Перший раз на Новий рік Оксана не могла налаштуватися на свято. І не лише через гроші, хоч їх майже не залишилося.
Робити сюрпризи було захопленням Оксани, скільки вона себе пам’ятала.
Ще відколи мама вперше залишила її саму вдома, і вона вирішила прибрати квартиру і спекти пиріг.
У ті часи рецепти були незрозумілими, особливо для дев’ятирічної дитини, яка вперше взялася за це діло.
Коли мама прийшла, кухня була вся у крихтах і яблучному пюре.
-Там було написано “залити тістом”, мамо, от я і залила. А воно в духовці як полізло! – сказала здивованій матері маленька Оксанка.
Сюрприз не вийшов – прибирали разом, під мамине голосіння.
Оксана запам’ятала невдачу, але робити сюрпризи не розлюбила. Стала в них удосконалюватися.
Своїми сюрпризами Сергію вона таємно пишалася і навіть вважала їх рецептом щасливого сімейного життя.
Який чоловік піде від жінки, яка безперервно прагне його порадувати?
То Оксана приготує вечерю при свічках і вийде до нього в цікавому вбранні, то придумає гру в далекобійників – а давай купимо смаколиків і поїдемо, куди очі дивляться! З такою не засумуєш!
На дні народження Сергія сюрпризи Оксана готувала із розмахом.
На першому році шлюбу зібрала йому рюкзак із плавками і капцями, привезла в аквапарк – плавай, Сергію, з гірок!
Іншим разом вони полетіли на повітряній кулі – теж сюрприз.
Втретє він літав без неї на літаку, з інструктором.
А ось з парашутом йому ідея не сподобалася. Боязко стало. Тоді Оксана спробувала сама – не дарма ж за сюрприз гроші давала!
Не всі сюрпризи були такі – на тридцятип’ятиріччя Сергія Оксана орендувала їм шикарну лазню з віниками та кімнатою відпочинку, а на день святого Валентина регулярно оновлювала свій нічний гардероб…
Чоловік завжди трохи бурчав на неї за нерозумне марнотратство, але потім все одно тішився як міг.
А як інакше, якщо вона мило навколо скаче і прагне здивувати тебе якнайбільше?
Зіпсувати таке негарно було б.
-Підуть діти, вже тоді їм сюрпризи робитиме, – сподівався Сергій. Але діти щось не зʼявлялися.
Зараз усі радощі сюрпризів були недоступні: Оксана і Сергій залишилися до Нового року зовсім без грошей.
Так вийшло, що вони одночасно звільнилися з роботи, а заощадження пішли на іпотеку.
Потім і за іпотеку не стало чим платити, і одразу після свят на них чекало виселення з помешкання.
Добре ще тато Сергія, царство йому небесне, залишив синові дачу. Вони підремонтували будиночок, пофарбували вікна, на останні гроші обладнали туалет і ванну. Новий рік вирішили зустрічати там…
Але не лише фінансові справи псувала настрій Оксані.
Останнім часом Сергій став якимось чужим. Кудись їхав надовго, нічого не говорив, а повертаючись, одразу засинав.
Розпитування не допомагали. Він лише жартував і казав:
-Все скажу, але не зараз.
Оксана одразу подумала про іншу жінку. І навіть знайшла у його телефоні дещо:
Якийсь Микола Миколайович писав чоловікові безперервно:
-Терміново приїжджай. Ти мені потрібен.
-Знаємо ми цих Микол і Миколайовичів теж! – гірко посміхнулася Оксана, розглядаючи себе в дзеркалі.
Але подруги категорично радили їй не виказувати себе.
-Зрозуміло, що чоловік загуляв, всі вони такі, – написала їй Марина. – Але розповідати про це треба, тільки тоді, коли ти готова до рішень.
Мама теж схилялася до цієї версії. Вона завжди вірила в погане охочіше, ніж у хороше. Та й зятя недолюблювала, що вже казати.
До жодних рішень Оксана готова не була. Хіба що до рішення лягти під теплу ковдру і спати до весни.
-О! А от й ідея для сюрпризу! Сюрпризом буде його відсутність! – раптом подумала вона. – Як ви до нас, то і ми до вас так само, – похмуро вирішила Оксана, підмітаючи дощату підлогу.
У цій ситуації вона бачила тільки безперспективність і сіре сумне майбутнє.
До Нового року підійшли нудно, як усі. Купили мандарини, зробили олів’є. Ніяких веселощів. На дачі прості справи ставали важчими. Ніколи ще Оксана так не втомлювалася, як перед цим сумним святом…
Але ні, все-таки вона влаштувала їм із Сергієм невеличке свято біля телевізора.
Вбрала старі подушки в різнокольорові футболки та купила кілька тигрових і леопардових пледів за смішні гроші – інших Сергій на господарство зараз не виділяв.
Ялинку, як і іграшки, дістали з горища. Спочатку стара і негарна ялинка помолодшала, коли Оксана її відмила і прикрасила. А у тьмяному світлі гірлянди вона виглядала майже, як справжня.
-Вибач, я цього разу без сюрпризів, – вимовити цю фразу було дуже важко для Оксани.
Як не дивно, Новий рік на дивані біля телевізора пройшов дуже навіть приємно. Закутавшись у пледи, Сергій і Оксана подивилися купу фільмів, поки не заснули, згорнувшись щільним клубочком.
Вона вже й не пам’ятала, скільки часу вони не засипали разом – мабуть, рік.
-Давно хотів тобі сказати, – сказав Сергій десь біля її вуха. – Якщо чесно, я не люблю сюрпризи. З Новим роком, кохана.
На ранок Оксана прокинулася від прохолоди – за ніч будинок остиг.
Оксана підійшла до вікна. Сергій невміло, але натхненно заготовляв дрова для грубки. Раптом, краєм ока Оксана побачила на ялинці дивний предмет.
Вчора його не було… Це був якийсь конверт.
Від довгастих конвертів вона давно не чекала нічого доброго.
-Це ж треба таке на ялинку причепити! – подумала вона.
Настрій знову зіпсувався. Вона сумно відкрила конверт, швидко прочитала текст, і застигла не вірячи своїм очам:
«Цим… Банк повідомляє, що 30 грудня… Іпотечний кредит був сплачений у повному обсязі. Заборгованість перед банком відсутня.»
Коли Сергій підняв голову і побачив на ґанку скуйовджену дружину з конвертом у руках, то гукнув прямо до неї:
-Сюрприз!!!
Вона щасливо обняла його.
-Як ти міг! І нічого не сказав! А я! Я вже не знала, що й думати!
Він розсміявся:
-Та ти всі гроші на сюрпризи б витратила! Нам би трохи пожити без них, га? Зможеш?
-Ага, зможу, – закивала Оксана.
Вона вже уявляла, як приїде до мами з конвертом, а потім надішле подрузі Марині фото листа.
-І все таки, Сергію, гроші – це добре, а сюрпризи краще! – сказала вона, коли трохи заспокоїлася.
Сергій помітно напружився, і Оксана постаралася стримати усмішку.
-У нас буде дитина! Скажи, сюрприз?!
Очень интересно читать. Люблю позитив и правильные решения