Весілля Аліни й Сергія було пишним. В нареченої була мереживна сукня з відкритим верхом, і вона сама собі здавалася якоюсь легкою, як хмаринка, і дуже красивою.
Гостей було більше ста, багатьох Аліна взагалі бачила вперше.
Вона все розпитувала у своїх батьків, хто є хто.
Коли Сергію батьки подарували пухкенький конверт, Аліна ледь не підстрибнула від радості.
Сергій із самого початку казав, що його батьки подарують дуже хороший подарунок.
Зате коли прийшла черга подарунка від батьків Аліни, дівчина почервоніла від сорому…
– Любі мої Аліночко і Сергію! – змахнувши сльозу, почала мама нареченої. – Ми з батьком вітаємо вас з днем весілля і даруємо вам оцей скромний подаруночок…
При цих словах Тетяна Михайлівна витягла з-під столу якусь велику коробку, перев’язану стрічкою, і вручила її молодим.
– Цей подарунок стане вам у нагоді в сімейному житті! – сказав Ігор Володимирович і підморгнув дочці.
Аліна глянула на коробку й застигла від несподіванки.
Дівчина стояла, дивилася на коробку, й не знала куди очі подіти від сорому. Наречена награно посміхнулася.
Батьки цілий місяць говорили про те, що у них буде шикарний подарунок на весілля, а в результаті подарували якусь коробку?!
Дівчина зиркнула на молодого – схоже, той теж був не дуже радий перспективі отримати від майбутніх родичів блендер, чи хлібопічку.
– Гірко! – витерши сльози, вигукнула Тетяна Михайлівна. – Гірко!
Наречена заплющила очі і витягла губи качечкою, не забувши прикритися фатою, але замість гарячого поцілунку почула шепіт Сергія:
– Ти казала, твої щось дороге подарують.
Аліна скривилася:
– Невдалий момент, щоб обговорювати подарунки.
Сергій замовк, і свято продовжилося далі. Але Аліна відчувала внутрішню напругу, яка ніби йшла від нареченого.
Коли свято добігло кінця і всі гості розійшлися, Аліна з передчуттям пішла в готельний номер.
До весілля вони з Сергієм жили кожен у своїх батьків, і тому сьогоднішня ніч мала стати першою, яку вони проведуть разом наодинці. Але все пішло зовсім не так, як очікувала дівчина…
– Ну що скажеш? – зло почав Сергій, тільки-но за молодими закрилися двері.
– В якому сенсі? – грайливо відгукнулася Аліна, ніби не почувши інтонації новоспеченого чоловіка.
– У звичайнісінькому! – сказав Сергій. – І не кажи, що ти не бачила, що подарували твої! Мої ось, конверт із кругленькою сумою…
Він узяв зі столу купку святкових конвертів і жваво дістав звідти найпухкіший. Після цього Сергій швидко дістав і перерахував з нього гроші.
– Сто тисяч! Твої, ти обіцяла, не менше у конверті подарують. І де він цей конверт?
– Говорили, так, щось дороге обіцяли, – сумно відповіла Аліна. – Ну, я до них у кишеню не заглядаю. Подарували те, що вважали за потрібне…
Вона спробувала обійняти чоловіка, але той відсторонився, і відійшов до столу з подарунками, на якому стояло кілька коробок, запакованих в папір.
Сергій недбало відірвав шматок пакувального паперу з однієї коробки.
«Хлібопічка універсальна» – був напис на коробці.
– Хлібопічка, – глузливо сказав Сергій. – Чудовий подарунок, що сказати. Я позику величезну навіщо взяв? Гостей незнайомих годувати? І накопичення всі витратив, які на машину відкладав. Взагалі-то, я думав, що весілля хоч трохи окупиться.
– Постривай ти переживати, – спробувала заспокоїти чоловіка Аліна. – Давай спочатку всі конверти відкриємо.
Сергій зітхнув, але кивнув. Вони швидко відкрили всі конверти й розклали купюри на ліжко.
– Ну ось двісті тисяч, з них сто від моїх батьків. Навіть кредит закрити не вистачить, – сказав Сергій.
– Ще хлібопічка, мультиварка і чайний сервіз від моєї тітки, – несміливо додала Аліна.
За весь час, поки молоді зустрічалися, вона вже встигла відчути запальний характер Сергія.
Ось і зараз вона всім своїм єством відчувала – назріває велика сварка.
Так і сталося… Через мить Сергій уже репетував…
Аліна присіла на край ліжка і постаралася втихомирити чоловіка:
– Сергію, давай проведемо цю ніч так, як ми мріяли, а вже потім думатимемо, що робити з подарунками.
– І що мені робити з цими злиденними подарунками, ти подумала? Їли ж твої родичі, як і годиться, а подарунки подарувати пожалкували. Якби я знав, що таке буде, то ніякого б весілля не робив!
У Аліни зрадницьки затремтіли губи:
– Ти зараз серйозно?
– Серйозніше не буває, – відвернувся Сергій. – Скільки ця хлібопічка коштує, тисяч п’ять? Добре твої батьки влаштувалися!
– Досить вже! – сказала Аліна, поправляючи сукню. – Хіба я винна, що вони вирішили подарувати такий подарунок? Невже ти справді одружився зі мною лише через подарунок батьків?
– До того ж, – відповів молодий чоловік. – Звісно, винна. Хіба ти не казала, що одним подарунком від твоїх батьків окупиться все весілля? Тепер я бачу тільки один вихід – розлучатися.
– Хочеш розлучення? Чудово!
Сварка почалася з новою силою. Все закінчилося тим, що Сергій гримнув дверима і пішов десь у ніч, не забувши при цьому прихопити всі гроші, які були подаровані на весілля.
Аліна проплакала до ранку, надзвонюючи чоловікові, але все було марно.
Заснути вона змогла тільки під ранок, не залишаючи надії на те, що Сергій повернеться.
На годиннику була десята, коли Аліна прокинулася.
Сергія, як і раніше, не було, а його телефон не відповідав.
Зазвичай у сварках дівчина завжди сама першою йшла на примирення, а Сергій приймав її вибачення.
Але не цього разу. Наразі Аліна відчувала, що він перейшов межі. У такий важливий день і так повести себе!
Робити не було чого, і Аліна подзвонила батькам. Батько приїхав через пів години і допоміг дівчині завантажити речі в машину.
– Я щось не зрозумію, ви що, розлучатися будете? – здивувався Ігор Володимирович. – Адже вчора все було добре! Що трапилося?!
– Поїхали скоріше додому, – пробурмотіла Аліна.
Вдома їх зустрічала стурбована Тетяна Михайлівна. Але Аліна не хотіла ні з ким нічого обговорювати. Вона почувала себе винною і перед Сергієм, і перед усіма гостями, які ще добу тому щиро бажали їм довгого сімейного життя.
Дівчина закрилася у своїй кімнаті і спробувала заспокоїтись.
Але дзвінок від новоспеченої свекрухи завадив їй це зробити.
– Аліно, що ти зробила із Сергієм?! Він прийшов додому під ранок веселий, і ліг спати!
– Я зробила?! – ахнула Аліна. – Він залишив мене одну в готелі, а сам прихопив усі подаровані гроші й пішов у невідомому напрямку!
Свекруха замовкла.
– Ну, грошей при ньому не було… Його привезли якісь незнайомі хлопці, сказали, що познайомились у клубі. Ти вже, давай, дуже не бурчи на нього. Мабуть, і ти теж винна, коли довела мого синочка…
Далі слухати Аліна не стала і кинула слухавку. Їй хотілося плакати.
Виходить, усю попередню ніч, яка мала стати їхньою першою шлюбною ніччю, Сергій провів у нічних клубах, прогулюючи подаровані гроші з незнайомими дівчатами?!
І ця людина виказує їй претензії за скромний подарунок батьків?!
– Аліночко, я посмажила твої улюблені млинці… – у кімнату зазирнула Тетяна Михалівна і одразу кинулася заспокоювати доньку. – Та що, зрештою, трапилося?! Зараз же розповідай яка кішка між вами пробігла!
Аліні довелося все розповісти батькам. Їхня реакція настільки здивувала Аліну, що на секунду вона навіть перестала плакати.
Батьки чогось розсміялися, почувши про причину сварки молодих.
– Ви що, навіть не відкрили наш подарунок? – здивувався Ігор Володимирович.
Аліна похитала головою.
– Там же ж хлібопічка. Чи… Чи ні?
Замість відповіді батько приніс із кімнати наполовину відкриту коробку з подарунком, який вони вручили на весіллі.
– Ось дивись, Аліно, – Ігор Володимирович акуратно дістав хлібопічку і відкрив кришку.
Всередині лежала зв’язка ключів.
– Що це?
– Це наш із татом подарунок на ваше весілля. Ключі від квартири, – посміхнулася Тетяна Михайлівна. – План був такий, що ви відкриєте коробку, а там сюрприз. Тож можеш миритися зі своїм Сергієм…
Тремтячими руками Аліна взяла в руки зв’язку ключів.
Оце так! Виходить, її батьки справді подарували шикарний подарунок, який ні в яке порівняння не йде з подарунком від батьків Сергія!
– А оформляти їхати сьогодні планували. І у нотаріуса запис для нас уже є. Ми взагалі навпіл вам хотіли зробити, щоб Сергій себе не відчував примаком, – виправдовувалася Тетяна Михайлівна. – Дзвонитимеш чоловікові?
– Ну вже ні, – сказала Аліна. – Тепер я точно з ним миритися не збираюся! Після того, що він зробив…
…Сергій зателефонував тільки через три дні. Мабуть, стільки часу йому знадобилося, щоб як слід охолонути та переосмислити ситуацію.
Причому спроб помиритися він не робив, а тільки продовжував дорікати Аліну в зіпсованих стосунках і вимагав виплатити, як мінімум половину кредиту.
Але Аліна була впевнена, що їхнім стосункам кінець, і вона більше не повернеться до чоловіка.
Тому вона з легким серцем подала на розлучення. Тим більше, що тепер у неї була своя окрема квартира. А своє щастя дівчина ще зустріне…