На вихідних шеф вирішив порадувати команду – влаштував дводенний корпоратив на турбазі. Мангал, шашличок, свіже повітря… ніщо так не зближує колектив як спільний відпочинок.
А за містом – особливо. Можна, нарешті, зняти краватки, базікати про все на світі. Повне розслаблення.
Ще й із погодою пощастило. Найсміливіші навіть зважилися покупатися в басейні.
Ну і самі знаєте: шашлик на повітрі – це зовсім не той шашлик, що вам подадуть у ресторані. Дим, аромат, правильний маринад… ммм…
Готував м’ясо сам шеф разом із улюбленцем дівчат Денисом Мельником.
До кола обраних Денис увійшов три місяці тому, коли з менеджера з продажу став начальником відділу з продажу. І нове становище йому дуже подобалося.
Шеф був хороший чоловік. Співробітників не ображав, господарем всього і вся себе не виставляв, з обраними був на «ти». Хай йому було добре за сорок, юнацький блиск в очах нікуди не дівся.
На корпоратив приїхали десятеро людей. П’ять чоловіків та п’ять жінок. Чи випадково так сталося – залишилося на совісті секретарки. Дві жінки заміжні, а з кавалерів одружені шеф і Денис Мельник.
Найстаршою була Світлана Леонідівна, права рука шефа. Про їхній давній зв’язок знали всі, включаючи чоловіка Світлани та дружину шефа. Знали ще й те, що багато років тому Світлана починала з ним справу, з якої виросла фірма. Разом вони пройшли багато що.
Другою жінкою зі штампом у паспорті була молода Таня. Активна і дуже ділова, вона своїм чоловіком крутила як хотіла. Усі розуміли: їй не потрібний нічий дозвіл, щоб переночувати на турбазі в компанії колег.
Інші три співробітниці були молоді, гарні собою і вільні. І всі три хотіли звернути увагу Дениса.
Ні, він не був красивіший за інших. Просто випромінював спокійну силу та впевненість, що завжди приваблює жінок. А ще він не звертав уваги на дівчат і не загравав ні з ким.
Це зачіпало дівчат. І навіть Таню.
Всі вони були дуже симпатичні, з формами, на яких затримувалися погляди чоловіків. А тут на тобі! Денис на них нуль уваги. Розводить мангал, смажить собі м’ясо, говорить із шефом, а коли красуні по черзі підходять дізнатися, чи скоро буде готовий шашличок, односкладно відповідає:
– Скоро.
І дивиться у мангал. Жодних проводжаючих поглядів.
Адже ніч вже не за горами…
Ні, Денис не був святим.
Коли його серце було вільне, він не втрачав можливості. Бувало, зустрівшись з однією, вужем крутився, щоб встигнути побачитися з іншою.
Але коли в його серці входила одна, на інших не дивився. Був із тією, що поряд, чесний.
А коли так закохався всерйоз і зв’язав своє життя з Мариною – так звали його дружину, решта дівчат просто перестала існувати.
… Отже, корпоратив був у розпалі.
Натанцювавшись, відпочиваючі розділилися по парах.
Ще до цього моменту Діана, принади якої прикрасили б обкладинку будь-якого чоловічого журналу, сказала іншим:
– Дівчата, віддайте його мені.
Це про Дениса, звісно.
Сперечатись із Діаною було собі дорожче. Але одна все ж таки засумнівалася:
– Думаю, нічого в тебе не вийде.
– Подивимося, – самовпевнено відповіла та. – Щось я не зустрічала чоловіків, які відмовилися б провести зі мною ніч.
Далі вона крутилася навколо Дениса як бджола. То мимо пройде, то слівцем перемовиться, то поглядом зустрінеться, то доторкнеться ненароком. Було видно, що йому приємна увага ефектної жінки, але все, що хлопець видавав у відповідь: ввічливість.
Нарешті всі розійшлися по спальнях.
Діана зайняла сусідню з Денисом кімнату. Почекала, коли все в будинку вщухне. І, постукавши, тихенько увійшла. Прилягла поруч, торкнулася його обличчя.
Чоловік здригнувся.
– Не хвилюйся, це я, Діана, – млосно сказала молода жінка. – Мені сумно одній.
Руки її стали сміливішими. Денис різко відсторонився і голосно промовив:
– Іди.
– Чому? – Ще не встигла образитися гостя.
– Тому що не можу.
– Але чому? – вже образливо спитала вона.
– Я кохаю іншу…
“Ну і кохай собі на здоров’я”, – хотіла сказати Діана, але швидко вилетіла з кімнати…
Знаєте, що означає відмовити жінці поблизу? Це здобути недруга, причому непримиренного. Вранці Денис поводився так, ніби нічого не сталося, він і не помітив, що Діана потай засунула в його речі свою спідню білизну.
… Розбираючи речі чоловіка, Марина, звісно, її знайшла. Кинула в обличчя Дениса. Той намагався виправдатися, але хто його слухав?
Зрада!
Марина, в образі, гримнула дверима, пішла. До мами.
На роботі Денис ходив похмуріше хмари.
Нікому нічого не казав. Але дівчатка незабаром усі дізналися, і до шефа новини дійшли. Той заспокоював, казав, що все налагодиться, дружина повернеться.
Разів зо два Денис зустрів чудову Діану. Першого разу вона єхидно посміхнулася, вдруге відвела погляд.
З нею Денис теж не став обговорювати те, що сталося. Сенс?
На десятий день самотності йому не хотілося повертатися в порожню квартиру. Денис пішов додому пішки, довго блукав містом.
… Вже у під’їзді почув запах вечері. Відчинив двері – Марина вдома!
Вона відразу вийшла у коридор, очі сяяли. Заговорила швидко-швидко:
– Діана зателефонувала. Сказала, що таким чоловікам, як ти, треба пам’ятники за життя ставити. Ти не ображайся на неї, гаразд?
– Ага, – відповів Денис і сів на стілець. – Гаразд…
– І мені вибач…
– Тебе за що? – Він обійняв дружину, і поцілував її.