– На свої гроші купуй для доньки одяг! – з похмурим виглядом заявив Андрій Тетяні. – Я чужих забаганок оплачувати …
Автор: narodnadumka
– Людочко, пробач! – жалілася Ірина Василівна невістці. – Ми не хотіли! І взагалі, воно саме! Голосіння свекрухи, яка прийшла о пів на одинадцяту вечора, вразили б будь-яку невістку. – А що сталося? – нічого не розуміючи, спитала Люда. – Ми ж ненадовго відійшли, – плачучи, продовжила голосити Ірина Василівна. – На річку пішли, – вставив слово її чоловік Андрій Іванович. – Ну, годинок на п’ять, але ж не більше! – Ірина Василівна зупинила чоловіка. – А воно ж… – Людо, невісточко, пробач нас! Ми не хотіли! – закивав Андрій Іванович. – Саме воно якось сталося! – Мамо, тату, а що трапилося? – вийшов до батьків Петро. Він не розумів, що відбувається
– Людочко, пробач! Ми не хотіли! Ми випадково! І взагалі, воно саме! Голосіння свекрухи, яка прийшла о пів на одинадцяту …
Степан був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Чоловік глянув на екран і здивувався, дзвонила його теща. – Доброго дня, Антоніна Ігорівна! – привітався він піднявши слухавку. – Щось сталося? – Привіт Степане! – жалісливим голосом промовила Антоніна Ігорівна. – Сталося, Степане! Сталося! Біда у мене! – Біда? Яка біда? – не зрозумів Степан. – Приїжджай! Сам все побачиш, – майже плачучи сказала жінка і закінчила виклик. Зять відпросився з роботи і помчав до своєї тещі. Степан відкрив квартиру Антоніни Ігорівни своїм ключем, зайшов всередину і…ахнув від побаченого
Таня ніяк не могла зрозуміти, чому її мама так не любить Степана, чоловіка Тані. Ніби вона начиталася анекдотів про тещу …
Олег повернувся додому в рідне місто. Хлопець підійшов до дверей своєї квартири, натиснув кнопку дзвінка. Мама відкрила двері. – Олеже, синку, що ж ти не попередив, що сьогодні приїдеш?! – ахнула вона. Олег обійняв маму. Аж раптом відкрилися двері материної кімнати і звідти вийшов якийсь незнайомий чоловік… Олег здивовано дивився на незнайомця. Той широко посміхнувся і одразу простягнув руку. – Ну, привіт, Олеже! – сказав він. – Мене Віктор Сергійович звуть. Юлечко, накрий-но на стіл, син же ж приїхав! Його нагодувати треба. Та й посидіти, поговорити… Все це він говорив мамі радісно, але в очах Віктора Олег побачив якусь настороженість… А далі зʼясувалося несподіване
Олег повернувся додому в рідне місто після кількох років навчання. Його друзі теж по домівках збиралися, вже обговорювали, як житимуть …
Тетяна провела чоловіка на роботу, помила посуд, і вирішила сходити в магазин. Тетяна вийшла з під’їзду, як раптом почула, що її гукнув незнайомий жіночий голос: – Тетяно, зачекайте! Таня обернулася і побачила, що її наздоганяє незнайома жінка. – Ми знайомі? – поцікавилася Тетяна. – Так, тобто ні… – зам’ялася жінка. – Мене звуть Валентина. І я хочу поговорити з вами. – Про що? – поцікавилась Тетяна. – Про кого… Я хочу поговорити про Іллю. – поправила її Валя. – Про Іллю? А чому це ми маємо говорити про мого чоловіка? – Тетяна здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається
– Ти сьогодні знову будеш пізно? — Таня налила чоловікові ароматну каву, поставила чашку на стіл і звично провела рукою …
– Олю, ти б щось інше на мамин ювілей одягла, – сказав Ігор дружині. – А що не так з моєю сукнею? – здивувалася жінка. – По-перше, вона чорна і зовсім не святкова, – зітхнув чоловік. – А по-друге – всі почуватимуться незручно… – Радосте ти моя, мені в ній зручно! – сказала Ольга. – І коштує, до речі, чимало… – Ось саме так! Знову Аліна з Наталею будуть заздрити, – сказав Ігор. Його сестра і дружина брата дуже заздрили Олі і частенько через це посиденьки закінчувалися сварками… – Ну, знаєш! – фиркнула Ольга. – У мене всі речі хороші… На свято вони приїхали у призначений час. Гості розсілися по місцях. І тут почалося
– Олю, ну ти б щось інше на мамин ювілей одягла, – сказав Ігор. Він похмуро дивився на дружину, одягнену …
Анжела варила зелений борщ, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила її донька Віра. – Привіт, доню, – сказала Анжела, піднявши слухавку. – Мамо, ти тільки не хвилюйся. Але я, випадково дещо дізналася…, – схвильовано сказала Віра. – Що таке? – запереживала Анжела. – Загалом… Я сьогодні була в кафе, – почала було донька. – І там… Там сиділа… наша невісточка Вікторія. З чоловіком. Вони цілувалися! – З яким ще чоловіком? – не зрозуміла мати. – А це найцікавіше! Я зараз тобі фото відправлю, – сказала Віра. За декілька секунд на телефон Анджели надійшло повідомлення, жінка відкрила його, глянула на фото і ахнула від побаченого
Анжела відчула недобре, коли чоловік утретє перепитав, які напої купити до недільного обіду. За двадцять п’ять років спільного життя він …
Людмила варила борщ, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила свекруха. – Так, Ганно Іванівно, я вас слухаю, – сказала Люда, піднявши слухавку. – Людмило, тут така справа… Євген Петрович занедужав у нас, – почала свекруха. – Ми запрошували вас до себе на Новий рік, то я дзвоню повідомити, що тепер святкування відміняється. – Що поробиш. Шкода, звичайно, що свекор занедужав перед самим святом, – сумно сказала Людмила. – Добре тоді. Бувай, – попрощалася Ганна Іванівна. Але свекруха не завершила виклик і одразу продовжила розмову зі своєю донькою Оксаною. Людмила прислухалася до розмови свекрухи та зовиці і ахнула від почутого
– Ти думаєш, вона йому повірить? – із сумнівом у голосі спитала у матері Оксана. – Звісно, повірить! Куди вона …
Зоя з Ольгою відпочивали на дачі. Із сусіднього подвірʼя почувся запах шашликів. – Ох, який аромат! – сказала Зоя. Раптом на подвір’ї з’явилася сусідка. – Дівчатка, а я по вас! – заявила вона. – Запрошую на шашлики! Ольга почала відмовлятися, але Зоя повела подругу до сусідів. Біля мангалу порався якийсь худорлявий мужик у старих шортах і в якійсь старій подертій футболці… Він тихо щось наспівував. Побачивши жінок, чоловік усміхнувся: – Здрастуйте, дуже радий! – Здрастуйте, – відповіла за обох Зоя. Ольга хотіла розвернутися і піти. – А ми всі тебе тільки й чекаємо! – раптом гукнула кудись у бік Марина. Ольга повернула голову й застигла від побаченого
Ольга дивилася на екран телевізора, де йшла її улюблена передача і уявляла, як зараз відчиняться двері, в кімнаті з’явиться її …
– Зроби чоловіку сюрприз! – сказала Марині подруга Ліза. – Прийди до нього на роботу з ігристим і чимось смачненьким! – Та в них новорічний корпоратив сьогодні, – сказала Марина. – Я буду зайва. – Нічого страшного! – не вгавала Ліза, й Марина таки погодилася на її пропозицію… Жінка виклала в паперовий пакет свіженьке домашнє імбирне печиво. Вона поклала в сумку ігристе, й поміряла вбрання. Вийшло непогано – срібляста сукні їй дуже пасувала. Його Марина доповнила білою шубкою… Вона викликала таксі і швидко доїхала до роботи чоловіка. Радісно посміхаючись, Марина зайшла всередину і пішла до кабінету коханого. Жінка відкрила двері, й застигла на порозі від побаченого
Марина мовчки дивилася на свого чоловіка, який поспішаючи вдягав сорочку. – Бачу, коханий, ти вже розпакував свій подарунок, – думала …