– Відкрийте зараз же! Якщо не відчините двері, пошкодуєте! – хтось голосно стукав у двері. Ганна Іванівна розплющила очі і …
Автор: narodnadumka
Марина провела матір до зупинки й пішла додому. Раптом під кущем почувся дивний шурхіт… Марина зупинилася. Прямо до її ніг вибігло цуценя з мʼячиком в зубах. Цуцик кинув іграшку до ніг Марини, і, хитаючи хвостиком, сів поруч. – Хочеш погратися? – посміхнулася Марина. Вона взяла м’ячик і кинула на галявину біля будинку. Цуценя побігло за ним і швидко повернулося. – Де ж твій господар? – запитала Марина. – Ти загубився? Цуценя далі хитало хвостиком. – Не можу ж я тебе тут одного покинути, – Марина присіла і погладила песика. – Ну, що ж, підеш до мене додому… Раптом позаду почувся чийсь голос. Марина ахнула від несподіванки
Марина була невезучою. Принаймні так вона вважала сама. З різних причин, Марина то губила черговий телефон, то вже якого за …
Валентина поверталася додому з роботи. – Валю, привіт! – зустріла її в підʼїзді сусідка Тетяна. – Здрастуйте, Тетяно, – стримано відповіла Валентина і вже збиралася йти далі. – Як справи? Як Наталя? Як зять? – зупинила її питаннями Тетяна. – Наталка добре, зять працює, – спокійно відповіла Валентина. – Працюєш, кажеш? Це добре, – єхидно посміхнулася Тетяна. – Тетяно, до чого такі питання? – прямо запитала Валентина. – Ти щось хочеш сказати? – Не знаю, чи треба говорити… Але я випадково дізналася «таємницю» твого зятя, – раптом сказала сусідка. – Таємницю? Яку ще таємницю? – Валентина здивовано дивилася на сусідку, не розуміючи, що відбувається
– Валю, привіт! – з радістю вигукнула сусідка, чим дуже здивувала Валентину. Вони давно жили в одному під’їзді, але подругами …
Семен повернувся додому з роботи, як раптом у двері подзвонили. На порозі стояла його мама. – Мамо? Ти чому прийшла? – здивувався він. – Невже не можна просто прийти? – відповіла Валерія Іванівна. – Звісно можна, – усміхнуся Семен і запросив матір на кухню. – Зробити чаю? – Не відмовлюся, – відповіла жінка. – А я бачу Жанночки і дітлахів ще немає? – зауважила Валерія Іванівна. – Скоро мають повернутися, – відповів Семен. – Чудово! Значить не завадять нам обговорити одну делікатну справу, – підозріло сказала Валерія Іванівна. – Яку ще справу? – здивувався син. Але Семен навіть уявити не міг, про яку таку “справу” зібралася говорити його мати
– Невже не можна просто прийти в гості? – обурився Семен. – Так я просто й прийшла, – Валерія Іванівна …
Лариса закохалася у Вадима. Вона вирішила познайомити маму й бабусю зі своїм кавалером. У суботу усміхнений Вадим прийшов у гості. І він… Дуже не сподобався обом жінкам! – Одумайся! – обурювалася бабуся. – Він тебе обмане, тільки так! Глянь на його зухвале обличчя! – Бабусю, ми любимо один одного! – говорила Лариса. – Та й що йому з мене брати? Лариса переїхала до коханого і стала чекати пропозиції. Їй дуже хотілося стати дружиною красеня Вадима! А поки що дівчина кинулася забезпечувати комфортний побут коханого. Вранці вона готувала йому, ще сплячому, сніданок і бігла на навчання. А вечорами… Вечорами Лариса почала займатися несподіваним заняттям
Двадцятирічна Лариса була зовсім не розбалувана увагою чоловіків. Дівчина була не дуже гарна. Чоловіки в основному хотіли з нею дружити. …
Олег повернувся додому, заглянув на кухню. – Мамо, я вдома, – сказав він до своєї матері. Олександра Володимирівна тільки невдоволено подивилася на сина і відразу відвела погляд убік. – Мамо, щось сталося? – захвилювався він, помітивши, що жінка явно чимось невдоволена. – Ти чому така похмура? – А якою мені бути, якщо мій син робить таке! – вигукнула жінка. – Що я зробив не так? – округлив очі син. – Не прикидайся! Я знаю, що ти сьогодні накоїв! – не заспокоювалася Олександра Володимирівна. – Мамо, та про що ж ти? – Олег здивовано дивився на матір, не розуміючи, що відбувається
Прогулюючись із коханою дівчиною по скверу, Олег мрійливо посміхався. Завтра вони з Валентиною планували подати заяву до ЗАГСу. Під ногами …
Світлана святкувала день народження. До неї прийшли подруги. Вони трохи посиділи і пішли. Світлана залишилася сама. Вона прибрала зі столу, а потім увімкнула телевізор. Незабаром мав початися її улюблений турецький серіал. А ввечері курʼєр мав привезти подарунок від доньки. – Цікаво, що мені там Надійка приготувала? – подумала Світлана. Коли пролунав дзвінок домофону, жінка не здивувалася. – Хто там? – просто запитала вона. – Кур’єр! – почувся чоловічий голос. Світлана відкрила двері і стала чекати. Ліфт їхав довго. – Треба було хоч кофту накинути, – подумала жінка. Нарешті двері ліфта відкрилися і Світлана не повірила своїм очам! Вона стояла кілька секунд, застигнувши від здивування
– Матусю, що тобі подарувати на день народження? Надія почула, як мама важко зітхнула, мабуть, не знаючи, що придумати. Їй …
– Тамаро, може мені помічницю найняти? – запитала якось Марія доньку. Вона була вже старенька і самій жити було важко. – Доглядальницю? – запитала Тамара. – Яку ще доглядальницю?! – ахнула Марія. – Чого біля мене сидіти?! Не доглядальницю, а помічницю. – Ну, помічницю, так помічницю, – знизала плечима Тамара… Помічниць вони вже поміняли кілька і все не вдавалося знайти людину до душі. Не може Марія з ними спільну мову знайти і все! Потрібно було вирішити це питання, і Марія вирішила зробити несподіване. Тамара, як дізналася, що зробила мати, то взялася за серце від почутого. – Мамо! О, Господи! Що люди скажуть? – тільки сказала вона
– Не поїду я до вас жити й крапка, – сказала мати й скорботно підібгала губи. – Не поїдеш, кажеш? …
Наталя готувала обід, коли до неї на кухню прийшла свекруха. – Олено Володимирівна, щось сталося? – запитала Наталка, помітивши, що свекруху щось хвилює. – Нам потрібно поговорити! – якось підозріло сказала свекруха. – Наталю, скажи, а навіщо ти взяла обручку мого покійного чоловіка? І його футболку? – Я не розумію про що ви, – Наталка спробувала зробити здивований вигляд. – Наталю, я бачила, як ти все це взяла, – продовжила свекруха. – То ж розповідай! – Добре! Тільки, спробуйте мене зрозуміти, – Наталя сіла навпроти свекрухи, зібралася з думками і все їй розповіла. Олена Володимирівна вислухала невістку і ахнула від почутого
– Наталю! А що ти тут робиш? – Олена Володимирівна зайшла до своєї спальні і побачила дівчину сина, яка відкрила …
Уляна гостювала у матері. Настав час повертатися додому. Мама передала зятю його улюбленого вишневого варення. І Уляна вирушила у місто. Вона їхала зі щасливою усмішкою на обличчі. Уявляла радість чоловіка, коли вода повернеться додому… Відчинивши тихенько двері своїм ключем, зайшла в коридор, поставила сумку на підлогу. — Господи, смачнішого борщу я ще не їв! Ти просто чарівниця! — пролунав голос Володимира з кухні. – А це ще що таке? – здивувалася Уляна. – Хто варить борщі моєму чоловіку, поки мене немає вдома? Уляна тихо підійшла до дверей кухні, відкрив їх і… ахнула від побаченої картини
Уляна складала речі у простору сумку. Мала намір поїхати до мами, яку виписали додому з палати, потрібна була допомога. — …