– Ого, скільки ж тут роботи! – Іра оглядала квартиру, завалену мотлохом. – Нічого, мамо, я домовився. Завтра під’їдуть вантажники, …
Автор: narodnadumka
Тетяна Борисівна працювала багато, хоч і була вже на пенсії. А як же ж?! Треба ж порадувати і внука і внучку грошима! – Ось коли вийду остаточно на пенсію, – мріяла жінка. – Тоді буду частіше до вас в гості приїжджати. А то по телефону – не те… – Мамо, не спіши ти зі своїми заробітками! – все частіше казав їй син Олег. – Тобі пора і на відпочинок виходити. Побережи себе… А якось Олег був на роботі, коли пролунав дзвінок телефону. Номер був невідомий. Чоловік взяв слухавку. Це були сусіди матері. Він послухав, що йому говорять і побілів від почутого
Тетяна Борисівна виховувала сина одна. Її чоловіка не стало рано, коли хлопчик був ще у шостому класі… Ледве пережила Тетяна …
Інна з чоловіком вечеряли на кухні, коли пролунав дзвінок у двері. – Кого це принесло? – переглянулось подружжя. Інна відкрила двері і в квартиру залетіла її мама. Ольга Петрівна була невдоволена, очі метали блискавки. – Мамо, що сталося? – захвилювалася донька. – Ну що, догралися? – вигукнула мама. – Мамо, ти чого? – захвилювалася Інна. – Зупинись, пальто зніми, присядь. – Та відчепись ти зі своїм пальто! – сказала Ольга Петрівна. – Ти знаєш, що сталося?! – Що? – ще більше захвилювалася донька. Ольга Петрівна присіла на стілець, зібралася з думками і все розповіла доньці. Інна вислухала маму і застигла від почутого
– Мамо, у мене така новина! – схвильовано повідомила Інна. – Бабуся пропонує нам жити разом із нею! – З …
– Тату, я вдома! – гукнула Оксана, знімаючи в коридорі модні замшеві чобітки. – Нас усіх на тиждень додому з навчання відпустили! Тату, ти де?! Назустріч дочці вже поспішав Геннадій. Він був у фартуху, і з білими від борошна руками. Батько усміхався. Його очі сяяли. Давно не бачила Оксана батька таким щасливим… – Тату? – здивувалася вона. – А що відбувається, га? Ти щось печеш? – Я… – замʼявся той. – Дочко, ми… Вирішили, ось… – Та-ак! – Оксана пройшла повз розгубленого батька. Вона зайшла на кухню і ледь не сіла від побаченого
– Оксана поїде зі мною! – Ні, не поїде! – Вона моя дочка! Не твоя! Чи ти забув? – Та …
Олена з чоловіком їхали до свекрухи. Дорога була важка, великі затори та ще й хуртовина. – Я вже не рада, що поїхала. Стільки часу в дорозі! – поскаржилася Олена. – Нічого не вдієш, глянь яка погода! Але нічого, ще трохи і будемо у мами! – відповів Олег. – Я зараз мамі подзвоню, повідомлю, що ми вже скоро будемо. – Дзвони, – погодилася дружини. Олег швидко набрав мамин номер, і поставив телефон на гучний зв’язок, щоб руки були вільні. Надія Іванівна взяла слухавку. Олена почула розмову чоловіка з свекрухою і ахнула від почутого
– Чому ти не відключив будильник? Сьогодні вихідний! – невдоволено пробурмотіла Олена, накриваючи голову подушкою. – Спи, мені треба встати …
Віктор помітив, що його дружина повернулася додому якась засмучена, і одразу пішла у спальню. – Тамаро, у тебе щось сталося? – запитав він, обережно відкривши двері у кімнату. – Знаєш, Вітю, – сказала вона, дивлячись у стелю. – Я тут подумала. Може, нам розлучитися? Так буде краще… – Що? – вигукнула Віктор. – Ти що таке надумала? Яке ще розлучення? І чому ти хочеш розлучення, що тебе не влаштовує? – Вітю, мене не влаштовують відсотки, – важко зітхнула Тамара. – Відсотки? Які ще відсотки? – Віктор здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Тамара сиділа у кріслі, машинально погладжуючи праву щоку. – Ну, що там стоматолог сказав? – Запитав Віктор, не відволікаючись від …
В Олі дуже заслабла бабуся Ніна. Сама вона на догляд часу не мала, тож вирішила когось пошукати… На приватне оголошення невдовзі відгукнулася якась жінка років шістдесяти. Олі під час зустрічі вона сподобалася. Людмила показала свої документи. В рекомендаціях від колишніх клієнтів йшлося, що вона чесна, старанна й охайна… З появою Людмили Оля нарешті видихнула! Вона зрозуміла, що тепер все йде по-людськи! Тепер Оля встигала і працювати, і дітям, і чоловікові час приділяти. Оля завжди була на зв’язку із Людмилою. Через день вона заїжджала до діда й баби, щоб їх провідати. Спочатку змін не було, а потім сталося несподіване
Діду й бабі ставало все гірше і гірше… Востаннє, коли Оля до них заїжджала, бабуся раптом заявила, що в сусідній …
Оля повернулася додому з прогулянки і застала дивну картину. Її чоловік збирав речі у валізи. – Ти куди? У відрядження? – спитала вона. – Ні, – спокійно відповів Славко. – А куди? – здивувалася Оля. – Я йду. І… подаю на розлучення, – на одному подиху сказав чоловік. Оля так і застигла з курткою в руці. Мовчазне питання повисло в повітрі. – Щось не так? – спитав Славко. – Чому? – тільки й спитала вона. – А ти у свого Степана запитай! – невдоволено додав Славко. – Степана? Якого Степана? – Ольга здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
– Коли ти скажеш чоловікові, Олю? Га? Набридло озиратися, крадькома зустрічатися, – Степан глянув на жінку, що сиділа поруч із …
Марина була на роботі в кафе. За столиком сидів постійний клієнт – красень, який дуже їй подобався. Раптом він покликав її. – Розрахуйте мене швидше! – сказав клієнт. Незнайомець заплатив і поспіхом вибіг з кафе. Несподівано Марина помітила, що він забув на столику телефон! Вона схопила його і кинулася за клієнтом. Чоловік уже сідав в машину, коли Марина підійшла і постукала у вікно. – Що треба? – роздратовано спитав брюнет. –…Е-е-е, – розгубилася Марина. – Ви забули… Клієнт схопив свій телефон і тут же поїхав… – От же ж! – розізлилася Марина. – Навіть дякую не сказав. Марина повернулася в кафе і тут сталося несподіване
– І чому мене до нього тягне? – Дивувалася собі Марина. – Клієнт як клієнт. Подумаєш, красень… Дівчина третій рік …
Надія Олександрівна помітила, що її син з самого ранку кудись збирається. Вадим дістав з шафи новий костюм, довго підбирав до нього сорочку та краватку, начистив черевики. – Сину, ти куди це так збираєшся? – запитала вона у Вадима. – Мамо, я тобі потім все поясню, а точніше ти сама все побачиш, – якось підозріло додав син. – Невже дівчину приведеш, знайомитися? – усміхнулася мати. – Краще! – додав Вадим і вискочив з квартири. А Надія Олександрівна зайнялася своїми звичними справами. Через дві годину у квартиру постукали. Надія Олександрівна вийшла в коридор, відкрила двері і застигла від побаченого
Надія Олександрівна розташувалася у кріслі перед телевізором із в’язанням. Вихідний день – можна відпочити. У квартирі порядок, обід та вечеря …