругу до сусідів. Біля мангалу порався якийсь худорлявий мужик у старих шортах і в якійсь старій подертій футболці… Він тихо щось наспівував. Побачивши жінок, чоловік усміхнувся: – Здрастуйте, дуже радий! – Здрастуйте, – відповіла за обох Зоя. Ольга хотіла розвернутися і піти. – А ми всі тебе тільки й чекаємо! – раптом гукнула кудись у бік Марина. Ольга повернула голову й застигла від побаченого
Ольга дивилася на екран телевізора, де йшла її улюблена передача і уявляла, як зараз відчиняться двері, в кімнаті з’явиться її …
– Зроби чоловіку сюрприз! – сказала Марині подруга Ліза. – Прийди до нього на роботу з ігристим і чимось смачненьким! – Та в них новорічний корпоратив сьогодні, – сказала Марина. – Я буду зайва. – Нічого страшного! – не вгавала Ліза, й Марина таки погодилася на її пропозицію… Жінка виклала в паперовий пакет свіженьке домашнє імбирне печиво. Вона поклала в сумку ігристе, й поміряла вбрання. Вийшло непогано – срібляста сукні їй дуже пасувала. Його Марина доповнила білою шубкою… Вона викликала таксі і швидко доїхала до роботи чоловіка. Радісно посміхаючись, Марина зайшла всередину і пішла до кабінету коханого. Жінка відкрила двері, й застигла на порозі від побаченого
Марина мовчки дивилася на свого чоловіка, який поспішаючи вдягав сорочку. – Бачу, коханий, ти вже розпакував свій подарунок, – думала …
Ганна розплющила очі і почула, як хтось стукає у двері. – Відкривайте! – вигукували за дверима. Ганна, зітхнула, піднялася з ліжка, і поспішила до дверей. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Що тут відбувається? — розгублено запитала Ганна. – Ви що, справді, не пам’ятаєте мене чи вдаєте, що не впізнали? – вигукнув незнайомець. – Вибачте, але я вас не знаю, – відповіла Ганна. – Ну то можливо це освіжить вам памʼять, – сказав чоловік і дістав з пакета якусь квітку у горщику. – І що це? – Ганна здивовано дивилася то на квітку, то на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
– Відкрийте зараз же! Якщо не відчините двері, пошкодуєте! – хтось голосно стукав у двері. Ганна Іванівна розплющила очі і …
Марина провела матір до зупинки й пішла додому. Раптом під кущем почувся дивний шурхіт… Марина зупинилася. Прямо до її ніг вибігло цуценя з мʼячиком в зубах. Цуцик кинув іграшку до ніг Марини, і, хитаючи хвостиком, сів поруч. – Хочеш погратися? – посміхнулася Марина. Вона взяла м’ячик і кинула на галявину біля будинку. Цуценя побігло за ним і швидко повернулося. – Де ж твій господар? – запитала Марина. – Ти загубився? Цуценя далі хитало хвостиком. – Не можу ж я тебе тут одного покинути, – Марина присіла і погладила песика. – Ну, що ж, підеш до мене додому… Раптом позаду почувся чийсь голос. Марина ахнула від несподіванки
Марина була невезучою. Принаймні так вона вважала сама. З різних причин, Марина то губила черговий телефон, то вже якого за …
Валентина поверталася додому з роботи. – Валю, привіт! – зустріла її в підʼїзді сусідка Тетяна. – Здрастуйте, Тетяно, – стримано відповіла Валентина і вже збиралася йти далі. – Як справи? Як Наталя? Як зять? – зупинила її питаннями Тетяна. – Наталка добре, зять працює, – спокійно відповіла Валентина. – Працюєш, кажеш? Це добре, – єхидно посміхнулася Тетяна. – Тетяно, до чого такі питання? – прямо запитала Валентина. – Ти щось хочеш сказати? – Не знаю, чи треба говорити… Але я випадково дізналася «таємницю» твого зятя, – раптом сказала сусідка. – Таємницю? Яку ще таємницю? – Валентина здивовано дивилася на сусідку, не розуміючи, що відбувається
– Валю, привіт! – з радістю вигукнула сусідка, чим дуже здивувала Валентину. Вони давно жили в одному під’їзді, але подругами …