— Не хочу я в цей санаторій, Марія, не хочу, не лежить у мене душа, — скаржилася подрузі Жанна.
— Тобі чоловік подарунок на день народження зробив, а ти відмовляєшся. Ти чого? Ти коли востаннє у відпустці була, а їздила кудись коли?
Жанна задумалася, і в слухавці повисла пауза.
— І я про те!
— А як у нього інша? І це він мене від себе подалі відсилає. А сам. Може у нього друга молодість почалася?
— Ось вигадала! У тебе такий чудовий чоловік! Все у сім’ю. Працює чоловік багато, а вона.
Олександр і, правда, останніми роками працював багато. Досвідченого у своїй сфері спеціаліста просили консультувати і у неробочий час, і у вихідні. А гроші зайвими не бувають. Олександр на своєму робочому місці був поважний, отримував добре, але й про майбутнє думав.
Жанна теж працювала, була терапевтом, хоча чоловік вже не раз пропонував звільнитися.
— Сашко, ну як вони без мене. Я їх вже по чверть століття веду, хто, крім мене, підкаже?
Так і жили, незамінні кожен на своїй роботі. Дочка з сином виросли, сім’ї свої створили, роз’їхалися.
— Сашко, може, поїдеш зі мною? — пізно ввечері, коли вже лягли спати, спитала дружина.
— Проекте не закінчений, не можу відлучитися ні на годину, розумієш?
— А що мені одній там 10 днів робити?
— Як що? Там така програма насичена: різні процедури, омолоджувальні, масаж щодня, майстер-класи різні, ти там сумувати не будеш.
— Почекай, ти мене в бабусі записав, чи що, якщо мені вже треба омолоджуватися? – обурилася Жанна.
— Втому твою зняти пропоную, та нев’янучу красу підтримати. Спи завтра рано вставати.
Чоловік відвернувся і заснув, а вона все лежала і згадувала своїх підопічних. Чи всім видала рецепти, направлення, чи все закінчила.
Вранці Жанна ледь розплющила очі. Чоловік вже крутився на кухні, під свою улюблену музику, накриваючи на стіл.
— До речі, сімку я твою поміняв. Тепер у тебе інший номер телефону і знають його тільки близькі, не смій на роботу дзвонити, перевірятиму вихідні дзвінки! – попередив чоловік.
Автобус зупинився біля входу, викладеного плиткою. Невелика, скромна вивіска показувала на вхід. Але всередині великий просторий хол санаторію виглядав дорого. Величезна триярусна люстра, що звисала зі стелі в центрі холу, яскраво освітлювала все навколо. Оксамитові, важкі штори Жанні дуже сподобалися, такі й у номерах.
Кинувши сумку поряд, жінка сіла на край ліжка і озирнулася. -Чистенько, світленько, – подумала Жанна. – І нудно.
Але останнє її твердження не виправдалося. Весь день відпочиваючих був розписаний по годинах та хвилинах. Так багато часу собі та своєму тілу Жанна ніколи не приділяла: різноманітні спа-процедури змінювалися одна за одною, тут же на вибір проходили майстер-класи, можна було піти на макраме чи уроки макіяжу, спортзал, прогулянки чи зарядка на свіжому повітрі, басейн. П’ять днів пролетіли непомітно. Жанна сама не зрозуміла, як змогла абстрагуватися від усього та по-справжньому відпочити.
— Я заїду в суботу ввечері, навідаю тебе, — сказав чоловік.
— Приїдь, тут так добре! – Зраділа вона.
Сашко навіть не впізнав дружину. Свіжа, легка, вона відчинила йому двері і кинулась обіймати.
— Залишайся, у нас сьогодні жива музика, концерт обіцяли, потанцюємо, — умовляла вона, безтурботно дивлячись у його сірі очі.
— Як у казці мене опівночі виставлять, — засміявся Сашко.
— Я вже спитала, тобі можна буде залишитися, трошки доплатимо за вихідні і все, — грайливо підморгнула вона чоловікові.
Які це були вихідні! Вони обидва, і Олександр і Жанна давно так не розслаблялися, не думали про справи, турботи. Немов потрапили до казки і були надані самі собі. Вони обіймалися і цілувалися в коридорах при кожній зручній нагоді, ніби щойно почали зустрічатися і переживають цукерково-букетний період.
Після концерту пара замовила у номер пляшку ігристого, полуницю та шоколад – набір “Молодят” з прейскуранту.
Зміни помітили всі: і товариші по роботі, і пацієнти. Відпочинок Жанні явно пішов на користь. І після нього залишилися найприємніші спогади та ще дещо.
Жанна опустила очі у підлогу та простягла чоловікові позитивний тест на вагітність.
— Мені п’ятдесят два, Сашко. В нас онуки.
— І що? Може, у нас з тобою друга молодість! Якщо сталося так — значить доля, не гнівай Бога.
—Правда? Ти так вважаєш? А я вже стільки всього передумала. Вважала, що ти будеш проти, переживала розповісти.
— Я батьком у третє стану, а вона переживала, — Олександр притиснув дружину до себе і ніжно погладив волосся. Стільки років ми з тобою разом, мене вже нічим не здивувати, та я і ти одне ціле. Налаштовуйся тільки на хороше і ні про що не турбуйся. Прекрасний санаторія, я тобі скажу, а ти переживала, що буде нудно, – сміючись, додав чоловік.