Таня незграбно спустилася зі сходів старого автобуса. Від довгого сидіння ноги зaтeкли, одерев’яніли. Вуха тут же заклало від дзвінкої сільської …
Автор: narodnadumka
Люба рахувала дні до повернення чоловіка. А сьогодні її не залишало невиразне передчуття чогось, якоїсь новини… Час пролетів швидко. Вона почула, як відкрилися вхідні двері, і побігла назустріч чоловікові. – Привіт.. Ее, я тут.. Не сам.. – Віктор ніяково посміхався. Посмішка повільно зникла з обличчя Люби
Люба готувалася до зустрічі чоловіка ґрунтовно. Зробила генеральне прибирання в квартирі, навіть вимила вікна і випрала фіранки. Будинок виблискував ідеальної …
– Андрій. Та це ж мій Андрій! І не один… Анастасія Михайлівна стояла на ґанку. Вдалині виднілися фігури: одна її молодшого сина Андрія з сумками і друга жіноча з… дитиною. – Тату, мамо це Женя і Руслан, вони будуть жити з нами. Батьки не розуміли, що відбувається. В Андрія нікого ж не було.. – Мамо, краще присядьте. Я зараз все розповім
-Настю, Андрійко твій приїхав. На автовокзалі зараз хлопчаки мої бачили його. З жінкою приїхав і дитиною, дружину схоже привіз, зустрічай, …
Яна готувалася до цього побачення з особливою надією. Їй було приємно спілкуватися з Антоном. Вона пішла до перукаря, на манікюр. Я навіть встигла порадіти за знайому. І тут в день побачення раптом дзвінок на мій телефон. Майже пошепки Яна просила: – Подзвони мені і я піду звідси… Швидше. Ти тільки глянь на фото!.. Ось ЦЕ він мені таке приготував?..
Два дні поспіль я вислуховувала від хорошої знайомої, що після місяця зустрічей у всіляких кафе, нарешті, запросив її на вечерю …
У Наді сьогодні був найщасливіший день. Жінка видавала заміж свою єдину дочку Марію. Надя сиділа поруч з мамою Руслана. В один момент, вона побачила, як встав гість і попрямував до музикантів. – Хто цей чоловік? Запитала Надія у свахи. – Я не знаю. Відповіла сваха. Чоловік взяв в руки мікрофон і заспівав оксамитовим голосом. Тіло Наді овіяло дрібне тремтіння, а з очей полилися сльози.
У Наді сьогодні був найщасливіший день. Навіть багато років тому вона не була така щаслива на власному весіллі як сьогодні. …
На похоронах Олена стояла, не розуміючи, що сталося. Зате батько розумів точно і стояв, немов роздавлений горем. Олена була одна в своєму горі. -Сил більше немає… Не можу, поїду в Київ, поступлю там хоч куди небудь. Аби тільки не тут, не з ним. – скаржилася Олена подружці. – Я не можу, коли він так дивиться на мене, ніби я не його дочка… Ніби я винна, що мама захворіла…
Олена осиротіла в вісімнадцять. Саме осиротіла. Тому як, недарма люди кажуть – без батька ще нічого, а ось без матері …
Артем дивився на дружину і не розумів останніх її змін в характері. Катя дістала продовгувату коробочку з синього оксамиту і швидко віддала її чоловікові. – Ось тобі подарунок наостанок. – Навіщо годинник, Катю?! Ми домовлялися не купувати дорогі подарунки один одному! – Годинник? – Катя єхидно посміхнулася. – Відкрий
Він дивився на дружину і не розумів змін. Ну так, Катруся і раніше вередувала, часто була запальна, але таке стала …
В обід прийшов Андрій. На хвилину Насті здалося, що все, як і раніше. Що ніколи і не йшов він від неї і трьох дітей до тієї молоденької вчительки.. – Я це… Мені речі деякі потрібно забрати.. – Добре. Донькам що збирати? Стіл для школи забереш відразу? – Який стіл? – оторопів Андрій. – Як який? Для школи, де дочки уроки у вас будуть робити.. Андрій не розумів, що відбувається
Не спалося Насті. За вікнами, як ніби дізнавшись про невірність її ненаглядного, розбурхано віяв вітер. По городу літала солома, гриміли …
-Не очікувала тебе зустріти, Світлано! Ти яким вітром тут, подруго? – запитала Тамара. – Так я так по роботі. – І як сама, як життя склалося? – Добре. Заміжня, 2 дочки. Почекай, зараз фото покажу… Ось старша. А ось молодша. На весіллі у твоєї… – У кого моєї?.. Тамара здивовано подивилась на фотографію. З кольорового знімка, посміхаючись, дивилася юна дівчина в білій сукні, так схожа на саму Тамару..
Автобус, на якому Тамара з понеділка по п’ятницю поверталася з роботи, в цей вечір не вийшов в рейс, і їй …
Рита, важко дихаючи, несла стопку коробок на восьмий поверх. Вона присіла навпочіпки, щоб дістати з кишені ключ, і почула над головою: – О! А я думаю, хто це тут шарудить вечорами! А це наші сусіди! Будемо знайомі, я Катя.. Перед Ритою стояла миловидна брюнетка років тридцяти. -Привіт, а я Рита. Тоді ще Рита не знала до чого приведе це знайомство…
Рита, важко дихаючи, несла стопку коробок на восьмий поверх. Як на зло, сьогодні в їхньому новому будинку, відключили електрику. І …