– Жити будемо в мене, тільки я тебе одразу хочу попередити – мама моя добра, але порадами своїми кого хочеш може дістати, ти просто не звертай на неї особливо уваги, і все.
І взагалі ми ж з тобою з раннього ранку і до вечора на роботі будемо.
А ввечері зазвичай до друзів чи в кіно ходимо.
Бо ж поки що дітей у нас немає, чого вдома сидіти, скажи, Ганнусю?
Олег на неї так жалібно подивився, що Ганна згідно кивнула.
– Та ти не хвилюйся, звісно все буде добре, ти ж знаєш, що я з людьми легко ладнаю, я взагалі не сварлива.
Олег полегшено видихнув, мабуть його ця тема турбувала давно, і він не знав, як сказати про це Ганні.
Нещодавно вони подали заяву, але з мамою Олег її поки що не знайомив.
Вони обоє працювали в передмісті на фірмі, зустрічалися вже давно, і ось нарешті наважилися одружитися.
З весіллям тягнули тому, що Ганна теж жила з батьками, у них зовсім невелика квартирка в передмісті, неподалік роботи.
А Олег їздив із центру, автобусом швидко до роботи добирався. І вони обоє ніяк не могли придумати, де їм жити, коли вони одружаться?
На перший внесок у них грошей не було, а винаймати житло не хотілося, це взагалі гроші на вітер викинуті.
Два рази на рік Олег та Ганна на море разом їздили.
Стосунки пройшли перевірку часом – вони не тільки не набридли один одному, але прямо мріяли одружитися нарешті й жити разом!
Та зі своїми батьками Ганні Олега поки що знайомити не хотілося, та й Олег не поспішав її знайомити зі своєю мамою.
Якось, перебравши в голові всі варіанти, Олег зрозумів, що якщо вони не одружаться зараз, це ще не станеться довго, треба йти на компроміс, і він наважився.
Зробив своїй коханій пропозицію. А що робити? Ну не такий він багатий, щоб свою наречену одразу в нову квартиру вести. Він звичайна проста людина.
Ганна погодилася, вони вже цю тему давно обговорювали.
Але після попереджень Олега з приводу його мами її почали брати всілякі різні думки, бо ж дівчата на роботі раз у раз про своїх свекрушок всяке різне розповідають.
Ось Марина з чоловіком нещодавно розлучилася, каже, що свекруха “допомогла”.
Маринці правда теж палець у рот не клади, їй слово, вона у відповідь три, але ж розлучилися таки!
А чи зможе вона стерпіти і не почати зухвало відповідати Вірі Сергіївні, якщо та до неї раптом чіплятися почне?
Чи може краще залишити все, як є, як зараз?
Бо ж їм з Олегом так подобається проводити разом весь вільний час. Вони на вихідні їздять із ним на дводенні екскурсії. Ходять на вистави і виставки і навіть не сварилися жодного разу серйозно, тільки так, через дрібниці.
Але час іде, і Олег уже не раз казав, що хоче доньку чи сина. Та й Ганна подумки давно готова стати мамою, але тільки тепер боїться, раптом їхні стосунки зіпсує побут і життя не в своїй оселі, а в свекрухи?
Майбутню свою свекруху Ганна не бачила, але за розповідями Олега вона уявлялася їй уже не дуже молодою, доглянутою, але сварливою та набридливою жінкою.
І що більше Ганна про це думала, то лякливіше їй ставало…
Весілля Олег і Ганна вирішили відзначати у їхньому місцевому кафе, яке було неподалік будинку.
Олег сказав, що мамі ця ідея не дуже сподобалася.
Вона б хотіла відзначати весілля сина десь у ресторані в центрі, і вузьким колом родичів. По грошах би так само вийшло, але якось елегантніше, та й їм зручніше добиратися. Бо ж молодята після весілля будуть з нею жити.
Ганна вже мало не засмутилася, але Олег її заспокоїв,
– Та все нормально, мама потім, звичайно, погодилася, що не вона, а ми з тобою одружуємося, і тому нам і вирішувати, де святкувати, і кого на весілля запрошувати!
Ганна посміхнулася Олегу, але вона вже почала сумніватися, чи вірним було їхнє рішення жити після весілля з Вірою Сергіївною в одній квартирі.
Але коли Олег вмовив нарешті Ганну, що вже настав час і з мамою познайомитися, Ганна була приємно здивована.
Віра Сергіївна виглядала зовсім не так, як вона собі її уявляла.
Вона була не просто доглянута, а й мала молодий вигляд, і посміхалася привітно. І Ганна підбадьорилася, може дарма вона заздалегідь засмучується?
На їхньому весіллі свекруха казала тости віршами. А після танцю молодят Олег запросив свою маму на танець, і це було дуже зворушливо.
У Олега з мамою справді була дуже простора квартира.
Чоловік Віри Сергіївни, батько Олега, був значно старший за дружину і до останнього дня в технікумі викладав. Вважав, що чоловік не має права вдома сидіти та ледарювати.
А вдома завжди керувала Віра Сергіївна…
– Ганнусю, я така рада, що ви з Олегом одружилися. Ну що ж, будемо жити втрьох і думаю ми обов’язково порозуміємося, так? До речі, я помітила, що ти майже не їси м’ясце, це ти дарма! Без м’ясця жінки швидше старіють, повір мені!
І не слухай нікого. Нехай самі п’ють свої смузі! – одразу ж почала радити Віра Сергіївна.
Вранці, збираючись працювати, Ганна слухала про магнітні бурі, увечері – про те, що треба регулярно відвідувати лікарів і проходити диспансеризацію.
День у день Віра Сергіївна готувала наваристі бульйони і раз у раз радила Ганні, чим можна випрати плями на їхній постільній білизні. Їх вона помітила, коли білизна сохла, і тут же ж згадала якийсь чудовий засіб!
Потім Віра Сергіївна раптом перейнялася тим, що в Олега та Ганни досі немає дітей.
Тепер вона вже була в курсі, що вони давно зустрічаються й у відпустку багато років їздили разом.
– Як же ж так, Ганнусю? Мені здається, що Олегу треба перевіритись, у нього може бути погана спадковість. Скажу тобі по секрету – у його тата були проблеми, у нас і Олег тому тільки через п’ять років після весілля народився. За здоров’ям чоловіка треба стежити, чоловіки, вони ж як діти, до лікарів ходити не ходять. Своє здоров’я запускають, а потім уже пізно!
– Слухай, вона в принципі може і нормальні речі каже, але слухати з ранку до вечора її поради просто нема сил! Вчора мені Віра Сергіївна сказала, що вона з нами разом хоче у відпустку поїхати, вона давно не їздила нікуди, не було з ким! Ти уявляєш? – сказала якось Ганна Олегу.
– А я тебе попереджав, мамі просто нема ким опікуватися, раніше вона всю свою гіперопіку на батька направляла, потім на мене, мені це добре знайоме! Ну, а тепер і ти в її колі довіри.
– Олеже, а я здається знаю, що робити!
Ганна задумливо ходила по кімнаті.
Свекруха їй, як не дивно, була симпатична, хоч і набридала звичайно своєю зайвою увагою.
Але це все чому?
Та тому, що Віра Сергіївна не має свого особистого життя, ось у чому справа!
– Цікаво, що ти хочеш запропонувати? – посміхаючись спитав Олег. – Може ти хочеш запропонувати віддати маму в будинок для людей похилого віку? Тоді нам доведеться ще років з двадцять почекати!
– Ну і жарти, Олеже, чула б Віра Сергіївна, що її улюблений синочок каже, але я не про це звісно! Пам’ятаєш на нашому весіллі твою маму мій дядько Віктор танцювати запрошував?
Він давно живе сам, тітка Рита від нього пішла, владна жінка була.
А дядько Віктор дуже добрий, йому навіть подобалося, що вона ним командувала.
Ось із ким нам треба твою маму ближче познайомити, хай вона на нього свою енергію спрямує. І всі будуть щасливі! Як тобі така ідея?
І Ганна навіть сама від своєї ідеї весело розсміялася.
– А що, чому б не спробувати?! – підтримав дружину Олег.
У довгі вихідні Олег і Ганна якраз збиралися у триденну поїздку.
Олег запропонував своїй мамі поїхати з ними.
Ганна ж запросила свого коханого і дуже самотнього дядька Віктора поїхати з ними й розвіятися. І він теж радо погодився, його вже давно ніхто нікуди не запрошував…
Поїздка пройшла чудово.
Романтичні прогулянки новими місцями зробили свою справу.
Добросердечний, трохи розсіяний, і зовсім до життя непристосований Віктор Григорович ні на крок не відходив від Віри Сергіївни.
І здавалося, що він був готовий зробити все для такої розумної, милої і знаючої жінки, як Віра Сергіївна.
Після цієї поїздки вони вже не могли розлучитися.
Віктор Григорович нарешті знайшов чудову супутницю, яка ним керувала і завжди знала, як і що треба робити.
А Віра Сергіївна знайшла того самого чоловіка, з яким її життя знову набуло сенсу й смаку. І знову заграло яскравими барвами…
– Молодь, ми з Віктором вирішили, що теж хочемо наше весілля відзначити у тому кафе, чи можна буде там домовитися? – незабаром запитала Віра Сергіївна.
А дядько Віктор додав:
– Ну так, Віра Сергіївна правильно каже, бо ж ми там і познайомилися, і свій перший танець танцювали, так Вірочко?
І Віктор Григорович із явним обожнюванням подивився на свою наречену.
Ганна з Олегом від їхніх слів радісно перезирнулися, і майже хором стали відповідати:
– Чудовий вибір, звісно, ми домовимося! Між іншим, у нас там багато хто і весілля святкував, і ювілеї відзначали.
Ніхто не розлучився, а ювіляри живуть довго й щасливо, тож місце це набагато краще, аніж якісь чужі ресторани!
У нас навіть жартують, що наше кафе щастя приносить і люди тут хороші працюють.
Весілля пройшло дуже весело. Віктор Григорович і Віра Сергіївна танцювали. Схоже, їм було дуже добре удвох!
– Ганнусю, Олег, ви не дуже засмутитеся, якщо я переїду жити до Віктора? Ми житимемо в нього за містом, і чекатимемо онуків.
Але якщо вам буде потрібна порада чи допомога, ну ти ж розумієш, Олеже?
Ми завжди поряд!
…Через рік у Олега та Ганні народився синочок.
Віра Сергіївна дуже любить маленького Дениса.
А її Віктор – прекрасний чоловік і дуже добра людина. І в нього крім Віри більше нікого немає, і йому вона набагато потрібніша.
Та й їй з ним добре і вона більше себе не відчуває такою самотньою.
Тому що Віра Сергіївна тепер заміжня…