Аліса народилася із золотою ложкою у роті. Батьки були забезпеченими, поважними людьми. Батько – ректор в інституті, мати – керівник мережі великих клінік.
З дитинства Аліса не знала жодних проблем. Жили вони за містом у великому будинку, готував їм їжу особистий кухар, прибирав найманий персонал.
До школи Алісу возив власний водій. Та й навчалася вона у престижному приватному закладі, в оточенні таких же щасливих діток.
До своїх п’ятнадцяти років Аліса об’їздила півсвіту. Вона чудово знала, що їй не потрібно турбуватися про своє майбутнє, не треба думати, яку освіту вона здобуде. Все вже було підготовлено наперед.
До того ж, Аліса була дуже симпатичною дівчиною. Правильною, ввічливою, з гарним смаком.
Батьки думали, що й майбутній її чоловік буде її рівний. Що це буде чоловік із забезпеченої родини, з гарними манерами та правильними цілями.
Але якоїсь миті все пішло не так.
Напевно, тому що Аліса в житті не мала жодних проблем, їй не вистачало якоїсь гостроти. Хотілося зробити щось самій, хотілося чогось досягти. А чого досягти, коли ти можеш піти вчитися на будь-яку спеціальність, коли тобі вже куплено квартиру, а у вісімнадцять років батьки видають тобі карту, яка прив’язана до рахунку з великою сумою грошей?
Напевно, тому в особистому житті Аліса раптом виявила якесь бунтарство. Якось в інституті, коли вона вже навчалася на останньому курсі, Аліса познайомилася з хлопцем. Той теж уже закінчував навчання у ВНЗ, щоправда, вступив він сам, на бюджет.
Ігор був повною протилежністю дівчини. Простий, веселий. Виріс у звичайній родині. Мама – вчитель, тато працює на заводі.
Ігор і подумати не міг, що така дівчина зверне на нього увагу. Усі знали, чия вона дочка. І який має статус. А тут вона сама заговорила з ним, явно цікавлячись Ігором.
Проста бесіда переросла у побачення, а потім і у стосунки.
Батьки були шоковані. Їхня розумниця-красуня зустрічається з якимось простаком! І їм було неважливо, що Ігор – хлопець розумний. Адже він із простої сім’ї, у нього зовсім немає грошей, зв’язків та якогось досвіду у житті.
Мама говорила з Алісою, але та твердила, що це не головне. Вони люблять один одного, і їм добре разом.
А ще Аліса стверджувала, що поряд з нею Ігор ставатиме краще.
– Головне – це мотивація, – говорила вона. – Ігор мене любить, і намагатиметься зробити все можливе, щоб ми були щасливі. І я багато можу його навчити, зможу змінити його звички, познайомити його з цікавими людьми. Я розширюватиму його кругозір, навчу бути стильним. Впевнена, що поряд зі мною він стане ідеальним.
Так, напевно, це була мета Аліси. Вона, як скульптор, хотіла зробити шедевр із необтесаного каменю. І, звісно, у ролі цього каменю виступав Ігор.
А хлопець і не здогадувався, що на нього чекають зміни. Він просто любив Алісу, хотів бути разом з нею. Його не бентежило, що вони різні, що їхні сім’ї не схожі. Йому здавалося, що все це неважливо. Адже якщо любиш людину, то любиш її з усіма перевагами та недоліками.
Але Аліса була досконалою. І чекала цього ж і від Ігора. Недоліків не повинно бути! Тільки переваги.
Спочатку Алісі стало не подобатися, що Ігор п’є пінне.
– Це ж некрасиво! Якщо ти хочеш досягти успіху, ти маєш змінювати свої звички. Або відмовся зовсім, або щось якісне.
На якісне у Ігоря і грошей не було. Тож він припинив. І, начебто, це чудово, та ось тільки Ігорові вже не подобалося, що Аліса постійно щось хоче змінити. Адже йому вона подобається такою, якою є.
І все-таки, він її любив. Тому вирішив, що все це лише на благо.
Жив Ігор у старенькій квартирі, що дісталася йому від бабусі. І незабаром Аліса почала і до цього чіплятися.
– Так жити не можна, Ігоре. Вся ця ситуація негативно на тобі позначається. Ти ж уже не хлопчисько, ти чоловік. І жити треба відповідно. Тут варто зробити ремонт.
Ігор намагався пояснити, що ремонт – дороге задоволення. Але Алісі цього не зрозуміти. Вона ж ніколи про гроші не думала. Тож лише казала, що було б бажання, а можливості знайдуться.
Потім вона вирішила, що настав час змінювати і зовнішність хлопця.
– Ігоре, тобі треба змінити стрижку. А ще нам треба пройтися магазинами. Мій хлопець має виглядати стильно. Незабаром у мене буде день народження, я тебе представлю цікавим людям. А, як відомо, людину зустрічають по одязі.
Ігор витратив майже всі свої кошти на новий одяг. І те щось йому купила Аліса, стверджуючи, що це внесок у їхнє спільне майбутнє.
Але зовнішні зміни – це нісенітниця. Аліса намагалася змінити Ігоря і внутрішньо.
Вона казала йому, що не можна так голосно сміятися. Ігор завжди був веселим, із гарним почуттям гумору. І якщо йому було смішно, то він ніколи не стримувався. А Аліса щоразу кривилася.
– Навіщо так сміятися? Можна мило посміхнутися, це покаже твоєму співрозмовнику, що його гумор дуже добрий.
– То чому я не можу сміятися, якщо мені смішно?
– Тому що це негарно! На тебе навіть люди обертаються!
Як Ігор говорив, як позіхав, як ішов, Алісі теж не подобалося. Дійшло до того, що вона почала йому говорити, на які теми варто розмовляти, а на які ні.
Ігор був особистим проєктом Аліси. А вона звикла доводити все до кінця. Ось і цього разу планувала зробити з нього ідеального нареченого. І тоді вони стануть справжньою, гарною парою. Навіть батьки не докопаються.
Мабуть, Ігор міг стерпіти багато. Адже частина з того, що робила чи говорила Аліса, була слушною. Але коли вона заявила, що йому треба припинити спілкуватися зі своїми друзями, Ігор зрозумів, що з нього вистачить.
– Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти. Ігоре, ти маєш оточувати себе лише успішними людьми, які чогось у цьому житті досягли. І тоді і ти станеш на них рівнятися.
– Ти хочеш, щоб я перестав спілкуватися зі своїми друзями? – розгублено спитав він.
– Так, Ігоре! Вони тебе тягнуть на дно!
– На дно? А ти в курсі, що Михайло мені життя якось врятував? Я в річці задалеко заплив, а він мене витяг, хоч і сам сильно ризикував. А Діма мені не раз давав гроші у борг, коли я був на нулі. А Олег зараз допомагає моїм батькам, коли я не можу до них приїхати. І ти хочеш, щоб я всіх цих людей викреслив зі свого життя тільки тому, що вони не рівня тобі?
Аліса роздратовано зітхнула. І як він не розуміє?
– Здорово, що вони такі добрі, але вони ніколи не будуть успішними. А в тобі є потенціал! Послухай мене, я знаю, що говорю!
– Звідки? – запитав Ігор. – У тебе ж у житті не було жодних проблем. Та й зараз їх нема. Усі твої друзі – це логічний вибір. І якщо щось піде не так, ти думаєш, вони тебе підтримають? Якщо ти залишишся без грошей, ти зможеш на них розраховувати? Я на своїх зможу, а твої одразу викреслять тебе із життя, бо ти станеш для них ніким.
Аліса навіть образилася. Як він сміє так казати?
Вони довго сперечалися. І в процесі суперечки Ігор зрозумів, що час усе це припиняти. Аліса чудова, але вона з іншого світу. І в її світі на першому місці успіх та гроші. А в його – кохання та дружба.
Аліса навіть повірити не могла, що Ігор її кидає. Вона ж досконалість, тільки з нею він міг стати найкращою версією себе! І хоч би як Ігор намагався пояснити причину, дівчина не змогла її прийняти.
– Просто ти виявився слабким, – сказала вона на прощання. – Даремно я ставила на тебе.
– Мабуть, – не став сперечатися він.
Швидше за все, це була перша в житті Аліси невдача. І їй було важко, адже вона звикла, що все йде так, як хоче.
А Ігор невдовзі познайомився з дівчиною. З такою ж простою, як і він сам. Вона голосно сміялася, не просила Ігоря міняти зовнішність. Їй подобалися його друзі, та й квартира, де жив хлопець, здавалася їй дуже затишною. А ще вона вважала, що головний успіх у житті – бути щасливим. А все інше так чи інакше додасться.
Ігор навіть і сам не розумів, як втомився вдавати, поки був з Алісою. З нею він перестав бути схожим на себе, і знову стати собою виявилося просто чудово.
Аліса вийшла заміж за забезпечену людину. Вони обидва будували кар’єру, спілкувалися з потрібними людьми та були досконалими. Ось тільки чомусь життя було якимось прісним. Начебто намальованим. Зате для всіх довкола здавалася ідеальним.