– Жанно, – Олена плакала в трубку, – не можу більше!
– Що сталося?! – здивувалася Жанна.
– Мій, собі іншу знайшов! – раптом вигукнула Олена.
– Ти впевнена?
Зв’язок перервався…
«Треба їхати», – подумала Жанна і поспішно збиралася.
«Неймовірно, – розмірковувала вона, дивлячись у вікно маршрутки, – невже Борис і справді зраджує? А здавався таким надійним, порядним. І Олену явно любить. Ні, щось тут не так…»
Заплакана Олена відчинила двері. Виглядала вона погано.
Швидким поглядом Жанна відразу відзначила неохайний, явно тісний халат, незрозумілу конструкцію на голові з колись шикарного волосся, недоглянуті нігті: вони явно забули, що таке манікюр.
У квартирі – розгардіяш, пил навколо, неприємні запахи.
Таке відчуття, що це холостяцька квартира, а не затишне гніздечко, де мешкає молода мама з дитиною та її коханий чоловік.
– Ну, розказуй, що сталося? – гостя одразу взялася до справи.
– Не можу більше, – почала схлипувати Олена. – Я в цьому декреті не витримую! Ще й Борис на мене, як на порожнє місце, дивиться! Навіть спить окремо!
– То ж йому відпочивати треба перед роботою. Маля, мабуть, неспокійно вночі спить?
– Та нормально він спить! Просто Борис вже не знає, як мене позбутися! У нього явно хтось є!
– Та з чого ти взяла?
– Я що, не бачу, чи що?
– А я думаю, ти даремно себе накручуєш. Борис – чоловік порядний. Тут щось інше.
– Що “інше”?! Ні! Я не так це не залишу! На роботу вийду! А то він думає, що раз я вдома сиджу, то мене можна за жінку не рахувати?!
– Яку роботу? Ти що? У тебе ж дитина маленька!
– Ну і що! Няньку найму! Хай тато платить! Або на віддаленні працюватиму!
– Думаєш, це вирішить проблему?
– Звісно! Дивись: жінки у декретній відпустці живуть повним життям, гроші заробляють, розвиваються, мандрують! А я що! Сиджу просто день від дня! От і стала Борису нецікавою. Вийду на роботу – все зміниться! Ну, чи стане як раніше.
– Олено, ти, напевно, фоток в інтернеті надивилася і всяких розумників наслухалася. Вони, звичайно, розкажуть і покажуть, як це просто: сидячи з дитиною бути успішною, гроші одним пальцем заробляти. Та тільки обман все це. Просто красива картинка.
Насправді, нікому не цікаво, як живуть ці «успішні» матусі, скільки проблем їм доводиться розрулювати. Воно тобі потрібно?
– Треба! Я повинна чоловіка повернути!
– Тобі дитину треба підняти! Це твоє головне завдання сьогодні. А щодо чоловіка… Я, здається, знаю, що треба робити…
– І що?
– Для початку – порядок у будинку навести! Ти що тут зробила?
– Не встигаю я…
– Вставай на годину раніше!
– Легко тобі казати…
– Ну, знаєш, я теж у декреті була, справлялася якось. Головне – правильно час розподілити. Ну, весь цей безлад я допоможу тобі розгребти. Дитина має у чистоті рости, а чоловік – у затишок повертатися.
– Ти прямий як моя мама кажеш…
– А ще себе в порядок треба привести. Ти давно у дзеркало дивилася?
– Навіщо?
– Та ти що, Олено? Ти ж завжди красунею була! А зараз? Що з твоїми руками і що то за зачіска? А халат?
– Та на мене не налазить нічого. Набрала.
– Не дивно, що чоловік до тебе втрачає інтерес. Завтра ж у салон підеш! Зараз запишемо тебе.
– А малого? Куди його подіну?
– Я з ним посиджу. Зранку приїду на цілий день. Приберемо все, чогось смачненького наготуємо. Потім – салон та шопінг.
– Який ще шопінг?
– Ну, якщо розмір збільшився, купимо тобі щось новеньке. Треба ж нормально виглядати, доки у форму не повернешся.
– Та я в житті не скину!
– До зали запишешся чи до басейну. Ввечері ходитимеш. Невже Борис годинку малюка не подивиться? У тебе спортивний комплекс поруч.
– Як у тебе все просто!
– А що складного? Ти зрозумій, подруго, життя продовжується. І продовжується щодня. Просто у тебе в ньому – новий статус. Ось і насолоджуйся моментом.
– Гаразд, вмовила. Давай спробуємо…
Наступного дня дівчата зробили все, що запланували: квартиру прибрали, їжі наготували, Олена сходила до салону. Коли повернулася, Жанна ахнула:
– Ну ось, зовсім інша справа! Борис тебе не впізнає! Дивися, син вже оцінив: очей з мами не зводить.
Олена посміхалася: їй самій все подобалося: її перетворення, квартира, що сяє чистотою, аромати з кухні. Цікаво, як відреагує чоловік?
– Ну що, до магазину? Купимо тобі щось, – Жанна хотіла довести розпочате до кінця.
– Ні, шопінгом займемося іншим разом. На це потрібен час. Я тут шафу перебрала вчора ввечері, знайшла дещо… Дякую тобі, Жанно. За все дякую.
– Добре тоді. Поїду я. А ти чоловіка зустрічай. Не забудь: він не лише твій чоловік. Він чоловік! Згадай, якою ти була, коли ви познайомилися. Адже не просто так він тебе полюбив. Удачі тобі, подружко…
Борис, увійшовши до квартири, подумав, що помилився дверима: таких ароматів у будинку давно не було.
З кімнати вийшла жінка з дитиною на руках.
– Дивись, синку, наш тато прийшов, – оксамитовим голосом сказала вона, підійшла ближче, зазирнула в очі:
– Доброго дня, любий…
-Олена? – Борис із захопленням дивився на дружину і не впізнавав її.
Зате Олена, нарешті, побачила той самий погляд, за яким так сумувала…