Skip to content

Народна Думка

  • Історії
  • Лайфхаки
  • Рецепти
  • Цікаве
  • Політика конфіденційності

Автор: narodnadumka

Історії

Олексій та Валерія переїжджали до нової квартири, до них на прощання прийшли колишні сусіди з квартири навпроти, Любов та Віктор. – Переїжджаєте, значить. І правильно! – сказав Віктор. – А яка у вас там адреса буде? – запитала Люба. Валерія назвала. – Та не може бути! А номер квартири? – здивувалася Люба. – Сто перша… – відповіла Валерія. – Ось це так збіг, – простягла Люба. Валерія та Олексій переглянулися, нічого не розуміючи

30.09.202230.09.2022 narodnadumka

Коли Микитенки переїжджали до нової квартири, до них на прощання прийшли колишні сусіди з квартири навпроти, Любов та Віктор. Вони …

Історії

Світлана дуже переживала, її чоловік Ігор, раптово занедужав. -Рито, я вже незнаю, що робити, – жалілася вона подрузі. – Прогнози невтішні, недовго йому залишилося. – Можливо, нехай квартиру перепише на тебе, щоб потім возитися не довелося, – раптом сказала подруга. – З цим проблем не буде. Коли ми купили квартиру, Ігор її на маму записав, – пояснила Світлана. – Чому ти одразу це не сказала. Я тепер знаю, чому Ігор занедужав, – вигукнула Рита. Світлана здивовано дивилася на подругу, нічого не розуміючи

30.09.202230.09.2022 narodnadumka

– Ти хочеш оформити квартиру на маму? – Здивувалася Світлана і незадоволено подивилася на чоловіка. – Світлано, що тобі не …

Історії

Юля готувала шарлотку по маминому рецепту, коли в двері подзвонили. – Я відкрию, – гукнула донька з кімнати, і побігла до дверей. – Мамо, тут тебе питають. Ти знаєш хто це? Юля витерла руки об фартух і вийшла в коридор. На порозі стояв якийсь чоловік. – Вам кого? – здивувалася жінка. – Юля, це ж я! Не впізнала? – промовив чоловік. – Хто я? Чоловіче ви хто? – не розуміла Юля. – Я твій батько, – раптом сказав гість. Юля затигла, адже батька у неї давно немає

29.09.202229.09.2022 narodnadumka

Батько Юлі пішов із сім’ї, як тільки їй виповнилося 18. Ще вчора у неї був день народження, а сьогодні батько …

Історії

Юля підійшла до дзеркала й уважно почала себе розглядати. Вона дістала косметику й нанесла трохи рум’ян. Потім підфарбувала брови й вії. А як же?! Може ж її коханий Дмитрик сьогодні прийде! Юля постійно підходила до вікна і виглядала його… Майже шоста. Діти гралися у своїй кімнаті, не зважаючи на схвильовану матір. Юля дістала з шафи білу шаль, одяглась і вийшла на ґанок. Вона трохи постояла, а потім обійшла хату з іншого боку. Раптом біля огорожі вона побачила якусь постать! Юля визирнула з-за кута й ахнула

28.09.202228.09.2022 narodnadumka

-Мамо, а ти казала, не надійся! – казала Юля. – Ось! Навіть більше грошей переказав, аніж я розраховувала. Схаменувся, Дмитрик. …

Історії

Андрій Сергійович саме голився, коли до них привезли його улюбленку внучечку Юлечку. Вона трохи заслабла і в садок не пішла. Вони з Юлечкою неквапливо поснідали, обговорили всілякі дрібнички. – Все, Юлечко, діду пора на роботу! – сказав чоловік. Андрій Сергійович одягнув сорочку, випрасувані штани, краватку. Він поцілував онучку. – Поводься добре, бабусю слухайся! – сказав він Юлечці. – Я пішов. До вечора! Та щойно Андрій Сергійович вийшов з під’їзду, як почалися дивні речі

27.09.202227.09.2022 narodnadumka

Андрій Сергійович був серйозним чоловіком. Таким серйозним, що сам собі в дзеркалі не посміхався. Якщо у компанії розповідали смішний анекдот, …

Історії

– Тобі, Тоню, заміж треба! – казала сусідка, зустрівши Антоніну біля під’їзду. – Ти он ще, як добре виглядаєш. Чого ж одна? – Та облиш, Іванівно, – казала Антоніна. – Не буду я людей смішити. Заміжня. Скажеш теж. Минув мій час! – А ти не поспішай на собі хрест ставити. Всяке буває. Не всі мужики гульбанять, не всі обманщики. Є й порядні, – гнула своє сусідка. – Я сама якось розберуся, що робити! – зупинила Антоніна сусідку. – Не треба мене сватати! А потім сталося несподіване

27.09.202227.09.2022 narodnadumka

Антоніна залишилася одна кілька років тому. Чоловіка раптово не стало. Заслаб і все… Жили вони по-різному. За молодістю, звісно, ​​кохали …

Історії

Тетяна сиділа на ґанку та пила каву. – Добре, що сьогодні дощу немає, – думала вона. – Треба цибулю вирвати. Жінка підвелася і пішла на город. За годину вона принесла два кошики з цибулею на подвір’я. Раптом, з-за сусідського паркану донеслися якісь звуки. – Дивно, адже там ніхто не живе, – подумала Тетяна. Жінка підійшла до паркану, і побачила, якогось чоловіка на сусідському подвір’ї, вона придивилася і застигла на місці. – Цього не може бути, – тільки й подумала вона

27.09.202227.09.2022 narodnadumka

Тетяна Георгіївна з шумом зайшла в квартиру з повними сумками у руках і навмисне бадьоро вигукнула: – Віро! Все, вирішила …

Історії

Катя звільнилась раніше і вирішила зробити сюрприз своєму коханому. Вона під’їхала до роботи Андрійка і стала чекати коханого на вулиці. Вона уважно вдивлялася у тих, хто виходив з приміщення, але Андрія серед них чомусь не було… Пройшло вже трохи часу і Катя дістала свій телефон. Дівчина тільки-но зібралася відправити Андрієві повідомлення, як раптом побачила його! – Анд.., – Катя хотіла було покликати коханого, але раптом застигла від несподіванки. Андрій ішов за руку з якоюсь дівчиною! Катя не вірила своїм очам

26.09.202226.09.2022 narodnadumka

Катя із хвилюванням підходила до будівлі інституту. Вона хвилювалася. Адже зараз вона зайде всередину, підніметься в кабінет, а там… Там …

Історії

Віра приїхала до батьків у гості. Мама накрила стіл, посиділи, порозмовляли. Після застілля Віра з мамою мила посуд, коли на кухню зайшов брат. – Віро, можна тебе на хвилину. Треба поговорити, – сказав Дмитро. Віра пішла за ним у кімнату. – Віро, ти маєш право знати правду, але я не знаю говорити тобі чи ні, – раптом почав Дмитро. – Ти про що? – здивувалася жінка. – Ось, тримай, – сказав брат і простягнув якусь папку з бумагами. Віра відкрила її і застигла

26.09.202226.09.2022 narodnadumka

З дитинства багато хто зазначав, що Віра несхожа на своїх батьків – обидва рослі і з русявим волоссям. А Віра …

Історії

Марина сиділа в машині, сльози текли по її щокам. – Господи, що робити? – думала вона. Від роздумів її відволік телефонний дзвінок. Дзвонив Андрій. – Привіт. У мене з колесом біда, – тихо сказала Марина. – Зараз під’їду, – відповів чоловік. Андрій приїхав за півгодини, дістав запаску і почав міняти колесо. А Марина сиділа і думала: – Ні, приховати не вийде, адже це не тільки моя таємнитя. Жінка рішуче вийшла з машини і сказала: – Коханий, я повинна тобі дещо розповісти. Андрій насторожився, приготувавшись до найгіршого

26.09.202226.09.2022 narodnadumka

– От халепа, схоже з колесом проблеми, – подумала Марина. Жінка звернула в провулок, припаркувалася та вийшла. Ну точно, і …

Пагінація записів

Назад 1 … 172 173 174 … 190 Далі

Недавні записи

  • Іван вдягнувся у все чисте, причепурився, і ні слова не кажучи дружині Марії, кудись пішов. Вже через пів години він повернувся додому і одразу ж чомусь подався у ванну… – Марійко! – пролунало звідти через хвилину. – Іди-но сюди! – Що таке?! – гукнула дружина з кухні й пішла у ванну. Іван стояв перед дзеркалом, і чомусь дуже напружено вдивлявся у своє відображення. – Марійко, скажи чесно, я що, виглядаю дуже старим, так? – спитав він. – Ну, як тобі сказати… – пробурмотіла дружина. – Тобі ж сімдесят два! Нормально ти виглядаєш для своїх років. – А для незнайомих жінок? – раптом запитав Іван. Обличчя Марії миттю змінилося від почутого
  • Оксана зі Степаном відклали весілля. В дівчини дуже заслабла мати. Дочка старалася, як могла підтримувала матір, допомагала батькові. Але настав час, і матері Оксани не стало… Батько не знаходив собі місця… Пройшов якийсь час після поминок. Поступово все стало на свої місця. Одного разу, коли Оксана розбирала речі матері, вона натрапила на старий конверт, потемнілий від часу. Всередині був лист для дочки, написаний рукою матері. Оксана взяла його в руки, почала читати і просто не повірила своїм очам
  • – Хто така Іваненко Ніна Григорівна?! Чому батько написав на неї заповіт?! – вирував Микита, який щойно повернувся від нотаріуса. – Їй відійшла більша частина нашого майна! – У якому сенсі? – його сестра Ніка миттю відклала телефон вбік. Дівчина трохи заслабла, тож на оголошенні заповіту присутня не була. – Що саме їй заповів батько? – здивовано запитала вона. – Квартиру, машину, бізнес! – вигукнув той. – Нам з тобою залишився тільки рахунок у банку. Не маленький, звісно, але все інше не наше. – Мамо, може, ти хоч щось поясниш?! – звернулася Ніка до матері. Та відвернулася до вікна, явно щось знаючи. Микита з Нікою не розуміли, що відбувається
  • У Надія Іванівни не стало чоловіка. Серце… Спочатку жінка не могла повірити в те, що сталося. Вона все робила машинально, навіть плакати багато не могла… Їй було на той момент п’ятдесят років, старшій дочці Світлані – двадцять п’ять, молодшій Ірині – двадцять два. – Що вдієш, Надю, – заспокоювали колеги. – Дякувати твоєму чоловікові, що хоч встиг дати дівчаткам освіту. Іра ж на останньому курсі інституту, а Світлана вже працює. Надя кивала, зітхала, і як могла звикала, що вона тепер вдова. Аж тут її Світлана прийшла до матері з несподіваною пропозицією
  • Люда й Микола працювали. Сім’я в грошах не купалася, але на життя вистачало. Великих сварок у родині не було, а від маленьких ніхто ніколи не застрахується. Син ріс хорошим хлопчиком, вчився добре. Чотирнадцять років хорошого розміреного сімейного життя, переконали Люду, що все так і триватиме надалі. Помилка! Іншого слова й не підібрати! І помилки припустився Микола… Якось Люда знайшла в нього дивний аркуш паперу. – Миколо, якщо ти такий великий любитель сиру, що ж ти його не їси? – запитала дружина. – Який ще сир? – здивувався Микола. – Що ти таке говориш? Люда показала чоловіку знайдений аркуш. Микола застиг від побаченого
Copyright © 2025 Народна Думка.